Леся Сайко«Носферату» Роберта Еґґерса — це готична історія про одержимість між молодою дівчиною, яку переслідують привиди, та вампіром, що закохується у неї та породжує невимовний жах. Фільм уже встиг зібрати чимало позитивних відгуків та захоплення як критиків, так і глядачів. Тож в ексклюзивному матеріалі розповідаємо, як відбувалося знімання одного з найбільш обговорюваних фільмів січня.
Режисерське бачення
У багатьох сенсах моя адаптація «Носферату» — мій найбільш особистий фільм. Історія не народжена мною, а та, з якою я жив, в якій я жив і про яку мріяв з дитинства. Я часто відчував, що маю ту саму невимушену іскру креативності режисера, що знімає вперше, коли я нарешті знімав цей фільм, адже я стільки років обмірковував його. Я почуваюся надзвичайно щасливим, що маю змогу робити цей фільм з командою, якій я довіряю і з якою працюю вже давно. В цю історію вбудовано багато моїх спогадів та особистих переживань, помножених та перенесених до Балтійської Німеччини 1830-х. Щоб дістатись туди, щоб зрозуміти захоплення, знадобився час. Звичайно, образ і гра Макса Шрека переслідували мене в дитинстві. Було щось суттєве в історії загадкового вампіра і у простій казці Носферату. І я впевнений, що коли Гаттер розкриває кришку саркофага Орлока, аудиторія затамовує подих від жаху та уявляє сморід безсмертного монстра. Як я міг знайти власний шлях до цієї історії?
Приблизно 20 років тому у південній Румунії було ексгумовано чоловіка, якого вважали вампіром, а його труп ритуально знівечено. Він мав важкий характер і був пияком. Після смерті його сім’я казала, що він повернувся як стриг і нападав на них вночі. Особливо його невістка страждала від цих нічних нападів і захворіла. Коли його тіло було знищено відповідно до фольклорної традиції, вампірські відвідини припинились. Його правління терором закінчилось. Його невістка вилікувалась. Що це за темна травма, яку навіть смерть не може стерти? Щось із категорії розбитого серця. Це те, що є в основі віри у вампірів. Фольклорний вампір — це не ввічливий спокусник у сюртуку, не осяйний, задумливий герой. Фольклорний вампір — це втілення хвороби, смерті та сексу у низькому, жорсткому і невблаганному прояві. Це той вампір, якого я хотів оживити для сучасної аудиторії.
Про виробництво
«Носферату» — страхітливе готичне переосмислення класики від Роберта Еґґерса, автора і режисера таких фільмів, як «Відьма», «Маяк» та «Варяг».
У «Носферату» Еґґерса агент з нерухомості Томас Гаттер (Ніколас Голт) подорожує до Трансільванії на доленосну зустріч з графом Орлоком (Білл Скашґорд), перспективним клієнтом-вампіром. Еллен (Лілі-Роуз Депп), наречена Гаттера, на час його відсутності залишається під наглядом друзів — Фрідріха та Анни Гардінг (Аарон Тейлор-Джонсон та Емма Корін). Охоплена видіннями та зростальним почуттям страху, Еллен стикається із силою, що перебуває за межами її контролю.
«Носферату» — це реалізація мрії Еґґерса, завдовжки у життя — ще дитиною він захопився фільмом Ф. В. Мурнау «Носферату. Симфонія жаху». Інтерес Еґґерса до фільму зростав, як і його бажання створити власну версію «Носферату», натхненну сценарієм Генріка Галеєна до «Носферату. Симфонія жаху» та книгою Брема Стокера «Дракула». Насправді Еґґерс надихнувся на написання та створення театральної адаптації зі своєю однокласницею Ешлі Келлі-Тата (зараз визнана театральна режисерка) у своїй школі. Ця постановка привернула увагу Едуарда Ланглуа, художнього керівника театру Едвіна Бута в Довері, штат Нью-Гемпшир, який запросив Еґґерса і Келлі-Тата перенести їхню постановку до його простору. Це була щаслива випадковість для Еґґерса: «Це дозволило мені зрозуміти, що я хочу стати режисером».
