Оксана ХромоваУ Голлівуді, який десятиліттями писав головні ролі під стандартний білий канон краси, поява Геллі Беррі була схожою на різкий порив свіжого вітру. Вона ніби увірвалася на екран, змусивши кіноіндустрію змінити ракурс як у прямому, так і в переносному сенсі.
Акторка народилася у Клівленді, штат Огайо, і в юності брала участь у конкурсах краси, зокрема стала фіналісткою «Міс США». Щоб оплачувати навчання й утримання, працювала офіціанткою, а у вільний час відвідувала кастинги. Тож цей шлях був далеким від гламурного.
«Усе, що я маю сьогодні, я виборола сама. Ніхто не дарує тобі шанс — ти створюєш його власноруч», — згадувала вона в інтерв’ю.
Історичний «Оскар»
Починаючи з маленьких ролей, Беррі часто чула, що «не варто робити героїнь занадто складними». Вона ж, навпаки, прагнула наповнювати персонажів багатошаровістю. Вирішальною стала її робота у фільмі “Бал монстрів” (2001), де її героїня стирала межі між болем і пристрастю, створюючи образ, що залишався у пам’яті надовго. Ця роль принесла їй «Оскар» за головну жіночу роль, уперше в історії його отримала темношкіра акторка.
«Цей момент не лише для мене. Це двері, які відкрилися для кожної безіменної кольорової жінки, що має шанс стояти тут одного дня», — сказала Беррі у своїй знаменитій промові.
Між блокбастерами й авторським кіно
Попри престижну нагороду, Геллі Беррі не дозволила «Оскару» визначити траєкторію своєї кар’єри. Вона брала участь і ву масштабних коміксових блокбастерах, і у незалежних драмах, обираючи ролі за внутрішнім відчуттям, а не за прогнозами критиків.
«Мене цікавлять історії, які змінюють тих, хто їх дивиться. Якщо після фільму ти виходиш із зали іншим — значить, ми зробили щось важливе».
Однією з найвідоміших стала її роль Джинкс Джонсон у фільмі про Джеймса Бонда “Помри, але не зараз” (2002) із Пірсом Броснаном. Це була перша по-справжньому бойова дівчина Бонда, яка не лише прикрашала кадр, а й діяла на рівних із головним героєм.
Її образ у яскраво-помаранчевому бікіні, як відсилка до Урсули Андресс, став культовим, а сама Беррі зізнавалася: «Це була нагода показати, що жінка у франшизі Бонда може бути незалежною, небезпечною та рівною партнеркою».
За межами екрана
Поза кіно Беррі активно підтримує молодих режисерок та акторок, говорить про расизм і сексизм в індустрії, а також про подвійні стандарти, які роками визначали образ жінки на екрані.
«Мені довелося навчитися не просити дозволу бути собою. Голлівуд любить ставити ярлики, але твоє завдання — зняти їх і написати власну історію».
Жінка, що ламає стереотипи
Сьогодні, у 59 років, Геллі Беррі продовжує знімати, продюсувати, виховувати двох дітей і залишатися символом сміливості. Її історія складається з наполегливості, ризику й відмови грати за чужими правилами.
«Вік, колір шкіри, гендер — усе це ярлики. Я обираю бачити себе лише як людину, яка прагне творити», — говорить вона.