Оксана Хромова
У п’ятницю, 23 січня 2026 року, Болгарія пережила історичну політичну зміну. Рішенням Конституційного суду президент Румен Радєв достроково припинив свої повноваження, а віцепрезидентка Іліяна Йотова стала першою жінкою-главою держави в історії країни. Це рішення відкрило нову сторінку для Софії на міжнародній арені, оскільки країна опиняється під керівництвом політикині з багаторічним досвідом у європейських інституціях.
Іліяна Йотова відома не лише як перша жінка-президентка Болгарії, але й як політикиня з глибоким розумінням міжнародних процесів. Її політична кар’єра розпочалася ще в 1990-х роках у журналістиці. Потім вона працювала депутаткою як у національному парламенті, так і в Європейському парламенті. В 2017–2026 роках була віцепрезиденткою країни. Цей досвід може зіграти ключову роль у зовнішньополітичному курсі нового президентства.
Останні роки болгарська політика у зовнішній сфері була помітно наповнена дискусіями про відносини з ЄС, Росією та Україною. Попередній президент, Румен Радєв, здобув репутацію критика надання військової допомоги Україні та скептика щодо деяких санкцій ЄС проти Росії, що створювало певну напругу у відносинах із Києвом і партнерами у Євросоюзі.
Нова очільниця держави погоджувалася з частиною такої критики, особливо в прагненні “уникати ескалації” і зосередитися на дипломатичних шляхах. Вона неодноразово підкреслювала важливість активної ролі Болгарії у європейських структурах. Водночас експерти вважають, що саме її досвід роботи у Брюсселі та знання міжнародних інституцій можуть стати тим фактором, що сприятиме більш збалансованому курсу Софії на зовнішній арені, насамперед у відносинах із сусідами та партнерами.
Нинішній політичний контекст також включає очікування на позачергові парламентські вибори в Болгарії. Це може вплинути на зовнішню політику та позиції уряду в ключових питаннях безпеки й співпраці в регіоні.