Після школи Еґґерс записався до театральної програми у Нью-Йорку і пізніше заснував свою театральну компанію. «Я мав намір повернутися до «Носферату», але це так ніколи і не сталося», — каже Еґґерс. Відтоді як він поставив шкільну виставу, Еґґерс хотів повернути цю історію на великі екрани у власний унікальний спосіб і працював, щоб це прагнення втілилося у життя.
Режисерським дебютом Еґґерса став фільм «Відьма» — надприродний горор, події якого відбуваються в Пуританську епоху. Фільм з успіхом продемонстрували на кінофестивалі Sundance у 2015 році. Після успіху «Відьми» Еґґерс закінчив драфт сценарію «Носферату» та зібрав попередній акторський склад.
Зрештою він переніс проєкт, щоб зняти драму «Маяк», прем’єра якої відбулась на Каннському кінофестивалі у 2019 році. Після неї була епічна історія про вікінгів «Варяг».
Еґґерс повернувся до «Носферату» з бажанням розповісти історію красуні та чудовиська за допомогою його власного дедалі виразнішого режисерського бачення. Процес Еґґерса передбачав дослідження його історії засобами іншого медіа: «Зрештою я написав новелу з вичерпними передісторіями та сценами, які, я знав, ніколи не потраплять до фільму, щоб зрозуміти, навіщо ще раз розказувати історію «Носферату», — каже Еґґерс. — Я мав написати цю новелу. Щоб зробити історію своєю».
Еллен була рушійною силою для Еґґерса. «Найбільш визначна річ полягає в тому що це фільм про Еллен, це еволюція цієї історії. Вона жертва не тільки вампіра, а й суспільства 19 століття», — каже Еґґерс.
В аспекті цієї зміни фокусу Еґґерс почав свій сценарій з випадку, який тоді діагностували б як «істерія». «Це історія Еллен. У пролозі розповідається про її дитинство і незрозуміле, але жахливе переслідування», — каже Еґґерс.
Еґґерс зазирав до сценарію «Носферату: Симфонія жаху» для інсайтів і натхнення. «Я вивчав сценарій Генріка Ґаліна з нотатками Мурнау дуже ретельно», — каже Еґґерс.
Еґґерс також ґрунтовно досліджував окультні та історичні уявлення про вампірів: «Його офіс був заповнений сотнями книг, — пригадує продюсер Кріс Коламбус. — Це було майже як зайти в офіс професора з вампірології. Там були всі ці книги про окультизм та історію вампіризму».
Еґґерс мав практичну причину, щоб заснувати сценарій на історично автентичних фактах. «Процес дослідження — це те, що мені приносить справжнє задоволення, — каже Еґґерс. — Це дозволяє не ухвалювати рішення; не потрібно нічого вигадувати, ти просто шукаєш це і знаходиш».
Дракула залишався другорядним впливом у процесі написання сценарію Еґґерсом. «Неможливо ігнорувати Дракулу, коли ти збираєшся наблизитися до цієї теми. Було багато речей у фільмі «Дракула», які я вважав були в книзі, але їх там не було. І я читав її кілька разів раніше! Було цікаво забути все, що я дізнався про Дракулу і вампірів і потім вчити все це заново». Еґґерс хотів створити унікальний фільм і зібрав багато референсів, щоб створити власну версію «Носферату».
Паузи в ретельному процесі розробки «Носферату» дозволили Еґґерсу розвивати свої навички, як сценариста, режисера та продюсера і зібрати команду світового рівня. «У мене б не було стільки контролю, — каже Еґґерс щодо випадкової удачі з відтермінуванням «Носферату». — Я не був настільки просунутим у кар’єрному плані і не був настільки вправним у кіномистецтві. Дати час цьому проєкту було допоміжним».
Трейлер: