День кави: від монастирських келій до глобальної культури

Згідно з найпоширенішою легендою, історія кави почалася в Ефіопії. Пастух Калді помітив, що його кози після ягід дивного куща переставали спати ночами. Він приніс ці плоди до монастиря, і монахи почали використовувати їх, аби не дрімати під час тривалих молитов. Уже в XV столітті кава дісталася до Ємену, де суфійські ордени зробили її частиною духовних практик.

Звідти зерна рушили в Османську імперію, а далі у Європу. Венеція стала першим великим портом, де кава здобула популярність серед купців. А у 1600-х роках її навіть намагалися заборонити як «підозрілий східний напій». Папа Климент VIII, спробувавши каву, нібито жартома зауважив: «Цей напій такий добрий, що було б гріхом віддавати його лише невірним». Після цього кава отримала «офіційне благословення» у католицькому світі.

Кав’ярні як простори модерності

XVII–XVIII століття можна відзначити як період народження європейських кав’ярень. У Лондоні їх називали «пенні-університетами»: за одну монету можна було не тільки випити кави, а й почути лекцію чи політичну дискусію. В Парижі кав’ярні стали місцем зустрічей просвітників, а у Відні — культурним серцем міста, де народжувалася традиція кави з тістечком.

Ідея, що кава стимулює мислення й діалог, закріпилася надовго. Недарма Вольтер, який випивав десятки чашок кави на день, називав її «еліксиром творчості».

Український контекст

В Україні кавова історія почалася у Львові, який ще у XVIII столітті мав свої кав’ярні. Тут формувалася особлива міська культура: львів’яни смакували каву не поспіхом, а неквапно, з розмовою і газетою. Київ приєднався до кавової карти пізніше, але вже у ХХІ столітті столиця стала центром нової хвилі кавової культури. З’явилися локальні обсмажувальні та чемпіонати бариста, почалися експерименти з методами приготування.

Сьогодні кав’ярня на кожному розі — вже частина київського пейзажу. І навіть війна не зламала цього ритуалу: мобільні кавові станції працюють під час відключень електрики, а для багатьох людей чашка фільтру стала символом того, що «життя триває».

Цифри, що вражають

Кава — другий за обсягами міжнародний товар після нафти. Щороку у світі споживають понад 2,25 мільярда чашок кави щодня. Найбільшими виробниками є Бразилія, В’єтнам і Колумбія. А найбільшими споживачами — не Італія чи Франція, як часто думають, а країни Скандинавії: у Фінляндії людина випиває в середньому 12 кг кави на рік.

Україна теж має свою статистику: за оцінками асоціації кави, середній українець споживає близько 1,5 кг кави на рік, і ця цифра зростає.

Наука про каву

Кофеїн — алкалоїд, що стимулює нервову систему. Він блокує аденозинові рецептори, які відповідають за відчуття втоми, й водночас підвищує вироблення дофаміну. У помірних дозах кава покращує концентрацію, пам’ять, настрій. Останні дослідження Гарвардської школи громадського здоров’я показують: ті, хто регулярно п’є 2–4 чашки кави на день, мають нижчий ризик діабету другого типу й деяких серцево-судинних хвороб.

Водночас надмірне споживання може викликати тривожність, безсоння і навіть підвищений тиск. Усе залежить від індивідуальної чутливості до кофеїну.

Смаки і рецепти

Кава — це ще й цілий всесвіт методів приготування. Найпопулярніші:

• Еспресо: концентрований напій, який став основою сучасної кавової культури.
• Капучино і латте: італійська класика з молочною пінкою.
• Френч-прес: простий метод, що дає більш насичений смак.
• Аеропрес і пуровер: улюбленці третьої хвилі кави, які відкривають нові відтінки аромату.
• Турецька кава в джезві: густий напій зі щільною піною, що має статус нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Кожна країна додає власний акцент. В Італії капучино п’ють лише зранку, у Греції популярне фраппе, а у В’єтнамі каву готують із згущеним молоком і льодом.

Кілька історій про каву, які варто знати

1. Від кавових зерен до цукрових плантацій
Коли Європа звикла до кави, попит був настільки високим, що колоніальні держави почали вирощувати її разом із цукром на плантаціях у Карибському басейні. Кава стала частиною глобальної торгівлі, яка змінила карту світу і водночас увічнила рабську працю.

2. Кава, що врятувала Відень
У 1683 році після облоги Відня турецьким військом у місті залишилися мішки з кавовими зернами. Легенда розповідає, що саме вони стали основою для знаменитої віденської кавової культури — густої кави зі збитими вершками.

3. Секретна «зброя» художників і письменників
Французький живописець Оноре Дом’є жартував, що кава — єдина річ, яка рятує митців від «ледачої руки». А Бальзак довів свою любов до крайнощів: він випивав до 50 чашок на день, вважаючи, що кава відкриває приховані резерви мозку.

4. Найдорожча кава у світі
Сьогодні рекордсменом за ціною вважається копі лювак з Індонезії, зерна якого проходять через травну систему мусангів. Ціна — від 500 до 700 доларів за кілограм. Але дедалі більше бариста відмовляються від цього продукту через сумнівні умови утримання тварин.

5. Український слід
У 2019 році українка Юлія Король стала чемпіонкою світу з приготування кави у джезві на турецькому змаганні Cezve/Ibrik Championship. Її перемога стала сенсацією і довела, що Україна є частиною глобальної кавової сцени.

6. Кава і наука про довголіття
Дослідження Гарвардської медичної школи показують, що люди, які п’ють 3–4 чашки кави на день, живуть у середньому довше, ніж ті, хто уникає цього напою. Учені пояснюють це антиоксидантами і протизапальними властивостями кавових зерен.