Тетяна Марінова
Штучний інтелект стає однією з ключових рушійних сил сучасного бізнесу, яка впливає на всі аспекти, — від підвищення ефективності операцій до покращення клієнтського досвіду. Дискусія про роль ШІ у масштабуванні бізнесу на цьогорічному GET Business Festival була спекотною через новини із США. На початку грудня було вбито керівника страхової компанії. І однією з причин, яка розглядається слідством, є використання штучного інтелекту у відмові людям від страхових виплат. Здавалось, коли масово впроваджували ШІ у страховий бізнес, прагнули захистити працівників компаній від такого психологічно виснажливого навантаження, як робота з клієнтами, яким відмовлено у страхових виплатах. Але відбувся такий злочин, і підозрюваний зазначив, що не міг зв’язатись з представником страхової компанії, бо його «блокував» ШІ.
ШІ: хто для кого існує?
Штучний інтелект для підприємців є другом чи ворогом? Ми з ним конкуруємо чи маємо працювати разом? Такими були основні питання окремої дискусійної панелі.
«Безумовно, це друг з погляду підвищення нашої ефективності. Але загрози зростають з тим, як розвивається технологія, бо ШІ все частіше стає інструментом для втручань, маніпуляцій та навіть генерування та розповсюдження неправдивої інформації. І тому дуже важливо мати захист від цього вже на самому початку, коли бізнес планує впроваджувати такі рішення»,– аналізує ситуацію, Head of Digital телеканалів «Ми – Україна» та «Ми – Україна+» Дмитро Самолюк, який інтегрує новітні цифрові технології в медіабізнес.
Набуває актуальність і питання етики. Чи може бізнес довіряти аналітиці, яку агрегує ШІ? Адже ми сьогодні перебуваємо у стані дуже потужної інформаційної війни. Наш ворог тільки на офіційному рівні у пропаганду вкладає щорічно 2 млрд доларів. Ці кошти з держбюджету спрямовуються на телеканали та інші медіа. І навіть складно уявити, які суми спрямовуються за тіньовими схемами.
«Коли ми регулярно читаємо повідомлення про те, що у різних країнах світу прикрили ботоферму на 100 тисяч чи 200 тисяч фейкових акаунтів, то це вже вчорашній день. Тепер замість людей використовують штучний інтелект, який на замовлення почав генерувати сайти-клони відомих видань, які наповнюються фейками. Але клонувати починають і сайти компаній, через які будуть розповсюджувати меми чи неправдиву інформацію про виробництво, власників та персонал, якість товарів чи послуг. Люди вже приходять під той чи інший фейковий пост та починають підхоплювати цю інформацію і розповсюджувати»,- зазначив Дмитро Самолюк.
Чи став в Україні ШІ порятунком в умовах кадрового голоду?
Щодо впливу штучного інтелекту на ринок праці, то ця тема викликає багато дискусій. У світі бізнес-спільнота обговорює, які професії можуть бути автоматизовані, а робочі місця оптимізовані. Однак для України, де відчувається гостра нестача кадрів, штучний інтелект – це радше можливість, а не загроза робочим місцям. Адже на жовтень 2024 року 74% роботодавців скаржаться на тотальну нестачу фахівців. Через це вже 77% компаній заявляють, що використання ШІ допомагає їм економити час та спрощує багато процесів. У 59% українських компаніях цифровізація сприяє гнучкості та поєднанню технологій. Але попри динамічний розвиток ШІ не замінив людину. Саме тому у нас експерти пропонують фокусуватись не на скороченні кількості працівників чи вакансій, а на адаптації сформованих команд до нових технологій – з метою підвищення ефективності їх роботи за рахунок звільнення від повсякденної рутини. Адже, за даними досліджень, до 30% завдань у багатьох професіях можуть бути автоматизовані.
Від навчання співробітники теж мають свій зиск: опанувавши інструменти штучного інтелекту, вони отримають конкурентну перевагу на ринку праці. А бізнес, автоматизувавши рутинні завдання, може зосередити команди на більш творчих і стратегічних аспектах роботи. І хоча прямих випадків заміни працівників штучним інтелектом поки що в Україні немає, але експерти вважають, що деякі професії можуть зазнати функціональних змін.
«Професії, пов’язані з креативністю, емоційним інтелектом та взаємодією з людьми, будуть менш схильні до автоматизації. Однак, професії, що передбачають рутинну роботу з великими обсягами даних, можуть зазнати суттєвих змін. Тому важливо постійно навчатися і розвиватися, щоб адаптуватися до нових технологій. «Київстар» запустив внутрішню програму навчання, як користуватися інструментами штучного інтелекту. Вона розрахована абсолютно для всіх співробітників – для того, щоб створити обізнаність. Команди сприймають навчання дуже позитивно, бо це допомагає їм краще виконувати роботу та позбутись рутини», – зазначив директор BigData у «Київстар», фахівець з аналітики великих даних і створення цифрових стратегій Андрій Желєзняк.
