Леся СайкоЧому ми пам’ятаємо? Дати, події та імена — це не найцікавіше, що може запропонувати нам історія. Культурна пам’ять живе у різних формах — голосі, який понад сто років звучить із радіоприймачів: від підпілля до сучасних автомобілів; чи у кольорі, що триватиме попри плинну моду і триматиме потужні сенси, і навіть у восковій фігурі, що зберігає обличчя епохи.
У цій добірці ми зібрали три книжки від видавництва «Лабораторія», що демонструють: пам’ять — це не архів, а процес. Вона може бути химерною, суперечливою, ледь відчутною і водночас незамінною.
ГОЛОС
«Українське радіо. Історія буремного століття», Вадим Міський, Тамара Гусейнова
Чи знали ви, що першу в Україні радіотрансляцію розпочав один із технічних працівників, який за звичкою спочатку прокашлявся в ефірі і вже тоді повністю виголосив вступну фразу? А всім відомі позивні Українського радіо «Реве та стогне Дніпр широкий» виконав Андрій Бобир — бандурист і льотчик американського винищувача Р-39 «Аерокобра», який порівнюють із F-16 у нинішній війні?
Сто років Українського радіо — це історія епохи, що визначила, як буде звучати голос України. Це історії сотень тисяч людей у всьому світі, що слухали, чули, творили і докладалися до творення історії. Та історія сотень тисяч людей, які продовжують слухати і боротися за те, щоб українська мова, культура і незалежність були почуті. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення у деокупованих містах; від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради — радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи.
Цікаво знати:
- Читати варто не лише тим, хто пам’ятає фразу «Говорить Київ», а й усім, хто хоче знати: як радіохвиля тримає націю.
- Розкрито значну кількість маловідомих історій і особистостей: опір радянській цензурі, боротьба за незалежність у 90-х й сучасна боротьба за ефір під час війни.
- Книга доповнена великою кількістю унікальних фотоматеріалів.
- Автори — медійники: Вадим Міський, медіаменеджер, один із творців Суспільного; Тамара Гусейнова, ведуча Радіо Промінь, журналістка і продюсерка; Дмитро Хоркін, ідейний натхненник видання, член правління Суспільного мовлення, відповідальний за платформи радіо, телебачення та диджитал.
- Видання створено у співпраці з ГО «Детектор медіа».
ФОРМА
«Мала», Едвард Кері
Белетризований роман про мистецтво, класову нерівність і жінку, яка перевернула жорстокий і маскулінний світ мистецтва.
У світі, де правлять чоловіки, Мері гучно відкрила двері Версалю, врятувала Марію-Антуанетту і стала наставницею принцеси. І доки Париж, охоплений революцією, вимагав змін і зносив голови, вона — юна мадам Тюссо — творила з воску власну хроніку епохи.
Майстрові магічного реалізму Едварду Кері вдалося створити відбиток химерного ХVIII століття, де мистецтво сильніше за смерть, людська винахідливість допомагає виживати, а найменші стають великими легендами. Роман «Мала» — гротескний, витончений і доповнений унікальними ілюстраціями Едварда Кері, створений аби пробудити фанатів Діккенса, братів Грімм, Девіда Лінча і Маргарет Етвуд.
Цікаві факти:
- Історія головної героїні — це реальна біографія Марі Грошольц, французької сироти, яка стала культовою восковою скульпторкою Мадам Тюссо.
- Книга номінувалася на Dublin Literary Award, Walter Scott Prize та інші престижні міжнародні нагороди.
- Атмосфера роману імпонуватиме тим, хто любить Чарльза Дікенса, Едварда Ґорі і Бруно Шульца.
КОЛІР
«Жовтий. Історія кольору», Мішель Пастуро
Вохра, золото, кадмієвий, лимонний, неаполітанський… Колір, як світло — рухомий, мерехтливий, мінливий. Як емоція — гучний, болісний і викличний. Колір як символ зради і символ влади. Але чому жовтий колір впродовж століть викликає такі неоднозначні відчуття?
Французький медієвіст Мішель Пастуро веде читача у мандрівку історією жовтого кольору крізь дослідження одягу, геральдики, живопису, моди й політики. Це захопливий нарис про те, як ми несвідомо реагуємо на речі, що давно «вшиті» в нашу історичну пам’ять. І чому те, що здається фоном, насправді визначає сюжет.
Цікаво знати:
- Друга книга із серії подарункових видань «Лабораторії» від історика-медієвіста Мішеля Пастуро. В портфелі видавництва попереду ще видання «Чорного», «Червоного», «Білого» і «Зеленого» кольорів.
- Понад 100 історичних та мистецьких ілюстрацій, які відображають значення і роль кольору в історії.
- На відміну від оригінальних видань, Лабораторія використала на обкладинках фрагменти картин українських художників — Айвазовського, Куїнджі, Ріпина, Мурашко, Бойчука, Шевченка та інших. Усі ці прізвища або були привласнені Росією, або були нею заарештовані, або ж убиті.
