Франческа Елджі Вайлд, видатна жінка, завдяки якій ми знаємо Оскара Вайлда

Оскар Вайлд — видатний драматург, романіст, поет і критик, який став одним із найвідоміших письменників Вікторіанської епохи, народився 16 жовтня у Дубліні. 

Сьогодні ми розповімо про видатну жінку, яка вплинула на становлення Оскара як особистості та письменника, про його матір — дослідницю, письменницю та феміністку Франческу Елджі Вайлд. 

Ранні роки 

Народилася Джейн 27 грудня 1821 року в Дубліні. Вона була останньою з чотирьох дітей Чарльза Елджі, сина архидиякона Джона Елджі, повіреного Вексфорда, та його дружини Сари. Її батько помер, коли їй було три роки, тож здебільшого дівчина займалася самоосвітою. Кажуть, що до 18 років вона опанувала 10 мов. У 25 років Джейн одружилася з Вільямом Вайлдом, видатним хірургом і археологом, у них народилося троє дітей. 

Її твори, написані під псевдонімом Сперанца (що у перекладі з італійської означає надія), відображали патріотичний дух і бажання ірландського народу до автономії. Вона писала про ірландську історію, міфологію та культуру, намагаючись відродити національну гордість серед своїх співгромадян.

 

Активізм і віра Джейн у майбутнє незалежної Ірландії допомогли сформувати національну свідомість у країні.

Джейн — феміністка

Жінка також стояла на передовій боротьби за права жінок у 19 столітті. Усе життя Джейн була активною учасницею жіночих рухів. Вона виступала за рівні права для жінок в освіті, професійній діяльності та громадському житті. Ці ідеї також відбивалися у її творах, де висвітлювала становище жінок у суспільстві. До Леді Джейн часто приходила Міллісент Фосетт, відома суфражистка того часу, разом вони працювали над ідеями скасування закону про майно заміжніх жінок. Закон скасували 1883 року.

Вона засуджувала традиційні ролі, які призначались жінкам, і вважала, що жінки повинні мати більше свобод і можливостей. Її сильна позиція та віра у рівність статей, звісно, вплинули на її сина. Оскар Вайлд у своїх творах порушував питання статевих ролей та рівноправ’я.

Джейн стверджувала, що жінки повинні здобувати освіту на рівні з чоловіками й мати можливість працювати в будь-якій професійній сфері.

Жінка, яка надягла штани 

Кажуть, що Джейн Франческа Елджі Вайлд одного разу одягла штани. За часів, коли штани вважалися недоречними для жінок, цей акт був революційним. 

Одягання штанів було не просто питанням моди для Джейн, але й способом показати свою незалежність, свої політичні погляди та своє бажання порушувати соціальні норми. Вона була жінкою з великою волею, яка не боялася заявляти про свою думку та протистояти традиційним уявленням про роль жінок у суспільстві.

Дослідницька робота

Коли її чоловік помер у 1876 році, родина виявила, що перебуває у статусі банкрутів. Джейн Вайлд, тепер леді Вайлд, після посвячення її чоловіка у лицарі 1864 року приєдналася до своїх синів Віллі та Оскара у Лондоні, де і здобула собі ім’я у літературних колах.

Один з її інтересів полягав у спробах визначити походження ірландців. Вона висунула гіпотезу, що давні ірландці мали спільне коріння з єгиптянами. У своїй праці «Легенди стародавньої Ірландії» (Ancient Legends of Ireland) Джейн розповідала про легенди, які, на її думку, демонстрували зв’язок між ірландцями та Стародавнім Єгиптом.

Наприклад, страх до змій, яким просякнуті ірландські міфи, та преклоніння перед колодязями. І все будо б добре, проте в Ірландії не має змії і велика кількість води. На її думку, ці легенди відображали минуле народу, адже у пустелях тільки відчайдуха може без поваги ставитись до колодязя із водою. 

Мати й син

Джейн як відома літераторка виховувала свого сина в атмосфері глибокого захоплення культурою і мистецтвом. Це, звісно, сприяло ранньому інтересу Оскара до літератури та його визначенню як письменника.

Оскар завжди відчував підтримку своєї матері. На початку літературної кар’єри, коли йому найбільше потрібна була віра в себе, Джейн вірила у його талант і допомагала не здаватися. Її вплив на життя сина не обмежувався лише літературою, вона навчила його високих моральних цінностей, які пізніше відображалися в його творах.

Оскар був відомий своїм дотепним стовленням до життя і створив безліч відомих фраз, як-от «Досвід — це просто ім’я, яке ми даємо своїм помилкам».

Однак, можливо, найбільше випробування для їхніх взаємин настало під час гучного судового процесу проти Вайлда. Оскара обвинувачували у гомосексуальних стосунках, що у тогочасній Англії вважалося тяжким злочином. Оскар подав до суду на маркіза Квінсбері за те, що він публічно назв його гомосексуалістом. Леді Джейн порадила сину залишитися і боротися у цій справі, а не тікати з країни, як радили інші. Оскар послухався поради матері, але програв справу. Цей скандал шокував суспільство, багато друзів і колег Вайлда відвернулися від нього. Проте Джейн, попри загрози та осуд, залишалася поруч зі своїм сином, підтримуючи його. 

У січні 1896 року леді Вайлд захворіла на бронхіт, помираючи, вона попросила дозволу побачитися з Оскаром, який на той час був у Редінгській в’язниці. Її прохання відхилили. Подейкують, що її привид з’явився у тюремній камері Оскара саме тоді, коли вона померла у своєму будинку на Оклі-стріт 3 лютого.