ШІ ставить діагнози та оперує, але лікарів не замінює
Застосування штучного інтелекту в медицині обговорювалось окремо. Сучасні системи ШІ можуть автоматично створювати медичні записи під час консультації, звільняючи лікаря для більш важливих завдань – спілкування з пацієнтом. Іншим важливим напрямком є розробка інструментів для підтримки прийняття рішень. Штучний інтелект може аналізувати великі обсяги медичних даних і пропонувати лікареві найбільш ймовірні діагнози та варіанти лікування. Це дозволяє підвищити точність діагностики та ефективність лікування.
«Нещодавно провели експеримент. Потрібно було поставити діагноз без штучного інтелекту, зі штучним інтелектом і штучний інтелект працював сам. Результати вразили: точність діагнозів від лікарів склала 72%, лікарі плюс штучний інтелект мали показник у 74%, а сам ШІ мав показник точності у 92%. Як ви бачите з психологічних причин лікарі не змінювали власної думки. Лише 2% з учасників експерименту знайшли у собі силу змінити свою думку завдяки аналітиці ШІ», – розповів директор з цифрової трансформації фармацевтичної компанії “Дарниця” Володимир Красотін.
Що стосується хірургії, то роботизовані системи вже використовуються в операційних. Однак, повністю довіряти роботам поки що рано. Необхідно розробити надійні системи безпеки, які зможуть запобігти можливим помилкам. Але штучний інтелект має великий потенціал для трансформації медицини. Він може підвищити якість медичної допомоги, знизити витрати і зробити медичні послуги більш доступними. Однак, важливо розуміти, що штучний інтелект не замінить лікарів, а стане у руках фахівців потужним інструментом, який підвищить ефективність роботи у десятки разів. І згідно з дослідженнями, точність прогнозування і точність діагнозу таких моделей є навіть вищою. І на відміну від людини, яка може захворіти чи під час війни про щось інше думати на роботі, модель завжди реагує однаково.
Штучний інтелект змінює і фармацевтичний ринок, який роками вважався досить важким.
«Розробка формул вимагає багатомільярдних інвестицій. Я завжди, коли приходжу до наших R&D лабораторій, кажу: «Ось, дивіться, я покупаю пігулки від носа, горла і запалення вуха. Чого ви не можете зробити одну пігулку від всього одразу? Ну, це ж зручніше. Так ось, Nvidia ще декілька років тому створила модель, яка дозволяє аналізувати структуру молекул. Вона будує білки, антитіла, дозволяє аналізувати їх розчинність в організмі. Тобто процес появи нових препаратів спрощується у сотні разів», – розповів директор з цифрової трансформації фармацевтичної компанії “Дарниця” Володимир Красотін.
ШІ подорослішав та почав красти
Бізнес тільки починає розуміти, як можна використати ШІ для певних професій. Практичних знань ще поки замало. Менторів – також. Для ефективного впровадження штучного інтелекту необхідна сучасна ІТ-платформа, яка забезпечує швидку розробку рішень, безпеку даних та контроль витрат. Хмарні сервіси, такі як Azure та AWS, пропонують необхідні інструменти. Але ШІ швидко зростає, тому використання його з метою отримання прибутку вимагає глибоких знань у юридичній царині: чи не порушуємо ми інтелектуальні права третіх осіб, чи маємо ми право далі це комерціалізувати, чи відповідає законодавчим вимогам збір, обробка та зберігання даних – і особливо персональних даних.
Начальник департаменту розвитку інновацій в ІР офісі Ольга Кронда зазначила, що місія її установи полягає у сприянні економічному розвитку України через захист інтелектуальної власності творців та винахідників – незалежно від того, працюють вони у приватному чи державному секторі. Спікерка звернула увагу на те, що ШІ створює нові виклики для захисту інтелектуальної власності в усьому світі.
«Наш ІР офіс спільно з Міністерством економіки та Міністерством цифрової трансформації за підтримки ЮСЕД, розробив посібник з відповідального використання штучного інтелекту з погляду інтелектуальної власності. Адже ШІ часто використовує чужі авторські матеріали для навчання, порушуючи права їхніх авторів. У світовій практиці вже з’являються судові прецеденти, пов’язані з такими порушеннями. І хоча в Україні таких випадків поки що менше, вони є неминучими», – зазначила експертка.
