Оксана ХромоваЦе вже не перша зима, яку Україна зустрічає у стані повномасштабної війни. За кілька років ми навчилися жити в умовах тривог, втрат і виснажливих новин, але також — шукати світло там, де його раніше не помічали. У такі часи зимові свята перестають бути просто традицією: вони стають потребою. Потребою зупинитися, дихнути, згадати про тепло, про близьких, про людяність і про те, що навіть у найтемнішу ніч людина все одно здатна вірити у диво.
Саме тому збірка «Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони» звучить зараз особливо сильно.
Мікс класики та сучасності
39 оповідань від 34-х іноземних авторів, 17 українських (з яких 8 оповідань публікуються вперше: «Усі наші крила» Катерини Пекур, «Різдвяний концерт» Максима Дупешко, «Удова княгиня» Володимира Кузнєцова, «Лихий» Катерини Орловської, «Приморозки» Ігоря Антонюка, «Таке Різдво» Міли Іванцової, «Різдвяне диво» Галини Кучменко, «Таємний Санта» Юліти Ран).
Ексклюзивно 14 класичних оповідань вперше виходять в українському перекладі. Серед авторів: О. Генрі, Гі де Мопассан, Чарльз Дікенс, Сельма Лаґерлеф, Михайло Коцюбинський, Олена Пчілка, Міла Іванцова, Дара Корній, Юлія Ілюха, Катерина Орловська, Юліта Ран, Олексій Жупанський, Остап Українець, Катерина Пекур тощо.
Зірковий склад з нобелівських лауреатів, письменників-священиків, представників німецького романтизму, відомих дитячих казкарів, українських письменників-військових, що зараз служать в Силах оборони України — збірка звучить голосами найвидатніших представників слова, які в суголоссі оповідають про магію, диво та надію.
Вічні сенси крізь оптику війни
Особлива цінність збірки «Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони» в її контексті. Тут, поряд з класичним вже Дікенсом та О. Генрі вписані оповідання сучасних українських авторів та авторок, що живуть поруч з нами в реаліях повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вічні сенси проходять крізь оптику нової війни. Цей акорд неабияк посилює звучання усієї збірки.
Улюблені з дитинства казки Дікенса та Ґофмана набувають глибших тонів, відчуваються більш похмуро, але водночас надзвичайно обнадійливо. Сеттінг цих історій далекий, місцями вже не достоту зрозумілий людині з ХХІ століття. Але поруч з цією галереєю класичних образів слова про Різдво — історія про реалії війни, про пошуки зниклого песика в пошрамованому уламками та прильотами Херсоні («Різдвяне диво») чи молитви та хвилювання за батька, який перебуває на «нулі» («Таємний Санта»).
Контрасти оповідань збірки ведуть читача до катарсису, в якому поєднується традиція і війна, відчай та надія, зневіра та диво. Адже змінюється лише обгортка, тип прикрас на різдвяному дереві, одяг гостей, їхні манери, але самі люди — вони незмінно вірять у різдвяне диво, як і ХІХ столітті, так і у ХХІ.
Перезапуск образу Різдва
На відміну від звичної вже асоціації Різдва із Санта Клаусом та переглядом стрічки «Один вдома», збірка має більш архаїчну атмосферу, яка нагадує перехід від старого, віджилого року до нового, більш оновленого, навіть дещо обнуленого.
Тут перегукуються вірування предків зі страхом зустріти персонажів із казок і легенд, які приховані за шибками вікон, вкритих памороззю. Водночас шануються традиційні звичаї прикрашання різдвяного дерева та обміну подарунками, але також додається реальність у вигляді повітряних тривог та ініціатив з передачі подарунків на передову для українських захисників та захисниць.
«Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони» — не лише про солодкі гепі-енди в різдвяному сеттінзі, що можуть виглядати пластиковими та притягнутими за вуха. Оповідання з цієї збірки життєві та мудрі, багаті на інсайти від попередніх поколінь про філософське сприйняття буремності та нестабільності життя.
Ці історії однозначно подарують піднесення та святкову ейфорію, але з дрібкою світлого суму за чимось, що вже ніколи не повернеться. Та натомість завжди є надія на щось нове, краще, яке незмінно приходить за тим (або тими), що минуло й пішло. Адже у нашому хаотичному світі, якому так бракує стабільності, залізно потрібна надія та віра у краще. Адже диво завжди стається з тими, хто на нього чекає так само сильно, як на настання Різдва. А воно завжди настає, як день після ночі, весна — після зими, і щастя, звісно ж, після тривалих випробувань, також завжди приходить.