Діма Лопушанський: Хотілося, щоб мої знання допомогли людям, які позбавлені певних можливостей

Нещодавно Front-End- та Back-End-розробник, винахідник та спікер конференції унікальних тінейджерів «Завтра_» Дмитро Лопушанський (Львів) взяв участь у міжнародній конференції ICYS 2019, яка відбувалася у місті Куала-Лумпур, Малайзія. Дмитро презентував там свій новий проект — мультифункціональний пристрій для незрячих HelpyEyes, за який і отримав золоту медаль у секції «Інженерія». В ексклюзивному інтерв’ю WoMo він розповів про пристрій та конференцію, а також дав кілька порад тим підліткам, які мріють щось винайти, розробити та відкрити.

Розкажи коротко про свій винахід.

Я розробив пристрій, який називається HelpyEyes. Це мультифункціональний пристрій для незрячих, він виконує три функції — визначення кольору, рівня освітленості і наявності перешкод.

Як прийшла ідея його створення?

Взагалі все почалося рік тому — з’явилась ідея зробити соціальний проект, оскільки мої попередні проекти були більше комерційними. І після цього я вже кілька місяців думав, що саме створити таке, чого ще немає, і вирішити проблеми, які ще не вирішені. Одного дня я замислився — а як живуть люди, які не можуть бачити? У мене у самого поганий зір, я якось просто уявив собі, як почуваються ті, хто не бачить зовсім нічого. Я вирішив, що можу їм допомогти. Після цього зв’язався з головою Організації для незрячих пані Оксаною Потимко, і ми обговорили майбутній функціонал. Вона спочатку порадила зробити функцію визначення кольору, оскільки визначники кольору взагалі малодоступні і дуже дорогі. Згодом було проведено декілька зустрічей із незрячими і було обговорено можливі додаткові функції, які ми і впровадили.

Хто тобі допомагав?

Більша частина — суто моя робота. І конструювання приладу, і розробка програмного забезпечення. Звичайно ж, я не можу не подякувати людям, які допомогли мені. В першу чергу, це Спільнота незрячих України. З цими людьми я міг порадитися, зв’язатися і запитати, як саме вони будуть використовувати цей пристрій. Так само Мала Академія Наук, яка запропонувала мені конкурси, на яких я міг представити свій пристрій. Мої батьки, друзі, вчителі, технічні спеціалісти, з якими я консультувався, — всі ці люди зробили свій внесок.

Мої батьки не тільки підтримували мене фінансово, а і завжди були поруч, коли я щось конструював. Тато взагалі сидів біля мене, якщо щось не вдавалося, він міг щось потримати, наштовхнути на якусь ідею.

З якими труднощами ти зіштовхнувся в процесі розробки?

З самого початку виникали труднощі, в основному технічні. Наприклад, перший прототип мав батарейку 9 вольт і коли пристрій працював, її вистачало на 4 години. Після того батарейка розряджалась і треба було купувати нову. Я розумів, що такий прототип буде неможливо використовувати в реальному житті. Я далі розвивав це питання і зараз прототип має літій-іонну батарейку з різними стабілізаторами напруги. Наступні труднощі виникли, коли я почав задумуватися про озвучення. Спочатку вирішив використовувати озвучення з різних бібліотек, але вони всі англійською, в результаті я додав microSD-картку, на якій записані звукові файли, і тепер фактично пристрій можна перекласти будь-якими мовами світу і він буде без проблем працювати, треба лише змінити файли на картці.

Як тобі вдалося потрапити на конференцію ICYS?

Все почалося з того, що мені в Малій академії розповіли про цей конкурс і запропонували на нього податися. Cпочатку треба було пройти тест, я відповідав на певні запитання, розв’язував завдання, подавав тези роботи і саму роботу, потім мене відібрали в наступний тур, де була співбесіда, після чого мене і ще приблизно 15 людей запросили до Києва на національний відбір і 8 з нас пройшли на міжнародний фінал, який відбувався в Малайзії в місті Куала-Лумпур. Пройти всі етапи відбору було досить складно. Все почалося у вересні 2018 року і вже у 2019 я дізнався, що поїду, і почав готуватись. У нас також була класна спонсорська підтримка з англійської, заняття з носіями мови.

