Леся СайкоФільми про пограбування — це фільми про те, що хочеться більшого: більше екшену, більше шахрайства, більше швидких машин, більше стильних втеч і чудового вбрання, більше приятельських жартів. Це свербіж, який неможливо заспокоїти, гонитва за такою великою винагородою, що лякає і засліплює, спокушаючи тих, хто її шукає, перейти на інший бік закону. Навіщо зламувати звичайне сховище, якщо це можна зробити у зомбованому казино Лас-Вегаса? Навіщо красти одне золоте яйце Клеопатри, якщо можна вкрасти три? І навіщо дивитися один фільм, коли можна подивитися 10? Відкорковуйте шампанське, відрощуйте свої найкращі фальшиві вуса та переглядайте цю добірку фільмів і серіалів про пограбування.
Womo представляє 12 найкращих фільмів про пограбування банків.
“Пограбування” (Hold-Up, 1985) / “Швидкі зміни” (Quick Change, 1990)
Почнемо з кумедного французького фільму 1985 року з Жаном-Полем Бельмондо та юною Кім Кетролл. П’ять років потому, у 1990-му, американці випустили його ремейк з Біллом Мюрреєм і Джиною Девіс. Примітно, що ремейк не поступився оригіналу, частково завдяки тому, що Мюррей виступив одним з його продюсерів і режисерів.
Фільми з Бельмондо завжди вирізнялися здоровим гумором і мужнім головним героєм, який не лише може постояти за себе, а й, наприклад, пограбувати банк. У стрічках з Біллом Мюрреєм глядачі завжди знаходять вдалі жарти та комедію положень, де сюжетні лінії майстерно переплітаються, змушуючи переживати, але обіцяючи щасливий фінал.
Для пограбування банку злочинець перевдягається в клоуна та розробляє хитромудрий план. План спрацьовує, але через безглузду помилку спільника все може піти шкереберть: поліція та мафія вже дихають у спину…
“Пограбування по-італійськи” (The Italian Job, 2003)
Цей фільм, що може похвалитися зірковим акторським складом — Марк Волберг, Шарліз Терон, Джейсон Стейтем, Едвард Нортон, Дональд Сазерленд — є ремейком однойменної стрічки 1969 року з Майклом Кейном і, що неймовірно, Бенні Хіллом.
Банда винахідливих грабіжників успішно провертає зухвале пограбування. Однак один зі спільників виявляється зрадником. Замість своєї частки золота він прагне заволодіти всім. Він вбиває старшого (Сазерленд) і ледь не знищує решту команди, яким дивом вдається вижити.
Зрозуміло, колишні побратими зрадника виношують план помсти. Команда фахівців різного профілю знову збирається разом для нової справи, долучивши до себе доньку загиблого персонажа Сазерленда (Шарліз Терон). Фільм сповнений захопливих погонь, технічних вигадок та екшену. Попри досить легкий сюжет, він справляє дуже позитивне враження. Це така ж легка кримінальна комедія/екшен, як “Одинадцять друзів Оушена” (хоча й дещо поступається їй за деякими параметрами).
“На гребені хвилі” (Point Break, 1991)
Банда “екс-президентів” грабує банки вже кілька років. Злочинці використовують маски колишніх президентів США (Рейгана, Ніксона, Картера та Джонсона), ніде не затримуючись довше ніж на півтори хвилини, беручи гроші лише з каси та не намагаючись відкрити сейф. Поліція постійно переслідує їх, але не може ні схопити на місці злочину, ні навіть вийти на слід. Лише в одного поліцейського (Гері Б’юзі) виникає теорія: невловима зграя грабіжників — це серфери.
Цю ідею підхоплює його напарник, новачок поліції у виконанні Кіану Рівза. Він проникає в серферське середовище, знайомиться з одним із лідерів — Патріком Свейзі — і намагається з’ясувати, хто ховається за масками колишніх президентів.
