У найскладніші часи українцізнову довели: єдність – це сила, а допомога одне одному може бути не лише корисною, а й красивою. Проєкт «На шапку», що понад десять років тому виріс із маленькоїі ніціативи на Подолі, став одним із символівсучасного українського волонтерства, де музика, мистецтво та людська стійкість переплітаються в єдине ціле.
Коли війна намагається все зруйнувати, виявляється, що можна створювати: музику, сенси, надію, нове життя. Документальний фільм телеканалу КИЇВ24 розповідає історію проєкту «На шапку» – ініціативи, яка формує внутрішній фронт людей заради тих, хто тримає головний фронт – на передовій. «На шапку» – культовий проєкт, у межах якого зовсім різні люди довели, що будь-яка лепта, внесена в перемогу, робить нас непереможними.

Історія проєкту
У новорічну ніч 2026 року (початок прем’єри 1 січня 00.05) телеканал КИЇВ24 уперше покаже документальний фільм про проєкт «На шапку» – ініціативу, що починалася як маленька волонтерська акція, а перетворилася на масштабний культурний і соціальний рух. Це історія про те, як мистецтво допомагає виживати, як музика лікує, а єдність стає силою, здатною рятувати життя.
Проєкт народився у 2014 році на Подолі. Тоді він став точкою опори для людей, які були змушені тікати від війни й починали своє життя з нуля. Після 2022 року, коли війна перейшла у повномасштабний формат, «На шапку» отримав нове дихання. Він переїхав у PEPPER’S CLUB і став місцем, де сучасна українська культура та волонтерство злилися в один потужний рух. Тут виступають музиканти, співаки, стендапери, колективи, поети, молоді таланти й визнані зірки – усі ті, хто хоче допомогти, бути корисним і не втрачати відчуття життя навіть у найважчі часи.
«Це місце, де військові себе почувають в безпеці. І вони, приходячи сюди, розуміють, що не всі цивільні тільки п’ють своє лате фіалкове і намагаються втекти за кордон, що справді тут щось відбувається, всі намагаються допомогти», – говорить Соня Сотник.

Благодійна мета
Соня Сотник – ініціаторка, координаторка і душа проєкту. Разом із волонтерами та небайдужими артистами вона створила простір, де кожен може внести свій внесок: виступити, передати лот на аукціон, підтримати пожертвою або просто прийти й відчути єдність. Її енергія та віра в людей зробили «На шапку» не просто волонтерською платформою, а місцем сили.
Проєкт допомагає збирати кошти на кісткові імпланти для українських військових – тих, хто повернувся з фронту з тяжкими травмами й потребує найскладнішого хірургічного втручання, щоб продовжувати жити й рухатися далі. За час війни «На шапку» об’єднав близько 170 творчих колективів і майже 250 учасників. Завдяки цим зусиллям вдалося зібрати понад 13 мільйонів гривень – гроші, які перетворюються на реальні шанси на одужання. Увесь цей час незмінним партнером проєкту залишається фонд «Свої». Фонд оплачує близько 150 операцій на місяць. Щотижня на закупівлю кісткових імплантів спрямовують від одного до півтора мільйона гривень. Частину цих колосальних сум збирають на концертах «На шапку» – від 50 до 130 тисяч гривень за вечір.


Герої проєкту
Одним із героїв фільму став Дмитро – волонтер, який пройшов фронт і відчув війну на власній шкірі. Він знає, що таке потребувати допомоги, і що таке віддавати все, щоможеш, аби підтримати інших. Його історія – одна з тих, що показують, як війна змінює людей, але не руйнує їхню людяність.
Ще один герой – військовий, ветеран Віктор. У фільмі глядачі побачать момент, коли він буквально під камерою проходить через найскладнішу операцію зі встановлення кісткового імпланта. Ці кадри – не просто хроніка медичної процедури. Це історія боротьби за життя, за можливість повернутися до служби, до родини, до майбутнього.
Олександр Мартинчук, завідувач травматологічного відділення однієї з київських лікарень, підкреслює важливу думку: «Ми стоїмо тут, щоб вони могли стояти там. І навпаки». У фільмі він розповідає, наскільки важлива системна підтримка військових, і як культура та волонтерство стають частиною спільного фронту допомоги.
«Ми вже були готові ампутувати кінцівку, і нам військовослужбовець каже: «Ні, – каже, – будь ласка, якщо є хоч найменший шанс, спробуйте зберегти». Не питайте, чого нам це вартувало, але десь Господь-Бог був на його стороні, і нам вдалося врятувати ногу», – таких історій у Олександра багато. Лікар наголосив, що для його підрозділу завжди пріоритетно – зберегти власні кінцівки, зробити все, аби обійтися без ампутації.

