Галина Соловей, директорка БО «Фундація Дім Рональда МакДональда в Україні» висловила влучну думку, що людина має можливість розвиватися духовно та емоційно саме тому, що вона може зазирнути в думки й почуття інших, переосмислити їх, залишатись вірною своїм цінностям та бути вдячною.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaРазом із видавництвом «Ранок» ми створили спецпроєкт #ДякуюЗаРанок, у межах якого до 25-го дня народження видавництва збиратимемо історії українців та українок, які хочуть розділити свою вдячність із нашими читачами.
Найяскравіший момент вдячності за цей рік: насамперед я щодня відчуваю всеохопну, до болю глибоку вдячність українцям і українкам, які пішли боронити нашу країну, даруючи можливість мені жити. З визначних моментів хочу згадати перші місяці війни, коли мої колеги з усього світу сильно хвилювалися, почали писати, пропонувати допомогу, як для програм Фундації Дім Рональда МакДональда в Україні, так і особисто. Підрозділи Фундації в інших країнах почали збирати гроші для України, надсилати палетами їжу та одяг. Відкрили навстіж свої двері, пропонували приїхати до них, жити безплатно. Коли весь світ підтримав нас і став великою люблячою родиною.
Галина Соловей, директорка БО «Фундація Дім Рональда МакДональда в Україні»
Де діставати енергію для життя: у миті розпачу допомагає думка, що мій розпач — це лише мої емоції. Але є тисячі людей, які в цей самий час страждають, і витрачати час на розпач неправильно. Треба щось робити, аби бути корисним для інших.
Що б я сьогоднішня сказала собі, яка живе у травні 2022-го? Я б сказала, що добро завжди переможе зло, не втрачати віру і надію в перемогу. А ще нагадала б собі, як важливо кожної хвилини думати про інших. Бути корисним — моя філософія по життю, саме тому працюю у благодійній організації і щаслива мати можливість підтримувати дітей та їхні родини у важкі для них часи.
Про читання книжок: з початком війни я перестала читати книжки, це правда. Я читала лише новини, листи, що приходили на пошту, боячись втратити важливу інформацію. Ти читаєш новини, щоб бути в курсі того, що відбувається, щоб почути хоч щось, що дає надію, а ще знайти можливості бути корисним. Було враження, що країна потребує твого залучення на сто відсотків, і часу на власний розвиток немає. Але зараз я повернулася до книжок.
Читання — це форма корисного інтелектуального відпочинку для мене.
Людина розвивається духовно, емоційно, тому що вона може зазирнути в думки, почуття інших. З улюбленого можу порекомендувати вічну класику про людину, яка дбала про інших, залишаючись вірною своїм цінностям — роман Гарпера Лі «Убити пересмішника».
Моє знайомство із видавництвом «Ранок»: видавництво «Ранок» добре знаємо, оскільки постійно оновлюємо книжковий фонд у нашій програмі — у Сімейних кімнатах Рональда МакДональда в дитячих лікарнях. Госпіталізовані дітки у наших кімнатах люблять проводити час за яскравими книжками, а ми раді мати можливість дарувати їм не тільки цікаве, а й корисне дозвілля. Ми вдячні видавництву за знижки, які команда надає нам як благодійній організації.
Тож долучайтесь до флешмобу! Робіть публікації у соцмережах із #ДякуюЗаРанок, тегайте сусіда, колегу, продавчиню, лікаря, споріднену душу, аби ми показали світу, скільки у нас вдячності одне до одного!
