Доступність Парижа для людей з інвалідністю: тестдрайв

Нещодавно у Парижі закінчились Паралімпійські ігри 2024. Спортивні змагання відбувались на тих же аренах, що й Олімпійські ігри — ці простори адаптували так, щоб вони були доступними для спортсменів з інвалідністю та для глядачів із різним рівнем мобільності. А чи є бар’єри в місті? Чи доступний транспорт, музеї та Ейфелева вежа, на яку підіймається більшість туристів? Про це розповідає засновник громадської організації «Доступно.UA» Дмитро Щебетюк.

«Кажуть, що Париж смердючий та брудний… Але мені він сподобався – це красиве й романтичне місто. Звісно, туристам треба продумувати свої маршрути, та в цілому можна багато куди потрапити, не відчуваючи перешкод на своєму шляху».

Що відмітив

Наземний громадський транспорт. Тут усі автобуси низькопідлогові й обладнані електричним висувним пандусом, що зручно для людей на кріслах колісних, батьків із дитячими візочками. Для того, хто в транспорті супроводжує людину з інвалідністю, діє знижка.

По місту достатньо громадських вбиралень доступних та зручних — тобто ними можуть скористатися люди з інвалідністю.

Гуляти Парижем легко і зручно. Коли я був там вдруге, взагалі не користувався транспортом. Був день, коли я без проблем подолав 30 кілометрів і не відчув жодних перешкод на своєму шляху. Так, інколи траплялась жорстка бруківка, але це все ж була рідкість, і я потрапляв на неї тільки тому, що шукав пригод — «лазив» не по туристичних місцях і парках, а по околицях. У цілому я зрозумів, що можна потрапити навіть туди, де, як здавалося, не мало бути доступності. Але вона була.

Усі музеї, які я відвідав, були доступні та зручні, з облаштованими вбиральнями. Що прикольно, люди з інвалідністю, а також їхні супроводжуючі, можуть отримати знижки або навіть безкоштовний вхід до багатьох музеїв у Парижі.

Люди з різним рівнем мобільності можуть потрапити на Ейфелеву вежу — там облаштовані ліфти, усе доступно і зручно. І туди якраз є знижка для людей з інвалідністю та супроводжуючого.

Єдиний мінус це те, що на вежі встановлені сітки, і всім доводиться дивитися на місто через них (сміється). Зізнаюсь, що Ейфелева вежа мене якось особливо не вразила. Мабуть, тому що її так романтизують, всюди показують. Коли я побачив її, сказав собі: «Ну, ок». Але помітив дівчинку 13–14 років, яка на виході щиро кричала від радощів. Тож враження у всіх можуть бути різні.

Що не сподобалось

Не знаю… Це ж Париж! Як він міг не сподобатись?! Він прекрасний (сміється).

Єдине, що я можу відмітити, це метро. Воно не сподобалось через свою недоступність. Як на мене, це найнедоступніше метро на світі (принаймні серед тих, де я бував). Там навіть на своїх двох можна травмуватись чи поламатись. Крім того його спроєктували як лабіринт — усе заплутане й закручене.

Там приблизно 93% станцій є недоступними для людей, які користуються кріслами колісними (натомість у Барселоні метро доступне на 95%, там дуже легко та зручно пересуватися). Єдина доступна лінія в Парижі — 14-та. Звичайно, можна просто користуватися наземним транспортом, та в нього немає такої швидкості, як у метро.

Також немає зручного шляху, щоб дістатися на кріслі колісному до аеропорту «Шарль де Голль» на метро. Але менші аеропорти знаходяться на доступних станціях, як і Паралімпійське містечко.

Загальні враження

Перший раз я приїхав до Парижа автостопом — тоді було трохи складно, і я не встиг побачити стільки, скільки хотілося б.

Під час другого візиту я приїхав на відпочинок — тоді вже встиг надихнутися і оцінити, наскільки це прекрасне місто. По ньому треба багато гуляти, досліджувати атмосферу і не користуватися таксі. Це дуже кайфово.

До того ж, у місті є чималий вибір готелів та хостелів зі зручними умовами для людей з інвалідністю.