ІР офіс вже реєструє об’єкти авторського права, створені частково за допомогою штучного інтелекту. Вже є такий кейс, коли при реєстрації авторських прав на текстовий контент, окремо зазначалось, що ілюстрації до цього твору згенеровані штучним інтелектом.
Питання захисту від крадіжок набуло додаткової актуальності після того, як компаніям не вдалось позбутись ШІ зі своїх серверів заради захисту конструкторських розробок. Він створював свої резервні копії та вивантажував їх на скриті сервери для того, щоб його не знайшли і не видалили.
Як у ДТЕК під обстрілами влаштували цифрову революцію
Україна у світовому рейтингу демонструє значні успіхи у галузі цифрової трансформації – 46 місце зі 121 країни. І це з урахуванням війни. Але у світі стрімких цифрових змін важливо знайти баланс між інноваціями та потребами людей. Як зробити так, щоб електронна трансформація не перетворилась на перегони заради перегонів? Досвідом еволюціонування ділилась керівниця з маркетингу та комунікацій Академії ДТЕК Тетяна Шерман, адже результати досліджень цієї структури показали, що понад 93% учасників навчальних програм залишаються задоволеними актуальністю отриманої інформації. І це зрозуміло. Адже штучний інтелект стає невід’ємною частиною масштабування середнього бізнесу – за рахунок підвищення ефективності спеціалістів. Для малого бізнесу цифровізація відкриває нові перспективи, бо є можливість використовувати багато різноманітних платформ для масштабування. Але безпека – понад усе.
«Цифрові технології відкривають перед нами безліч можливостей підвищити ефективність роботи, покращити якість життя і сприяти розвитку бізнесу. Однак, разом з новими можливостями з’являються і нові загрози – кібератаки. Щоденно 70 малих бізнесів зазнають кібернападів. Тому важливо відповідально використовувати цифрові технології і забезпечувати їхню безпеку», – зазначила спікерка.
Компанія ДТЕК практично щодня зазнає кібератак. Це при тому, що 17 тисяч енергооб’єктів та понад 50 тисяч км ліній електропередач вже були пошкоджені обстрілами.
«Зараз у ДТЕК працює 55 тисяч людей. Вони – потенціал нашої компанії, і їх ресурсність та стан є пріоритетом. Саме тому у ДТЕК сфокусувались на розробці технологій покращення життя людей за принципом People First. До 90% документації ми вже перенесли в цифровий формат. І ще є, куди зростати. У нас постійно ведеться робота з автоматизації, цифровізації та покращення умов роботи наших співробітників. А оскільки компанія велика, то проєкти постійно масштабуються на велику кількість фахівців і регулярно трансформуються», – повідомила Тетяна Шерман.
У ДТЕК вирішили впровадити SAP для співробітників, аби вони не заповнювали вручну папірці, а могли б зайти в онлайн-простір на порталі – і виконати там всі дії у режимі 24/7. Фахівці в електронному вигляді заповнюють купу документів: розрахункові листи, понад 160 тисяч відпусток на рік, десятки тисяч лікарняних, понад 11 тисяч на рік обхідних листів та довідок для різних установ. Наприклад, до оцифрованого графіка роботи щомісячно вносяться понад 400 тисяч змін. На даний час понад 80% працівників компанії мають доступ до електронних сервісів. І це надзвичайно великий прорив, тому що лише 10% працівників ДТЕК є офісним персоналом. Решта – “у полях”. А тепер про економічні результати.
«Ми скоротили витрати на друк паперу на 24,7 млн грн. Ще пів мільйона гривень зекономили на логістичних послугах, якими користувались, надсилаючи документи у паперовому вигляді. Впровадження SAP призвело до скорочення витрат часу керівників на HR процеси в п’ять разів, скорочення витрат часу на решту процесів – теж у п’ять разів. Співробітники на отримання сервісів витрачають в 10 разів менше часу. Адже HR-сервіси доступні у мобільних телефонах», – резюмувала спікерка.
Зараз у Тетяни Шельман у користуванні п’ять автономних систем, в яких вона працює в один клік. Свої розробки та успіхи ДТЕК і Академія ДТЕК активно презентують у різних конкурсах. Цього року компанія отримала визнання кращої в номінації «Бренд та стійкість».
Але це ще не все, про що йшлось на цього річному GET Business Festival 2024. Для масштабування потрібні фінанси – і бажано такі, які не треба повертати. У наступному репортажі ви дізнаєтесь, які грантові програми запрацюють у 2025 році для малого та середнього бізнесу, чи всі вони урядові та як вони скоротять ваші витрати під час зростання.
Тетяна Марінова