Директорка Національного інституту раку Олена Єфіменко: «Імунотерапія раку — це наче тепловізор для наших воїнів уночі»

Імунотерапію для лікування раку почали широко застосовувати у світі з 2015 року. В Україні цей метод запровадили у 2017-му. Статистика Національного інституту раку (НІР) підтверджує підвищення ефективності лікування онкологічних захворювань такими методами. Наприклад, імунотерапія, проведена для пацієнтів з меланомою (раком шкіри), після видалення всіх новоутворень збільшила виживаність на 17%, а у групі людей з раннім раком молочної залози за додавання імунотерапії до хіміотерапії — на 8%. Про застосування імунотерапії в Україні, про зміни в НІР, плани на 2024 рік і про те, як українцям слід дбати про своє здоров’я, розповіла директорка Національного інституту раку Олена Єфіменко.

Чому імунотерапію онкологічних захворювань і досі вважають новітнім перспективним методом лікування, хоча він існує понад десять років? Як ви пояснюєте його актуальність?

Якщо перші хіміопрепарати були створені ще у середині минулого століття, то імунопрепарати набули свого розвитку після відкриття першого механізму BL1 на початку 2000-х. Відтоді цей напрям почав активно розвиватися, адже він виявився максимально перспективним, показав дуже гарні результати лікування певних пухлин, які були нечутливими до хіміотерапії. Зараз робота багатьох онкологів, науковців, біологів і фармацевтів спрямована на запуск імунної відповіді проти пухлин, як це й має насправді працювати в організмі. Завдяки цьому знижується токсичність і збільшується ефективність лікування.

Як саме працює цей метод взаємодії з імунною системою пацієнта?

Клітини пухлини можуть маскуватися, щоб захистити себе від знищення імунною системою. Імуноонкологічні препарати демаскують клітини пухлини, що дає змогу лімфоцитам розпізнати їх як нетипові для нашого організму та знищити.

Ми пояснюємо пацієнтам, що імунотерапія — це наче тепловізор для наших воїнів уночі: імунітет через певні рецепторні проблеми організму не бачить пухлину, а імунотерапія висвічує, показує її.

Яку ефективність у протидії раковим захворюванням продемонструвала імунотерапія?

В організмі людини може існувати понад 100 видів пухлин. Наразі вивчається дія імунопрепаратів на всі види пухлин, є статистика стосовно найпоширеніших пухлин. Наприклад, для лікування як недрібноклітинного, так і дрібноклітинного раку легень імунотерапія входить майже в усі протоколи лікування як запущених, так і ранніх стадій. Імунотерапія є ефективною щодо лікування меланоми, яка майже нечутлива до дії хіміопрепаратів. Чутливими до імунопрепаратів є рак сечового міхура, рак нирки, тричі негативний рак молочної залози, рак шийки матки, певні види пухлин шлунково-кишкового тракту. Імунотерапія входить до міжнародних протоколів лікування захворювань як перша лінія терапії — інколи у комбінації з хіміопрепаратами, інколи як самостійне лікування.

Як пацієнти реагують на пропозицію почати імунотерапію? Це ж відносно новий метод порівняно з хіміотерапією.

Імунотерапія не така вже й нова. Дуже багато клінічних досліджень тривали від 5 до 10 років. Їхні результати були опубліковані ще на початку 2000-х. Перші імунопрепарати в тому вигляді, в якому ми отримуємо їх зараз, були синтезовані у 2007–2010 роках. Тоді ж продемонстрували їхню ефективність.

Наприклад, середньостатистична тривалість життя пацієнтів з метастатичною меланомою до винайдення імунопрепаратів була менше ніж рік.

Зараз пацієнти завдяки імунотерапії можуть жити і п’ять, і десять років і зазвичай помирають не від злоякісної пухлини, а від серцево-судинних захворювань.

