Анастасія Ніколаєнко
Мультимедійне шоу під назвою «Імерсивний Світ Тараса Шевченка» триватиме 7,5 хвилин і буде транслюватися на фасадних екранах комплексу, які є найбільшими у Європі. Гідом виставки виступить цифровий аватар Тараса Шевченка, створений за допомогою технології штучного інтелекту.
«Створена цифрова особистість зі штучним інтелектом не тільки повторює зовнішність і манери Шевченка, але й володіє величезною базою знань про його творчість, включаючи поезію, прозу, картини та інші твори», – коментує Руслан Синицький, генеральний директор та засновник компанії RAVATAR.
ШІ-аватара Шевченка представляє собою вдосконалене поєднання людиноподібного аватара, штучного інтелекту та цифрової особистості. Проєкт спрямований на популяризацію української культури, створення цікавого та інноваційного формату для знайомства з багатою культурою України.
«Сьогодні єдиний шлях до того, аби українська культура стала популярною серед нашої молоді та світу – сучасні технології. Поєднання відеоформату з аватаром кобзаря та чатботом є не лише пропагуванням нашої культури, а ще й демонстрацією технологічних можливостей України», – додає Дмитро Стус, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка.
Проєкт, створений за підтримки Національного музею Тараса Шевченка, Центру Василя Стуса (Stus.center), та компанії, що спеціалізується на AI-технологіях, RAVATAR.
Довідка. Виставка «Імерсивний Світ Тараса Шевченка» була презентована на Одеській кіностудії у 2021 році. Фільм побачили глядачі Канади, США, ОАЕ та Франції.
Ідея створення виставки належить креативним продюсерам компаній Kostyuk Productions (Валерій Костюк) та Першого Благодійного Театрального Фонду (Наталія Делієва). На основі сотні цифрових файлів шевченкових робіт компанією RockNLight Multimedia (Таїсія Пода) було створено вражаючий проєкт, в якому починає дихати і оживати світ Тараса Шевченка. Музику написав Тимур Полянський, а фінансову підтримку надав МФ «Відродження».
Цифрові файли для створення цифрового контенту виготовлені зусиллями фахівців Національного музею Тараса Шевченка, СтусЦентру та компанії FEX.NET, на серверному просторі якої вони й зберігаються.