Оксана ХромоваВидавництво «Смолоскип» анонсувало вихід масштабної поетичної антології «Другий вінок». Нова збірка об’єднає сто віршів п’ятдесяти сучасних українських авторок. Серед них Вікторія Амеліна, Ярина Чорногуз, Ірина Цілик, Любов Якимчук та інші знакові імена сучасної літературної сцени. Відкриє видання поезія Оксани Забужко «Не руш моїх кіл!», яка задає тон усьому альманаху.
Про підготовку збірки повідомила письменниця, художниця й кураторка культурних ініціатив Олена Павлова на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що задум народився навесні 2024 року — у час, коли, за її словами, потрібні найсміливіші й найпотужніші культурні проєкти. Адже саме зараз, під час війни, стає особливо очевидною загроза для української культури, яку ворог прагне знищити.
«Наша культура — це багатоголосся. І жіночі голоси більше не звучать у фоні. Вони — на передньому плані. Сильні, переконливі, гучні», — наголосила Павлова, підкресливши, що саме зараз настає час жінок у мистецтві.
Про антологію “Другий вінок”
Збірка стане своєрідним дзеркалом жіночого досвіду в поезії. У книжці зібрано тексти про дорослішання, материнство, насильство, війну, роль жінки в суспільстві, силу жіночої спільноти та вплив інших жінок. Всі вірші згруповані у десять розділів, кожен із яких носить назву, взяту з поетичних рядків.
Назва антології відсилає до історичного альманаху «Перший вінок» — збірки творів жінок-письменниць, упорядкованого Оленою Пчілкою і Наталею Кобринською у 1887 році. Тоді вона стала першим голосом жіночої літератури в українському просторі. Тепер цей символічний вінок отримує своє продовження вже у XXI столітті.
Як зазначає Павлова, збірка написана мовою теперішнього — це вірші, в яких сучасність говорить голосно й без цензури. У книжці переважає вільний вірш, що лише підсилює тему емансипації, свободи слова і форми.
«Ці тексти — про біль і правду, про жіночі переживання, про приховане за завісою побуту, про світло, яке проривається зсередини», — зазначає авторка.
Візуальне оформлення проєкту також відіграє важливу роль. Художниця Ярина Саєнко створила ілюстрації, у яких переосмислила образи античних богинь як сучасних українок. Її графіка стримана, проте глибока за змістом і метафорикою — вона говорить мовою символів, не менш промовисто, ніж вірші. Над дизайном видання працює Наталія Васильєва.
Цей проєкт — не просто збірка поезій, а культурна подія, яка немов фіксує момент, у якому жінки не лише виживають, а й говорять, діють і творять.