Діти та коронавірус: Як розмовляти з дітьми про пандемію

Катерина Габрієль, психолог, травмотерапевт, emdr-спеціаліст

Життя диктує нові умови, тому для безпечного проживання ми мусимо адаптовуватись до них. І якщо для адаптації в складних умовах дорослій людині допомагають її внутрішні ресурси та досвід здолання складних життєвих проблем, то для маленької дитини вирішити самотужки складні життєві питання — задача нездійсненна. Дорослий — це і є той, хто допомагає дитині справлятись із труднощами. Як говорити з дітьми про пандемію так, щоб тривога й апатія не стали постійними супутниками їхнього життя.

Тривожні дорослі — це небезпечно

Коли сьогодні ми знаходимось в ситуації постійної тривоги, де відчуття небезпеки та загрози життю – не просто вигадка чи безпідставна проблема, а реальність, то тривога дорослих сягає свого піку. Для дітей тривожні дорослі – це небезпечно, адже вміння стабілізуватись та заспокоюватись у маленьких дітей немає. Так дитяча тривога закріплюється та посилюється тривогою дорослих. Бо саме дорослі – острівки безпеки для дітей. Коли ж дорослі нестабільні, то дати підтримку та спокій дитині вони не можуть і дитина лишається наодинці зі своїми переживаннями. А це негативно відображається на емоційному стані дитини.

Тобто одне із найперших правил стосунків та підтримки дитини в кризовому стані – давати підтримку та пояснення, що відбувається. А також приймати (контейнувати) емоції дитини. Коли ж сам дорослий переповнений тривогами і страхом приймати страхи дитини немає куди. Тому важливо розібратись для самого себе із власними тривогами і страхами. Якщо ж це неможливо – заручитись підтримкою того дорослого, хто допоможе вам і дитині.

Як говорити з дитиною про коронавірус?

Як уже ми говороили, у дітей невтішні новини викликають паніку та тривогу. У дітей відсутнє критичне мислення, тому вони вірять одразу у все, що чують та проектують це на себе (знову ж таки із особливостями розвитку психічних процесів, в першу чергу – мислення). Що ж можна зробити дорослим, щоб допомогти дітям проживати\адаптовуватись до цього періоду?

1. Говорити\відповідати тоді, коли на то є необхідність.

Це як з розмовами про секс – видаємо рівно стільки інформації, скільки дитина запитала. Якщо у дитини виникнуть додаткові запитання — вона поставить вам їх. Не варто саджати дитину перед собою та цільово говорити про заходи безпеки та тему коронавірусу – це сформує ще більше тривоги та запитань.

2. Зважати на вік дитини.

Якщо ж розмова таки відбувається, то пояснювати дитині відповідно до її вікових можливостей. Тобто, якщо із підлітком ви можете подискутувати на тему пандемії та обговорити разом шлях захисту, то з трьохрічкою це не спрацює. Для маленьких дітей є вже розроблені брошури та матеріали про Covid від ЮНІСЕФ Україна – саме там розписано, як весело можна захищатись від вірусу і основні рекомендації для батьків про те як говорити з дитиною.

3. Уважно стежити за емоційним станом дитини.

Якщо ви помічаєте, що вашу дитину щось непокоїть – поговоріть з нею. Не варто використовувати фрази на кшталт «пішли поговоримо». Ліпше сказати дитині про те, що помічаєте, що її щось тривожить. Можливо, саме розмови про пандемію і можуть викликати тривогу. Будьте обачними та обережними в розмовах.

4. Важливо дотримуватись розпорядку дня.

Перший локдаун, в який пішла країна, викликав різноманітні реакції і в батьків, і в дітей. Коли ж ми опиняємось в якійсь невизначеній ситуації, яку ми не можемо контролювати (наприклад, приріст захворюванності), то ми можемо контролювати хоча б те, що в зоні нашої досяжності: режим дня, мінімальні розваги, навантаження та відпочинок. Це дуже корисно давати дітям, бо саме режим створює відчуття визначеності та стабільності.

5. Утримуйтесь від перегляду новин та обговорення статистики в присутності дітей.

Це не означає, що ви мусите придушувати свою тривогу – вам варто ділитись із дорослими своїми переживаннями. Але не долучайте дітей до своїх розмов (навіть коли вони просто слухають). Діти прекрасні спостерігачі, проте погані інтерпретатори.

6. Станьте прикладом для своєї дитини

Не забувайте піклуватись про себе і про своє здоров’я. Проте не робіть це надто імпульсивно і тривожно. Діти ростуть за допомогою гри. Гра – це їхній світ та мова. Тому навіть виконуючи тривожні процедури (маска, миття рук, обмеження відвідування місць) перетворіть це на гру, наприклад, використовуючи пісеньки або фантастичних героїв.

7. Творчість на допомогу.

Коли страшно або небезпечно, то один із кращих способів справитись із цим – побачити свій страх. Намалюйте його з дитиною та зробіть страх контрольованим. Також можна створити спеціальну чарівну супермаску-захисницю, яка буде оберігати вас усіх.

8. Не забувайте про відпочинок та звичні справи.

Їх ніхто не скасовував, а відновити вони вас зможуть ефективно. Часи, які проживаємо ми зараз – складні. І подітись від них ми нікуди не можемо, тому і мусимо адаптуватись, отримавши новий досвід. Якщо ж ви помітили зміни в поведінці своїх дітей, то варто все ж звернутись до спеціаліста та допомогти своєму малюку, оцінивши його стан більш детально.

• Читайте також: Щось не так: Погана поведінка та психологічні порушення у дітей