Оксана ХромоваНаселення України старішає, дедалі більше дітей і молоді виїжджає. За даними Євростату, на кінець липня 2024 року тимчасовий захист в ЄС отримали 4,1 млн українців, переважно у Німеччині та Польщі. Майже половина — це жінки, третина — діти. А перед початком поточного навчального року 300 тисяч школярів покинули Україну. Це рекордне число. Як же забезпечити наступним поколінням мотивацію і впевненість у тому, що вони зможуть реалізуватися вдома? Про інвестування у молодь розповідає адвокат Олександра Нікітіна. Вона експертка з міжнародного оподаткування, партнерка міжнародної юридичної компанії Ecovis Bondar & Bondar Law Bureau, авторка подкасту BEPS.space, засновниця молодіжної ініціативи FUTURES.
Покоління змін
Українська молодь особлива. Причини цього очевидні, а ось їхнє вирішення — ні. Очевидно те, що сьогодні, як ніколи, більшість дорослих зайняті питанням виживання. Ми знову повернулись на перші рівні піраміди Маслоу. Нам не до творення, самопізнання, розвитку, рефлексій. Нам би нагодувати дітей, встигнути спуститись у сховище і не зійти з розуму від подій, думок та обставин, на які ми не здатні впливати.
Та, попри все, життя невпинно триває. Діти стають підлітками і, попри навчання у сховищах, попри зачинені виші через брак обігріву, попри безсонні ночі, вони радіють, вірять та неухильно планують власне майбутнє. Вони сміються та дуркують. Вони живуть своє життя, таке, яким воно є. І, як на мене, це те, чого нам, дорослим, варто у них повчитися. Жити своє життя тут і тепер, у будь-яких запропонованих обставинах.
Українським дітям не потрібно вчитися резільєнтності, вона в них у крові. Це абсолютно унікальне покоління молодих людей, яке дорослішає за непересічних історичних обставин і отримує неоціненний, хоч і складний досвід. І ми як держава не можемо дозволити собі його втратити, бо це покоління героїв та бунтарів, революціонерів, дійсно здатних щось змінити. Самобутніх та зухвалих особистостей, іноді розгублених, адже обирати свій шлях непросто, однак загалом відкритих до діалогу та пропозицій дорослого життя.
Лідерські програми для молоді
Якими вони мають бути? Щодня, спостерігаючи за своїми дітьми та їхніми друзями, я ловила себе на думці: які ж вони інші, самобутні та сміливі, скільки всього я можу і хочу в них навчитися. А головне — як нам, дорослим, правильно підтримати та підсилити наступне покоління, як зробити так, щоб ці діти зберегли свою зухвалість, індивідуальність та свободу. Водночас, щоби при цьому навчились дисципліни, щиро полюбили труднощі та процес їхнього подолання. Щоб вони не велись на примітивні пропозиції «успішного успіху», але водночас зберегли свої амбіції. І як викликати щирий інтерес до пізнання, розвитку і навчання. Щоб без примусу, нудних підручників і довгих параграфів.
Очевидно, що потрібно шукати нові, ближчі молоді підходи до дослідження світу — не класичні уроки, а прикладні програми, які занурюють у реальний, практичний світ. І де кожен майбутній лідер відчуватиме себе нарівні з наставником, зможе вільно висловлювати свою думку, ділитися поглядами і баченням без страху засудження чи нерозуміння. Щоб так сталося, сучасні лідерські програми та курси мають містити методики, які будуть відгукуватися підліткам і молоді.
Особливості методик:
- Формат «проживання професії» може стати основою такого навчання: замість теорії — виконання реальних завдань, які дають змогу зрозуміти, як працює конкретна сфера.
- Ще один важливий інструмент — ігрові симуляції. Вони дозволяють безпечно вчитися ухвалювати рішення: керувати бюджетом, вирішувати конфлікти, створювати екопроєкти. Усе це супроводжується можливістю спостерігати за ментором і самостійно виконувати завдання під його наглядом.
- Навчання також має бути гнучким і різноманітним, базуватись на реальних кейсах. Робота над соціальними ініціативами, запуск міністартапів чи проєктів для громад — такі інструменти допомогли б молоді відчути, що їхні дії вже зараз мають значення. І найважливіше — створити простір для помилок, де кожна невдача стає джерелом досвіду, а не страху.
Інвестування у майбутнє
Тож я замислилась: а чи існують в Україні навчальні заклади, програми чи ініціативи, які, з одного боку, спрямовані на всебічний розвиток особистості, а з іншого — є достатньо прикладними для того, щоб втілювати їх у реальному дорослому житті і навчати бажаних навичок чи навіть давати певне занурення в ту чи іншу професію. Я не знайшла. Може, погано шукала, а, може, просто дуже хотіла сама стати дотичною до нашого з вами майбутнього. Тому скористалась моментом, коли більшість дорослих зайняті своїми дорослими справами, і запустила такий проєкт разом з однодумцями.
Так зародилася ідея лідерської програми Futures, яка формуватиме успішних і реалізованих лідерів: лагідно, по-партнерськи та водночас із реальною практикою та впевненим менторством від лідерів індустрій. Вважаємо, що лише така модель навчання буде ефективною для молодих українців, які змалечку звикли думати і створювати своє самотужки, не опираючись і не обмежуючись чужими переконаннями. Навіть якщо йдеться про вчителів, батьків чи ровесників. Водночас лише ми, старші й досвідченіші, можемо допомогти молоді розкритися, підтримати будь-які їхні амбіції та починання і стати надійним плечем та опорою. Проте без тиску і власних упереджень.