Чотири кроки назустріч гендерній рівності  після перемоги України

Повномасштабна війна, яку розпочала російська федерація проти України 24 лютого, стала викликом для всіх українців. Ми розгорнули опір на всіх фронтах — військовому, гуманітарному, соціальному, волонтерському.

Жінки на цих фронтах демонструють активність, якою можна пишатися: займаються висвітленням подій в Україні, міжнародною адвокацією, воюють на передовій, та дипломатичному фронті, організовують волонтерські рухи, розвивають та релокують бізнеси

При цьому часто залишаються не в фокусі уваги.

Важливо, аби після перемоги у війні, практика гендерної нерівності відійшла у минуле. 

Отже, які кроки мають і повинні змінити становище жінок в Україні та сприяти гендерній рівності?

Ратифікація Стамбульської конвенції 

Україна брала участь у написанні тексту Конвенції та підписала її ще у 2011 році. Наступний крок — ратифікація — відбулась 20 червня цього року. 

“Ця Конвенція, яку ще називають Стамбульською, має на меті захист жінок від насильства, недопущення, кримінальне переслідування та ліквідацію насильства стосовно жінок і домашнього насильства, яке вчинене також і щодо чоловіків і дітей (хлопців і дівчат). На сьогодні це найбільш всеосяжна міжнародна угода у цій сфері, що використовується як основа для дій багатьох країн у Європі та за її межами”.

Ратифікація Стамбульської конвенції посилить правовий захист постраждалих і забезпечить їм доступ до правосуддя, дасть змогу захистити українських громадян, які постраждали від насильства не лише в Україні, а й за кордоном”.

Водночас, передбачається, що у школах дітей мають навчати принципів рівності між жінками та чоловіками, ґендерних ролей без стереотипів. Поведінкові паттерни мають формуватися на ранніх етапах життя. І для українського суспільства це вкрай важливо.

В Україні постійно зростає статистика звернень щодо домашнього насильства. Так вона зросла на 47% у порівнянні – 8 місяців 2020 року до 8 місяців 2021 року.

За 8 місяців 2021 року до поліції щодо домашнього насильства звернулися стільки ж людей, як за весь 2019 рік — надійшло 209 тисяч звернень.

Ці цифри не враховують психологічного насильства.

Повномасштабна війна в Україні, яку розпочала росія, поглибила цю проблему. Так, до прикладу, на Львівщині, з початку повномасштабного вторгнення й до 5 травня, на лінію 102 надійшло майже тисячу викликів про домашнє насильство. Збільшилась і кількість звернень до системи безоплатної правової допомоги від жертв домашнього насильства. 

Лише з початку повномасштабного вторгнення зареєстровано 43 звернення від осіб, які постраждали від домашнього та гендерно зумовленого насильства. Варто зауважити, що їхнє значне збільшення зафіксували саме з квітня. Більшість таких звернень від літніх людей, проти яких вчиняється домашнє насильство власними дітьми.

Впровадження гендерних квот

Український Жіночий Конгрес на своїх майданчиках активно лобіює питання гендерних квот на керівних посадах, в Уряді та Парламенті. 

У Верховній Раді України першого скликання було лише 2% жінок. Наразі такий показник вищий: у Парламенті, обраному у 2007 році, кількість жінок становила 8,02%, у 2012 році – 9,66%, а у 2014 році – 11,37%, а у 2019 році – 21,04%. І це найкращий показник присутності жінок у Парламенті за усі роки незалежності України. Таке збільшення представлення жінок у парламенті відбулося завдяки змінам у законодавстві, запровадженні виборчих квот, а також суспільно-політичним процесам, які мали місце в Україні протягом останніх років.

Жінки мають бути допущені до прийняття рішень і бути представлені в Уряді,  та Парламенті, місцевому самоврядуванні, керівних посадах у бізнесі. 