Важливі історії
Авторка сценарію та журналістка КИЇВ24 Ірина Коваленко стала зв’язувальною ланкою між усіма героями. Вона взяла інтерв’ю та зібрала історії, які лягли в основу фільму. Її погляд допомагає побачити проєкт «На шапку» не лише як волонтерську ініціативу, а й як соціокультурне явище.
Сьогодні «На шапку» – це простір, де народжуєтьс яоптимізм і віра в майбутнє. Підлітки, які лише починають свій шлях у мистецтві, виступають тут нарівні з артистами, чиї імена знають тисячі. Тут цінують не статус, а бажання допомогти. І кожен внесок – чи то пісня, лот або невелика пожертва–стає частиною великої спільної справи.
Телеканал КИЇВ24 зняв цей фільм тому, що вважає важливим розповідати історії, які надихають і об’єднують. Ми були в найгарячіших точках міста з перших днів війни, і ми знаємо: наша сила – в людях, які не перестають підтримувати одне одного. Проєкт «На шапку» – один із символів цієї сили. Показуючийого, ми хочемо, щоб якнайбільше людей дізналися, що навіть у важкі часи ми вміємо створювати щоськрасиве та важливе.
«Я хочу, щоб люди у нас звикали до того, щ облагодійніст ьмає бути людяною і делікатною. Ти робиш щось хороше не для того, аби тобі почепили медальку на груди, не для того, аби людина прийшла, впала тобі в ноги, цілувала коліна і казала, що до кінця життя вона буде свічки по всіх церквах ставити. Це має бути внутрішня потреба і вона не має принижувати людськ угідність»,– саме ці слова Лесі Литвинової, голови Фонду «Свої» можна назвати ключовою ідеєю проєкту.
У «Фільмі про «На шапку» багато кадрів, де люди обіймаються один з одним. І це, мабуть, сильніше будь-яких слів.
«Новорічні свята – дуже природній привід робити добрі справи. Підтримувати і дарувати. Навіть якщо цілий рік вибули зайняти тільки власними справами. Хоча, чесно кажучи серед українців, я таких не знаю. Отже “Фільм про На Шапку” – це коктейль з трьох інгредієнтів – це дань уваги багаторічному проекту, який допомогає військовим, це цікава і зворушлива розповідь і це можливість покласти “на шапку” декілька гривень до свят тим, кому це вкрай потрібно. Сподіваємось, вам сподобається! І хай свята будуть гучними відсміху, а не тривог!», – розповіла авторка ідеї та продюсерка Наталія Лященко, яка очолює телеканал КИЇВ24.
Для довідки. Документальний «Фільм про «На Шапку» третій фільм виробництва телеканалу КИЇВ24 . До цього команда телеканалу вже випустила два фільми:
Фільм-подорож «Українська Антарктида»
і музично-документальний фільм «Вижити до ранку»
«Фільм про «На Шапку», учасники
Соня Сотник, координаторка проєкту «На шапку»
Олександр Мартинчук, завідувач травматологічного відділення
Дмитро Моргунов, військовий, волонтер проєкту «На шапку»
Віктор Смєрнов, ветеран російсько-української війни
Леся Литвинова, співзасновниця фонду «Свої»
Ірина Кошкіна, виконавча директорка фонду «Свої»
Вєста Гунченко, стендап-комікеса
Телеканал КИЇВ24 висловлює подяку команді PEPPER’S CLUBза партнерство: Ігорю Іллюку, Ірині Титовській, Юрію Злодюшкіну, Борису Купрію.
Над фільмом працювали:
Авторка ідеї та продюсерка Наталія Лященко
Головний режисер-постановник Геннадій Самойленко
Авторка сценарію Ірина Коваленко
Режисерка постпродакшену Олена Полянна
Режисер монтажу Кирило Парасочка
Головний оператор-постановник Євгеній Міглазов
Дизайнер Андрій Бугаєнко
Медіапродюсерка Іванна Слабошпицька