Ми спираємося на міжнародні протоколи, засновані на засадах доказової медицини. Розповідаємо нашим пацієнтам, що, за даними рандомізованих досліджень, ефективність  імунотерапії у комплексі з іншими методами лікування за певного типу раку покращує лікування на стільки-то відсотків. Для деяких видів раку ми не рекомендуємо імунотерапію, якщо вона не показала ефективності у цьому напрямі.

Як ви оцінюєте рівень обізнаності українських медиків щодо імунотерапії?

Ми перебуваємо в інформаційній бульбашці Національного інституту раку, тож рівень обізнаності наших лікарів доволі високий. Постійно навчаємося, проводимо конференції, наші лікарі дуже часто їздять на міжнародні форуми, конгреси. Онкологи — це люди, які постійно навчаються.

Які основні препарати для імунотерапії є в Україні?

В Україні сьогодні зареєстровано лише три препарати із десяти: пембролізумаб (виробник — MSD, назва — «Кітруда»), дурвалумаб та атезолізумаб. Вони отримали ліцензію МОЗ і дозвіл державного експертного центру на застосування.

Наприклад, препарат «Кітруда» ефективний для лікування 19 типів пухлин, зокрема меланоми, раку легень, раку нирки та сечового міхура, тричі негативного раку грудної залози, раку шийки матки, раку голови та шиї, класичної лімфоми Ходжкіна, первинної медіастинальної В-крупноклітинної лімфоми, раку з високою мікросателітною нестабільністю або дефіцитом механізмів репарації, колоректального раку з високою мікросателітною нестабільністю або дефіцитом механізмів репарації, езофагеального раку, гепатоцелюлярної карциноми, карциноми клітин Меркеля, карциноми ендометрію, раку з високим мутаційним навантаженням пухлини, плоскоклітинної карциноми шкіри.

Решта препаратів імунотерапії до початку повномасштабного вторгнення були доступні лише у межах клінічних досліджень. Законодавство України дозволяє їхнє використання.

У нас немає певної кількості препаратів, що використовують у світовій практиці для лікування деяких захворювань. Крім того, в Україні ще не зареєстрована низка фармацевтичних компаній, котрі, на жаль, не бачать потенціалу роботи з нашим ринком.

Як повномасштабна війна вплинула на допомогу пацієнтам з онкологічними захворюваннями?

Сфера охорони здоров’я спрацювала на належному рівні. Усі хворі з прифронтових територій, які потребували лікування, були скеровані у безпечніші місця. У перші місяці повномасштабного вторгнення багато онкологічних хворих відправили за кордон. Насамперед це стосувалося дітей.

Національний інститут раку взяв на себе велике навантаження. За рахунок прифронтових територій кількість пацієнтів у нас удвічі збільшилася: приїжджали з Одеси, Херсону, Запоріжжя, з Донецької області. Ми влаштували майже усіх хворих. Якщо говорити про імунотерапію, то інститут узяв на себе відповідальність за продовження деяких клінічних досліджень, що проводили у прифронтових лікарнях.

Було організовано надання допомоги під час повітряних тривог. Від першого дня були облаштовані у підвалах малі процедурні й операційні.

Якими досягненнями за 2023 рік пишається Національний інститут раку?

Ми стали першим і поки що єдиним національним інститутом, який змінив форму фінансування і став державним некомерційним підприємством. Працюємо з пакетами Національної служби здоров’я України (НСЗУ), отримуємо кошти не з бюджету МОЗ, а за надані послуги. Базове фінансування у нас становило 450 млн грн, за рік його збільшили до 537 млн грн.

Це дало можливість підвищити зарплату середньому та молодшому медперсоналу, всім допоміжним службам. Базову ставку науковців збільшили втричі, адже вона була зовсім крихітна. Сподіваємося, за підсумками цього року зростуть зарплати всіх лікарів.

Також ці кошти дали нам можливість закупити значну кількість витратних матеріалів, препаратів, реактивів — майже всі послуги в інституті надаються безплатно. Це було однією з передумов того, що потік пацієнтів збільшився. А це дозволило збільшити фінансування ще на 100 млн грн.

Минулого року ми встановили додатково три комп’ютерні томографи, апарат МРТ, декілька рентгенівських апаратів, а також один ангіограф для доставки хіміопрепаратів у пухлину, для інвалізації у пухлинні матерії тощо. Декілька апаратів були закуплені у попередні роки, але припадали пилюкою на складі, а тепер ми успішно їх запустили і використовуємо.

Як держава допомагає інституту?

Держава, МОЗ, уряд оцінили роботу НІР як задовільну і вперше за 10 років виділили 350 млн грн на ремонт, реконструкцію та добудову лікарні. У результаті ми зможемо збільшити ліжковий фонд і привести відділення у відповідність до європейських норм. Будемо добудовувати радіологічний корпус. Міністерство нам надало все, кошти виділені.

Найближчим часом отримаємо додатково лінійний прискорювач. Якщо буде перерозподіл з інших областей, де зараз тривають бойові дії, то отримаємо ще один такий апарат. Також інституту виділяють додатковий магнітно-резонансний томограф.

Як за рік змінилися у НІР умови для пацієнтів?

Однією з головних цілей закладу є перетворення лікарні на пацієнтоорієнтовану установу. Ми маємо висококваліфікованих фахівців, але слід зробити так, щоб наш заклад відповідав рівню лікарів. Чому люди ідуть до приватної клініки? Не через те, що дуже хочуть витратити там свої кошти. Їм потрібні гідні умови лікування.

Ми були на стажуванні у США та майже у кожній лікарні бачили молитовні кімнати. Нам ця ідея дуже сподобалася. Ми вже відкрили міжконфесійну молебну кімнату. Сюди можуть прийти хворі або працівники (віряни будь-якої конфесії), аби побути наодинці з Богом.

НІР став першим закладом, який ввів до штату капелана.

Інститут відкрив колцентр, збільшуємо кількість ліній. Відкрили кімнату для вакцинації, почнемо вакцинувати людей від папіломавірусу. На початку хоча б для більшої обізнаності населення будемо намагатися робити це безплатно, коштом донорських внесків. Потім будемо пропонувати МОЗ внести вакцинування від папіломавірусу до календаря щеплень і забезпечити нас цією вакциною. Якщо такої можливості не буде, то розраховуватимемо на власні сили.

Проводимо повну інформатизацію інституту. Вже закупили декілька спеціалізованих програм. Найближчим часом лікарі зможуть бачити картки пацієнтів у комп’ютерах, як у всіх медичних установах розвинених країн.

Багато змін маємо у закупівельному процесі. Робоча група розробила та затвердила перелік номенклатурних лікарських засобів. Ми закуповуємо вже не 300-500, а 100 препаратів, але вони відпрацьовані за дозуванням і номенклатурою. Ліквідували корупційні передумови, щоб під час закупівлі не було лікарських препаратів лише одного виробника.

Що українцям варто робити, аби подбати про своє здоров’я та зменшити навантаження на НІР у майбутньому?

Жінки мають щороку проходити обстеження у мамолога та гінеколога, чоловіки повинні відвідувати уролога та проходити ендоскопію.

Після 50 років усім категоріям населення варто проходити хоча б раз на п’ять років колоноскопію, якщо немає онкологічного анамнезу в сім’ї. Якщо у родичів були пухлини кишково-шлункового тракту, люди мають виконувати рекомендації, як запобігати цьому захворюванню. Насамперед це звичайний лікарський нагляд плюс здоровий спосіб життя: нормальне харчування, відмова від куріння, підтримка ваги тіла, адже ожиріння є чинником ризику розвитку деяких злоякісних пухлин. З іншого боку, фізична активність потенційно знижує ризик як серцево-судинних захворювань, так і деяких злоякісних пухлин.