Попри велику кількість штампів та стереотипних персонажів кіно 90-х, фільм режисерки Кетрін Бігелоу залишається цікавим і сьогодні, багато в чому завдяки чудовому дуету Рівза та Свейзі. Ремейк 2015 року з Едгаром Раміресом, схоже, не спрацював без хімії між Кіану та Патріком.
“Не спіймали — не злодій” (Inside Man, 2006)
Чудовий сценарний фільм про пограбування банку. Режисер Спайк Лі зібрав вражаючий акторський склад: Клайв Оуен, Дензел Вашингтон, Джоді Фостер, Крістофер Пламмер, Чиветел Еджіофор, Віллем Дефо. Вашингтон грає досвідченого детектива, якому протистоїть надзвичайно хитрий грабіжник з добре продуманим планом (Клайв Оуен). Чи вдасться йому втілити свій задум у життя?
Ситуація ускладнюється тим, що власнику банку (Пламмер) також є що приховувати, і він відправляє свою людину (Джоді Фостер), щоб та домовилася як з поліцією, так і з грабіжниками. Тим часом у детектива на руках немає ні доказів, ні свідків, ні підозрюваних. Є лише факт пограбування, але справжні його мотиви також незрозумілі.
“Собачий полудень” (Dog Day Afternoon, 1975)
Культовий фільм Сідні Люмета з Аль Пачіно у головній ролі заснований на реальних подіях. Троє входять до банку, щоб пограбувати його, але розуміють, що готівкою у сховищі можна взяти лише трохи більше тисячі доларів. Тим часом будівлю оточує поліція. Тепер у грабіжників немає іншого виходу, окрім як взяти заручників і торгуватися з поліцією та ФБР.
Напружений трилер та серйозна драма, у деяких питаннях вельми нестандартна для свого часу. Молодий Аль Пачіно до того моменту вже встиг зіграти у “Хрещеному батькові” — його роль людини на межі нервового зриву стала черговим свідченням неабиякого таланту актора. У дуеті з ним виступив Джон Казале, який також зіграв у гангстерській сазі Копполи — він був старшим братом Майкла Корлеоне (Пачіно), середнім сином сім’ї.
“Пограбування на Бейкер-стріт” (The Bank Job, 2008)
Той випадок, коли назва фільму говорить сама за себе. І знову картина за реальною історією — пограбування банку у 1971 році. Герой Джейсона Стейтема володіє збитковим бізнесом. На нього тиснуть кредитори. Знайома пропонує пограбувати банк, вирішивши всі проблеми. Що персонаж Стейтема і робить із групою однодумців: вони риють підкоп і опиняються всередині банку. Однак, як це часто буває, без накладок не обходиться.
“Бонні і Клайд” (Bonnie and Clyde, 1967)
Це не лише один із найкращих фільмів про пограбування банків, а й один із найкращих фільмів в історії кіно. Більше того, це одна з найвідоміших пар грабіжників у світі, оскільки це знову екранізація реальних подій.
США часів Великої депресії. Офіціантка знайомиться зі злочинцем, і той захоплює її у свій світ. Легкі гроші, адреналін, романтика — пара починає грабувати магазини, закусочні та банки. Спочатку все йде як по маслу, але згодом і грабіжники стають дедалі небезпечнішими та агресивнішими, і поліція все більш наполегливо намагається вийти на їхній слід.
Зіркові ролі Воррена Бітті та Фей Данавей. Бітті також виступив і продюсером стрічки. Окрім касових зборів та захопленої критики, фільм може похвалитися своїм впливом на всю індустрію — агресивність та відвертість багатьох сцен стали проривом для Голлівуду 60-х.
“Будь-якою ціною” (Hell or High Water, 2016)
Цей фільм набагато глибший, ніж просто історія про пограбування банків. Це картина про відчай, сувору реальність дорослого життя та сучасної економіки, про прощення та смиренність.
