Щорічно 24 травня вчені різних країн відзначають День слов’янської писемності та культури. Це свято присвячене вшануванню пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів, які зіграли ключову роль у поширенні християнства та створенні слов’янської писемності.
Кирило (мирське ім’я Костянтин) та його старший брат Мефодій народилися у IX столітті в Солуні (нині Салоніки, Греція) в родині воєначальника. Саме Кирило розробив слов’янську абетку, взявши за основу грецький алфавіт. Він суттєво змінив його та доповнив новими буквами, запозиченими з глаголиці, щоб точно передати фонетичні особливості слов’янської мови. Цей алфавіт, що поширився серед східних і південних слов’ян, отримав назву «кирилиця» на честь свого творця.
Паралельно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило і Мефодій переклали значну кількість книг, що стало фундаментом для розвитку слов’янських літературних мов та книжкової справи. Найдавнішою кириличною книгою, дата створення якої точно відома, є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).
На основі кирилиці були створені абетки багатьох слов’янських мов, зокрема української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської та чорногорської.
Історія відзначення свята в Україні
Вперше День слов’янської писемності та культури відзначили у 1863 році, що було приурочено до 1000-річчя створення слов’янської абетки. В Україні офіційне відзначення цього свята на державному рівні розпочалося після Указу Президента України від 17 вересня 2004 року. Цей Указ підтримав ініціативу Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій, встановивши 24 травня Днем слов’янської культури і писемності.

Традиційно, 24 травня по всій країні проходять різноманітні заходи: освітні та культурні ініціативи, науково-практичні конференції, зустрічі з читачами у бібліотеках, а також концерти та фестивалі, присвячені вшануванню української мови та культури.