Анастасія Ніколаєнко
Спектакль створили за мотивами чотирьох оповідань майстрів інтелектуальної прози — Титанів 1920-х. Головні герої — молоді люди, які проходять ініціацію коханням, формують дорослу позицію.
«Хотілось показати, що вже 100 років тому ми мали шар глибокої, філософської прози, яка суперактуальна й зараз. Я навмисне шукала оповідання, в яких би була молодь, що перебуває у періоді становлення особистості, коли відриваєшся від батьківських наративів і формуєш свою мораль. Герої цих оповідань шукають відповіді на складні запитання: що таке кохання тваринне, а що — моральне, за що відповідаю я, а за що — політики, де в цьому Бог. І все це на тлі революції й невизначеності. Хотілось поговорити їхніми голосами із сучасною молоддю, яка так само зараз шукає себе, шукає опори і відповідей», — каже режисерка Наталія Сиваненко.
Актори про те, чому їхні персонажі актуальні й через 100 років
Актор Антон Соловей зіграв самовпевненого і самозакоханого юнака Андрія за мотивами оповідання Агатангела Кримського «Виривки з мемуарів одного старого гріховоди». Розповідає, що його персонаж є дуже актуальним.
«Молоді люди, підлітки, студенти 100 років тому мали такі самі проблеми з батьками, так само хотіли любові і поваги, революції і протесту. Так само самовпевнено ставились до життя, і так само отримували за це свої найболючіші уроки», — каже Антон Соловей.
Акторка Наталія Телли втілила метафоричну персонажку — Революцію — за новелою Миколи Хвильового «Із Вариної біографії». Розповідає, що вважає свою героїню неоднозначною, але дуже сучасною.
«Мій персонаж — Революція, яка безжальна до будь-якої влади. Намагалась робити образ таким, ніби мені байдуже на всіх, бажаю лише змін, створюю безлад. Так, моя персонажка втручається у життя закоханої головної героїні, намагається її знищити. Ми теж зараз живемо у час революцій, війн, зміни світового ладу, зміни світогляду, але любов буде в усі часи. Також після революції завжди є зміни — вони погані чи хороші, але ми не стоїмо на місці. Тому мій персонаж в чомусь — це наша молодь, яка хоче змін на краще. Можу сказати, що така революція є й буде завжди», — каже Наталія Телли.
Акторка Катерина Вишнева втілила Ярину Федорівну — матір головної героїні новели – Варі (Христя Люба). Каже, що відчула свою персонажку надсучасною й надактуальною.
«Моя персонажка — про найбільш віддану любов. Мама завжди любить свою дитину, завжди прагне її захистити, а особливо гостро ти це відчуваєш у БУРЕМНІ часи… Летять ракети й дрони, і ти лягаєш спати в коридорі, присипляєш дитину, щоби вона того не чула, а сама моніториш, що куди летить – і в разі чого – чи встигну я прикрити її своїм тілом. Я сплю в піжамі, щоб при небезпеці бігти з дочкою на руках одразу на вулицю. Чи не так само почуває себе кожна мама? Ярина Федорівна намагається прикрити собою Варю, врятувати, уберегти за будь-яку ціну. Стільки любові та життя між ними. І навіть коли вагітність Варі від КАМАНДІРА загрожує розстрілом їм обом, вона не засуджує, а до останнього намагається врятувати ціною власного тіла й гідності», — каже Катерина Вишнева. Також акторка розповідає, що окремий нерв і співпереживання додає місце події у новелі — Слобожанщина, яка включала всю сучасну Харківщину, частину Луганщини й Сумщини.
«У часи війни й небезпеки набагато гостріше відчувається це. Зараз у Харкові кожна мама це відчуває: я прикрию тебе своїм тілом. Зараз в окупації кожна мама робить все, щоб вберегти, навіть якщо ціна — власне життя», — каже Катерина Вишнева.
Актор Артем Пльондер грає 19-річного Віктора з оповідання «Добрий Бог» Підмогильного.
«Мій персонаж Віктор Хобровський сучасний і за сто років, бо це ідентична модель молоді яка живе сьогодні й буде жити завтра! Нахабний, різкий, боязкий та вільний Віктор Хобровський є прототипом звичайного сьогодні тінейджера. Перше кохання, секс, перші помилки, дружба та нерозділена любов. Тема любові та тема самопізнання себе, буде актуальна ще дуже довгий час.
У виставі мій герой проходить етапи становлення особистості про яку він ще не думає! Тема меншовартості та навʼязливого сприйняття світогляду також грають важливу роль в даному уривку. Не знаю чи думав саме так Валеріан Підмогильний створюючи даний текст, та на мою субʼєктивну думку оповідання «Добрий Бог» ще залишається сучасним, бо в ньому є все, що ми можемо зустріти і сьогодні!»
Цікаві факти про виставу:
- У виставі звучить приблизно 40 музичних треків. Використали як твори класиків (Барвінського, Веселовського), так і сучасні стокові біти. Уособлюють пульсацію всіх ідей та юних почуттів.
- В одному з монологів Віктора, героя оповідання Валеріана Підмогильного «Добрий Бог» — виконавець ролі Артем Пльондер використовує питому українську лайку, яку сам знайшов у збірках української обсценної лексики.
- Актор Андрій Поліщук доповнив образ свого персонажа з новели «Рахунок» Майка Йогансена — іграшковою білкою, яку йому подарували на перших курсах університету.
- Художниця-постановниця Ольга Троян працює художницею і в кіно. Створила стилізовані костюми, які часто не буквально, а метафорично, передають дух епохи. Деякі костюми брали зі сховища СТБ.
- Програмкою до вистави зробили любовний лист, який герої ніби спільно написали до своєї LOVE REVOLUTION, що цілковито змінила їхні життя.
Наступні покази вистави — 10 і 11 лютого.