Ексклюзивно в театрі на Подолі вистава за романом Андрія Куркова «Сірі бджоли», який увійшов до шорт-листа «Книги року BBC-2018».
Прем’єра 7, 8 та 22 грудня
Вороги дитинства не можуть стати вірними друзями, але їм доводиться проводити холодні зимові вечори у компанії один одного. Бо їх лишилося лише двоє. Два останні мешканці села.
Про автора:
Андрій Курков – найвідоміший український письменник в Європі, автор понад 20-ти книг, пише для дорослих і дітей, кіносценарист. Голова українського Pen-клубу. Його твори перекладено 36-ма мовами світу. Лауреат премії Європейської кіно академії як кращий сценарист.
Автор про постановку:
Останні новини
- Made in Ukraine. Великодні колекції від українських брендів, які варті уваги
- Жіноче лідерство. Якості, які допомагають рухатися вперед
- «Білий янгол — кінець Мар’їнки». Документальний фільм отримав дві нагороди телекінопремії New York Festival у США
- На Фестивалі української писанки планують встановити світовий рекорд з масового розпису
- Open call на участь у благодійній виставці «1000 шедеврів, знятих на смартфон» Новости на главной
– Про книги і театр. Ви зараз готуєте сценарій за вашим романом «Сірі бджоли» для постановки Віталієм Малаховим у Театрі на Подолі. Наскільки у такому разі змінюється текст оригінального твору?
– Тут я пишу не за романом – історія у мене в голові, вона та ж. Та фактично це нові діалоги, але зі збереженням інформації, що є в романі. З’явились нові сцени і персонажі, яких немає в романі. Гадаю, що з’явиться ще одна героїня. Вона умовно є, але буде по-іншому.
– Для тих, хто не читав: «Сірі бджоли» – про що?
– Це книжка про «сіру зону», яка може бути всередині чи навколо людини. Про те, яким є вплив оточення – і політичного, і соціального – на життя людини, яка живе в місцях, де не вистачає ініціативи, думок, кольорів. Тобто в принципі, де не відчувається країна, а відчувається тільки територія.
Режисер Віталій Малахов про виставу:
«Це загалом історія дуже звичайна. Про людей, далеких від банальної політики, від її лозунгів, про людей, які сумніваються.
У п’єсі немає одного – за Україну, а іншого – проти неї. Персонажів ситуація змусила обирати сторону, життя поставило у такі обставини, що одному з них зручніше ходити за провіантом на територію, підконтрольну окупантам. Такий вибір не можна засуджувати, бо війна протиприродна для людини.
Є такий вислів: «Ти можеш не звертати уваги на політику, але прийде час, коли політика візьметься за тебе».
Придбати квитки тут