Брати провертають кілька справ, відбираючи гроші у тих банків, які самі обкрадали вкладників, нездатних розрахуватися з кредитами. Причина шляхетна: зберегти дім і землю померлої матері для своїх дітей. Принципи грабіжників також високі — нікого не вбивати. Дисципліна та планування дозволяють витримувати ці принципи та залишатися не спійманими. Та коли ти береш до рук зброю і порушуєш закон, які шанси на те, що ти не заплямуєшся в крові? Цілком очевидно, що проблем з поліцією та власною совістю не уникнути.
У ролях братів Кріс Пайн та Бен Фостер. У ролі досвідченого детектива Джефф Бріджес. Окремо відзначимо блискучу сценарну роботу Тейлора Шерідана, який також працював над “Сікаріо” та “Вітряною рікою”.
“Буч Кессіді і Санденс Кід” (Butch Cassidy and the Sundance Kid, 1969)
Продовжуючи розповідь про історично реальних грабіжників, не можна не згадати про Буча Кессіді та Санденс Кіда. Дует Пола Ньюмена та Роберта Редфорда — один із найкращих в історії світового кіно. Вони зустрілися на екрані ще не раз, але найпам’ятнішою, мабуть, стала зустріч у цій стрічці.
Двоє зухвалих грабіжників здебільшого нападали на потяги та банки. Як це часто буває, спочатку доля була прихильною до злочинців. Але потім, переховуючись від переслідування, їм доводилося віддалятися від рідних місць, а потім взагалі опинитися у Болівії. Там парочка також не покладає рук, продовжуючи працювати на ниві розбою, і кожен наступний випадок ризикує стати останнім.
“Місто” (The Town, 2010)
Навіть якщо ви не фанат Аффлека-актора, ви не можете не визнавати його режисерського таланту. Фільм “Місто” — ще одне його підтвердження.
Група давніх друзів грабує банки у Бостоні. Під час одного з нальотів вони захоплюють заручницю (Ребекка Голл), яку потім відпускають. Прагнучи перевірити, що їй відомо, герой Аффлека (ватажок банди) зближується з нею занадто сильно. Тепер він може видати себе, а в найгіршому випадку й поставити її життя під загрозу. Водночас самим грабіжникам загрожує не лише поліція (Джон Гемм у ролі детектива), а й місцевий бос мафії.
“Ва-банк” (Vabank, 1981)
Надзвичайно позитивний, розумний та сценарно вивірений фільм. Юліуш Махульський зняв захопливий детектив, який містить багато гарного гумору, але при цьому не є комедією. Двоє давніх друзів, Квінто і Данець (Ян Махульський та Вітольд Пиркош), вирішують об’єднати зусилля, щоб взяти банк Густава Крамера (Леонард Петрашак). Останній не тільки здав Квінто і відправив на шість років у в’язницю, а й причетний, схоже, до вбивства його кращого друга.
Польща 30-х років, некваплива, але дуже цікава розповідь, закручений сюжет із продуманими деталями, витриманий стиль та чудова музика. І, що буває в кіно вкрай рідко, друга частина перевершує перший фільм, незважаючи на дуже високо поставлену планку.
“Сутичка” (Heat, 1995)
Фільм Майкла Манна, який миттєво став класикою. Ще б пак, адже у головних ролях Аль Пачіно і Роберт Де Ніро. Історія однієї успішної та дуже жорстокої банди. Персонаж Де Ніро — ватажок. Він профі у своїй справі й не зупиняється перед можливим ризиком переступити межу. Якщо вибір стоїть між свободою і чиїмось життям, результат такої сутички вирішено наперед.
З іншого боку коп у виконанні Аль Пачіно. Він також не зупиниться ні перед чим, щоб упіймати бандитів. А якщо так, вижити зможе лише один. Для персонажа Де Ніро ситуація також ускладнюється тим, що він зустрічає жінку, яка стає для нього по-справжньому дорогою. І тепер йому вже набагато складніше просто так все кинути і тікати від правосуддя.