Оксана ХромоваНавесні видавництво янґ- і нью-едалт літератури READBERRY здивувало своїх читачів несподіваним анонсом роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року» Пантелеймона Куліша. І не лише тому, що книжка стала першим класичним твором у портфелі видавництва, а й через унікальне для українського ринку художнє оформлення у виконанні Софії Навки.
Нове видання історичного роману про період «Руїни» художниця проілюструвала малюнками, створеними в техніці ліногравюри — особливому виді гравюр, які вирізають із лінолеуму. Ця техніка рідкісна для сучасного книжкового ринку, адже в порівнянні з цифровою ілюстрацією процес створення ліногравюр забирає значно більше часу: від кількох місяців до року або й довше. А ще вимагає особливої концентрації та обережності, додає Софія.
Саме в цій техніці виконана кожна ілюстрація нової «Чорної ради»: від форзацу до кінцівок наприкінці кожного розділу. Такі стиль і дизайн допомагають «освіжити» стару історію та по-новому подивитися на українську класику, впевнена ілюстраторка.
У цьому інтерв’ю Софія Навка розповідає про свою роботу над художнім оформленням «Чорної ради», особливості створення ліногравюр та необхідність пошуку нових сенсів у класичних творах.
Це ваш перший досвід ілюстрування книжки? Які враження залишилися після роботи над проєктом?
Так, це був мій перший досвід, і, можна сказати, доволі вдалий. Я не очікувала отримати таку велику увагу до книжки з боку читачів і не сподівалася, що вона так скоро може з’явитися в продажу. Особливо рада реакції людей, які вже отримали це видання. Це доводить, що мені вдалося виконати моє основне завдання — переосмислити класичну літературу.
Це унікальна книжка для українського ринку, адже ілюстрації до неї виконані в техніці ліногравюри. Що це за особлива техніка?
Техніка ліногравюри особлива своєю текстурою та лініями, і саме вона допомогла мені знайти стиль для цієї роботи. Створення ліногравюр — доволі громіздкий процес: спочатку вирізаєш штихелем малюнок на самому лінолеумі, далі наносиш на нього фарбу, а тоді «друкуєш» його під пресом. Я дуже хотіла поєднати саме цю техніку з цифровою ілюстрацією для створення унікального стилю та дизайну, щоб «освіжити» старе виконання.
Наскільки складно працювати з ліногравюрами для книжкових ілюстрацій? Що було для вас найбільшим викликом?
Створення ілюстрації починається з ескізів, допоки всі елементи та композиція не будуть повністю узгоджені між собою. Доволі важко зробити так, щоб вийшла цілісна робота, а не набір окремих елементів. Я спробувала малювати в різних техніках, але в результаті зупинилася на ліногравюрі, оскільки саме вона технічно найкраще передавала атмосферу тієї епохи.
Підготовка ілюстрацій забрала багато часу — робота тривала майже півтора року. Найбільша складність полягала в довготривалості проєкту: все залежало від того, наскільки ти терплячий і готовий годинами вирізати найдрібніші деталі, які легко можна зіпсувати одним невдалим прорізом. Усе залежить від кількості деталей. Деякі з них можуть бути менші за 5 мм, тому для цього потрібен тонкий штихель і гарний зір. Найбільші елементи можна вирізати одразу ножем. А ще якщо бути не обережним зі штихелем, можна й легко травмуватися.
Чи правда, що ліногравюри за романом «Чорна рада» спочатку були вашим дипломним проєктом? Чому обрали саме цю книжку?
Основне завдання мого дипломного проєкту полягало в тому, щоб створити дизайн «чогось». Це могла бути айдентика компанії, фестивалю, якась продукція, текстиль тощо. Моїм першим варіантом було створення «словника-енциклопедії». Пошук інформації та ідеї забрав багато місяців, і за цей час я намалювала безліч ескізів, на яких були присутні історичні постаті. Моєму керівнику сподобалися замальовки з козаками, тому ми відмовились від ідеї зі словником, і так мені запропонували створити дизайн та ілюстрації до книги. Період роботи над дипломом припав якраз на початок повномасштабного вторгнення, тому я одразу обрала «Чорну раду» через її змістовність та актуальність у контексті нашого часу.
Під час роботи над проєктом ви читали «Чорну раду» вперше чи уже були знайомі з нею до цього? Які враження від роману?
Уперше я прочитала роман ще у школі, і тоді для мене це була просто історія, яка відбулася дуже і дуже давно, тому й осмислити прочитане було важко. Але відтоді минуло багато років, і, перечитуючи книжку, я зрозуміла, що ось це «дуже і дуже давно» не таке вже й далеке від реальності, у якій ми живемо зараз, і що історії справді властива циклічність.
Як почалася ваша співпраця з видавництвом READBERRY? Ви самі запропонували ваші роботи?
Після закінчення навчання хотіла, щоб ця робота мала якесь продовження та повне втілення. Ми звертались до різних видавництв із пропозицією завершити цей проєкт,
але більшість або не хотіли братися за це, або не бачили в ньому потенціал. Я дуже рада, що команда READBERRY побачила в цій ідеї хорошу можливість.
Як саме проходив процес створення ілюстрацій для нового видання «Чорної ради»?
Оскільки я вже мала ескізи з козаками, то вирішила на їх основі створити унікальний образ персонажів, щоб вони мали індивідуальні риси. Я зробила собі мінімакет, щоб побудувати композиційно ілюстрації, і так поступово почала працювати над кожною з них, трасуючи ескізи вже на шматочку лінолеуму.
Коли робота готова, далі потрібно взяти типографську фарбу, валик і шпатель. Спочатку наносимо фарбу шпателем і починаємо розкатувати її на рівній поверхні до однорідного шару, щоб зайва фарба не збиралася грудочками. Потім рівномірними рухами з усіх боків наносимо фарбу валиком на шматок лінолеуму. Важливо зазначити, що саму роботу потрібно віддзеркалити, інакше результат буде протилежним.
Після нанесення фарби, кладемо гравюру на рівну поверхню та прикладаємо зверху чистий аркуш паперу. Друкувати можна або під спеціальним пресом, або, якщо робота невелика, зробити цей прес самостійно — притискаючи папір ложкою, рівномірно прогладжуючи всю площу. Після такого тривалого процесу можна знімати папір і дивитися на результат.
Іноді доводилося перероблювати роботу кілька разів і робити багато копій, щоб отримати кращий результат, бо траплялося, що в якомусь кутку погано віддрукувалося, або фарби було замало, або ж, навпаки, забагато, тоді вона затікала туди, де її не мало бути. Здавалося б, одна ілюстрація, а треба постійно дотримуватися в голові певних правил, щоб усе вийшло саме так, як ти хочеш.
Ваші малюнки виконані у чорно-білій гамі з червоними акцентами, що надає малюнкам особливої атмосферності. Чому обрали саме такі кольори?
Кольорами можна багато чого сказати, передати атмосферу та час із мінімальним акцентом. На мою думку, чорно-біла гама — це доволі просте поєднання, але водночас складне для сприйняття. Якщо ж ту ілюстрацію зробити кольоровою, вона може втратити 60% свого змісту.