За даними Gender PayGap Statistics там, де чоловік заробляє долар, жінка заробляє 81 цент. В Україні розрив між зарплатами жінок і чоловіків складає понад 20%, за даними Держстату. Крім того, за даними Бюро Міжнародної організації праці за 2019 рік, 57% опитаних міжнародних компаній підтвердили, що гендерна рівність сприяє покращенню результатів бізнесу. Три чверті опитаних заявили про збільшення прибутку від 5 до 20%. 

Саме талант та компетентність мають формувати оплату праці та рівень займаної посади, і аж ніяк не вік чи стать.

Цікавим є приклад Австрії, що запровадила квоти виключно для наглядових рад державних компаній. Представництво жінок збільшилося з 26% у 2011 році до 47% у 2017 році. Більшість компаній передчасно досягла необхідних показників, а у 32 з 54 компаній жінки склали більше ніж 50% членів наглядових рад. У 2018 р. в Австрії гендерні квоти запровадили навіть для приватних компаній.

Наприкінці 2021 року Франція ухвалила закон, який вводить гендерні квоти на керівні посади у бізнесі. 

Закон про економічну та професійну рівність жінок і чоловіків зобов’язує всі компанії з кількістю співробітників понад 1000 осіб мати не менше 30% жінок серед керівників вищої ланки до 2027 року та 40% жінок – до 2030 року. Невиконання норм закону загрожує компаніям фінансовими санкціями.

Минулого тижня Європейська Комісія затвердила пропозицію “Жінки в радах директорів” щодо забезпечення гендерної рівності на вищому управлінському рівні компаній

Таким чином, запровадження квот – це питання не благодійності, а соціальної справедливості.

Квоти для жінок допоможуть пробити «скляну стелю», яка є у бізнесі.

Підтримка жіночого бізнесу

Війна ще раз показала нам силу і витривалість жінок. Показала, що розбудова країни і відродження економіки — те, в чому жінки можуть реалізуватися. Підтримка жіночого бізнесу важлива сьогодні ще й тому, що велика кількість чоловік стала на захист країни. В той час, коли передова воює, жінки можуть стати рушійною силою для запуску економіки.

Що потрібно для підтримки жіночого підприємництва?

Створення і розвиток жіночих професійних спільнот. Вони стануть тим осередком, де жінки зможуть ділитися знаннями і досвідом. Важливим кроком стане також фінансова підтримка жіночого бізнесу — впровадження державних, приватних та грантових програм саме для жінок-керівниць. 

Окреме нагальне питання сьогодні — допомога з релокацією бізнесу під час війни. Так, український уряд запустив Програму щодо тимчасового переміщення підприємств з постраждалих від війни регіонів, зокрема, до західних областей. Станом на початок травня 2022 року вже близько 500 підприємств переїхало, 300 з них поновило роботу, ще 122 підприємства перебувають в процесі переїзду, за даними комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.

Жінки демонструють успішний досвід релокації. Під час Регіонального Українського Жіночого Конгресу 30 червня підприємниці поділились кейсами перевезення бізнесу — цей досвід стане корисним тим, хто замислюється над релокацією бізнесу, або ж наразі в процесі.

Рівна оплата праці

Сьогодні заробітна плата української жінки в середньому на 20% менша за чоловічу. Вона має лише 30-відсоткову вірогідність стати керівником. І належить до 67% жінок, які зазнали насильства. Але, як і кожна четверта співгромадянка, соромиться навіть говорити про це.

Україна в цій проблемі не самотня: за даними дослідження Єврокомісії, майже всюди жінки заробляють на 16% менше, ніж чоловіки, рідше стають топ-менеджерами. 

Регіональний Український Жіночий Конгрес, проведений 30 червня в Івано-Франківську, зібрав понад 30 спікерів і спікерок, які своєю проактивною позицією демонструють, що внесок жінок у майбутню перемогу України важко переоцінити. Волонтерки, громадські активістки, підприємиці, політикині, журналістки — кожна з них веде боротьбу на своєму фронті. 

Варто усвідомити, що жінки мають бути у фокусі уваги, повинні мати доступ до прийняття рішень, дійсно впливати на державну політику, і робити впевнені кроки назустріч цьому.