Галина Соловей, директорка БО «Фундація Дім Рональда МакДональда в Україні» висловила влучну думку, що людина має можливість розвиватися духовно та емоційно саме тому, що вона може зазирнути в думки й почуття інших, переосмислити їх, залишатись вірною своїм цінностям та бути вдячною.
Разом із видавництвом «Ранок» ми створили спецпроєкт #ДякуюЗаРанок, у межах якого до 25-го дня народження видавництва збиратимемо історії українців та українок, які хочуть розділити свою вдячність із нашими читачами.
Найяскравіший момент вдячності за цей рік: насамперед я щодня відчуваю всеохопну, до болю глибоку вдячність українцям і українкам, які пішли боронити нашу країну, даруючи можливість мені жити. З визначних моментів хочу згадати перші місяці війни, коли мої колеги з усього світу сильно хвилювалися, почали писати, пропонувати допомогу, як для програм Фундації Дім Рональда МакДональда в Україні, так і особисто. Підрозділи Фундації в інших країнах почали збирати гроші для України, надсилати палетами їжу та одяг. Відкрили навстіж свої двері, пропонували приїхати до них, жити безплатно. Коли весь світ підтримав нас і став великою люблячою родиною.
Де діставати енергію для життя: у миті розпачу допомагає думка, що мій розпач — це лише мої емоції. Але є тисячі людей, які в цей самий час страждають, і витрачати час на розпач неправильно. Треба щось робити, аби бути корисним для інших.
Що б я сьогоднішня сказала собі, яка живе у травні 2022-го? Я б сказала, що добро завжди переможе зло, не втрачати віру і надію в перемогу. А ще нагадала б собі, як важливо кожної хвилини думати про інших. Бути корисним — моя філософія по життю, саме тому працюю у благодійній організації і щаслива мати можливість підтримувати дітей та їхні родини у важкі для них часи.
Про читання книжок: з початком війни я перестала читати книжки, це правда. Я читала лише новини, листи, що приходили на пошту, боячись втратити важливу інформацію. Ти читаєш новини, щоб бути в курсі того, що відбувається, щоб почути хоч щось, що дає надію, а ще знайти можливості бути корисним. Було враження, що країна потребує твого залучення на сто відсотків, і часу на власний розвиток немає. Але зараз я повернулася до книжок.
Читання — це форма корисного інтелектуального відпочинку для мене.
Людина розвивається духовно, емоційно, тому що вона може зазирнути в думки, почуття інших. З улюбленого можу порекомендувати вічну класику про людину, яка дбала про інших, залишаючись вірною своїм цінностям — роман Гарпера Лі «Убити пересмішника».
Моє знайомство із видавництвом «Ранок»: видавництво «Ранок» добре знаємо, оскільки постійно оновлюємо книжковий фонд у нашій програмі — у Сімейних кімнатах Рональда МакДональда в дитячих лікарнях. Госпіталізовані дітки у наших кімнатах люблять проводити час за яскравими книжками, а ми раді мати можливість дарувати їм не тільки цікаве, а й корисне дозвілля. Ми вдячні видавництву за знижки, які команда надає нам як благодійній організації.
Тож долучайтесь до флешмобу! Робіть публікації у соцмережах із #ДякуюЗаРанок, тегайте сусіда, колегу, продавчиню, лікаря, споріднену душу, аби ми показали світу, скільки у нас вдячності одне до одного!