Немає жодної схожої історії про те, як діагностують рак молочної залози. Але є одне, що поєднує всі історії — це завжди трапляється дуже несподівано, очікуєш на все що завгодно, тільки не на такий діагноз.

Так само несподівано сталося й у мене. У мене не було жодного чинника ризику розвитку раку молочної залози. До того, за всіма критеріями, те новоутворення, яке в мене знайшли, було доброякісним. Але аргументи лікаря переважили, і я погодилася на біопсію (дослідження клітин новоутворення). Два тижні очікування та діагноз — рак молочної залози.

Потім розпочалися додаткові обстеження. Згадуючи той період, я розумію, що перебувала у ступорі і діяла як робот, виконуючи мовчки всі вказівки. Після всіх обстежень вирішили робити операцію з видалення грудей.

Я вважаю, що рак молочної залози є подвійним ударом для жінки. По-перше, це онкозахворювання, а отже, дуже довге лікування, яке не зрозуміло, коли закінчиться. По-друге, ти втрачаєш груди, волосся, тобто те, що вважають ознаками жіночності. Після операції пам’ятаю, що одразу подумала, що ось є нормальні жінки, а є я, начебто й не жінка. 

До цього з’являється недовіра до свого тіла. І страх, тотальний страх. Мені стало страшно жити, маючи такий діагноз. Страшно щоразу, коли я чекаю результати будь-якого діагностування, що там буде щось не так. Але залишати це ось так я не хотіла, бо розуміла, якщо дати страху слабину, він охопить мене цілком. Я шукала способи, як не потрапили у пастку страху.