Розкажи про цей захід — для чого він і для кого він?

International Conference of Young Scientists — це конференція для підлітків 14-18 років, які представляють свої наукові проекти. Є п’ять секцій, я представляв свою роботу у секції «Інженерія», там було 30 учасників, кращі з кращих з усіх країн світу. Конкуренція дійсно шалена. На щастя, вдалося гарно все представити, розповісти всі можливі нюанси про пристрій, показати, як він працює, і здобути першу нагороду.

Як ти плануєш надалі вдосконалювати свій винахід?

Основний крок, який я хочу зробити, це зменшити пристрій. Я планую це зробити за рахунок створення друкованої плати, на якій будуть промальовані всі контакти, і я зможу забрати всі дротики, перемички, які є в пристрої. Також планую замінити об’ємні елементи пристрою на дещо менші. Сподіваюся, що його вдасться зменшити майже вдвічі.

Плануєш створити свій стартап?

Буду намагатися. Якщо вдасться залучити інвестиції, зібрати команду і якось разом це поєднати, сподіваюсь, що все вийде.

У твого винаходу є інклюзивна сторона, він допоможе людям із вадами зору, тож чому ти сконцентрував свої ідеї саме навколо цієї проблеми?

До цього в мене були більш комерційні проекти. І в певний момент мені захотілося, щоб мої знання в електроніці і програмуванні допомогли людям, які позбавлені певних можливостей і не можуть жити те життя, яке хочуть.

Але в сучасному світі можна створити ідею, яка насправді буде нікому не потрібна. Вона може всім подобатись і бути цікавою, але коли доходить до реалізації, виявляється, що вся робота була даремною. Щоб цього не сталося, я з самого початку сконтактувався з цільовою аудиторією, з людьми, які будуть використовувати пристрій, і спитав у них, що саме їм потрібно і як це має виглядати.

Що ти можеш порадити підліткам, які теж хочуть потрапити на ICYS, які навички їм знадобляться?

Насамперед це прагнення до чогось більшого, бажання спробувати щось нове і відсутність страху. Важливо не боятися зробити крок в невідоме і зійти на вершину, яка на перший погляд здається нездоланною. Спочатку все виглядало дуже складно, я навіть подумати не міг, що мені вдасться пройти всеукраїнський відбір, я вже мовчу про те, щоб виграти міджнародну конференцію. Але я зробив крок, я йшов, робив все можливе на кожному етапі, і це принесло свої результати.

Також дуже важливо вчити іноземну мову, на конференції все проходить англійською і на національному, і на міжнародному відборі. Головне вміти пояснити суть і виразити свою думку, але все ж потрібно поступово йти до того, щоб вільно володіти мовою.

Слід також володіти основами тайм-менеджменту, щоб правильно організувати процес подачі заявок і не переплутати терміни.

Також важлива впевненість у собі, але потрібно не боятись і покладатися на друзів і слухати порад, людина сама не може знати всього. У світі є дійсно серйозні спеціалісти у певних галузях, якщо ти йдеш в сферу, яка тобі не до кінця знайома, краще звернутися до них по консультацію, не посоромитись спитати. Це важливий крок до вирішення проблем.

Порадь декілька книжок про фізику, математику, інженерію, програмування.

З фізики варто читати науково-популярні журнали, а одна з моїх улюблених книжок — Мічіо Кайку «Фізика майбутнього».

Математика — книга Джорджа Пойа «Математичні відкриття». Автор дуже цікаво описує різні математичні явища в легкому стилі.

Що стосується інженерії і програмування, читав більше книжки технічного плану. Про мови програмування, спрямовані на вивчення конкретної галузі. Також я дивлюся багато YouTube-роликів, тюторіалів.

Підготували: Оля Полякова, Іра Керст

Фото із власного архіву Дмитра Лопушанського

— Читайте також: Новий рекорд: Як 12-річний Андрій Куделя здобув 37 перемог в олімпіадах за два місяці