Леся СайкоМи живемо у період, коли нестабільність стала фоном життя. Відсутність світла, води, опалення, втрата бізнесів, постійна напруга й страх за майбутнє — це реальність, у якій сьогодні опинилися мільйони українок. У таких умовах особливо легко втратити себе зсередини.
Але, як говорить Ірина Хороших, менторка жінок і засновниця жіночого ком’юніті, саме внутрішня опора сьогодні стає ключем до виживання й розвитку. Якщо ми втрачаємо внутрішню силу, то можемо утримати те, над чим працювали роками, або те, до чого дійшли лише зараз. Про баланс, внутрішню стійкість і чесність із собою у складний для країни та жінок час — у нашому інтерв’ю з Іриною Хороших.
Як ви для себе визначаєте баланс між роботою та особистим життям, коли активно розвиваєте власні проєкти?
Для мене баланс ніколи не був про рівну кількість годин. Я давно перестала вірити у цю формулу, бо вона лише підсилює відчуття провини. Сьогодні баланс — це про внутрішню опору й чесність із собою.
Були періоди, коли робота забирала майже весь мій час, і це був усвідомлений фокус уваги, але без особистого життя, відпочинку і догляду за тілом я з часом втратила себе, перестала відчувати власні межі, тіло й справжні потреби. Саме тоді зʼявилась сильна внутрішня порожнеча, але зовні все виглядало дуже успішно.
Зараз я сприймаю баланс як постійний вибір. Я прислухаюся до себе і дивлюся, чи підтримує мене те, що я роблю, чи поступово виснажує. Коли жінка має внутрішню опору, вона може працювати багато й при цьому не руйнувати себе, а коли цієї опори немає, навіть найідеальніший графік не рятує. Тому для мене важливо не розділяти життя і бізнес, а бути присутньою в обох, не зраджуючи себе.
Які помилки найчастіше роблять жінки, вкладаючись у власну справу, і як не втратити себе у цьому процесі?
Найчастіше жінки плутають вкладеність із самопожертвою. Вони несуть у бізнес знайому модель: триматися, терпіти, відкладати себе на потім, але бізнес не винагороджує за терпіння, він лише підсилює той стан, з якого ми діємо.
Коли справа будується з напруги або страху, жінка дуже швидко втрачає контакт із собою. Навіть якщо проєкт росте, всередині накопичується втома й відчуття, що життя проходить повз.
Ще одна пастка — ігнорування власних меж під прикриттям любові до справи. Коли немає пауз і внутрішнього дозволу не бути ідеальною, бізнес починає існувати за рахунок жінки. Вийти з цього можна лише тоді, коли фокус зміщується з контролю на внутрішню опору. Справжній розвиток можливий лише тоді, коли бізнес стає продовженням цілісної жінки, а не способом довести свою цінність.
Чи був момент, коли ви відчули, що проєкт починає забирати ваше життя?
Так, і саме він став для мене точкою внутрішнього дорослішання. Улітку 2025 року, на піку зростання мого жіночого ком’юніті, я усвідомила, що проєкт майже повністю тримається на моєму ресурсі. Попит був, довіра була, але простору для здорового розвитку в цьому форматі вже не залишалося.
Ззовні це виглядало нелогічно: навіщо зупиняти те, що працює, але зсередини я чітко відчувала, що якщо продовжу так далі, я поступово втрачу себе. Через втому, роздратування і постійне відчуття, що віддаю більше, ніж отримую.
Саме тоді я вирішила поставити проєкт на паузу й змінити формат. Для мене це був не крок назад, а крок у відповідальність перед собою і своїм життям. Сьогодні ком’юніті повертається у більш стійкому, живому форматі — такому, що не тримається лише на моєму постійному включенні. Так я можу бути для людей значно чеснішою і кориснішою.
Що допомагає вам відновлювати енергію та внутрішню стійкість у періоди активної роботи?
Для мене відновлення починається з простору й тиші. Час наодинці з собою — базова потреба. Саме в тиші з’являються чесні рішення і повертається відчуття себе.
Я багато уваги приділяю контакту з тілом — руху, прогулянкам, спорту. Коли є зв’язок із тілом, внутрішня опора тримається значно довше, а ще я дозволяю собі паузи без продуктивності. Свідомо.
Як ви поєднуєте фінансовий успіх і власні цінності, щоб розвиток не суперечив внутрішній гармонії?
Після 2022 року я дуже чітко усвідомила, наскільки умовною є матеріальна безпека. Гроші не гарантують захисту, але вони залишаються важливим ресурсом для свободи вибору й довгострокових проєктів.
Я не протиставляю фінанси й цінності, адже для мене важливо, з якої точки я заробляю. Якщо дохід будується через виснаження і постійні компроміси із собою, це тимчасова модель. Я обираю ті рішення, які дають мені стійкість, можливість рости й залишатися живою. Гроші мають підтримувати життя, а не забирати його.
Яку підтримку ви дали б жінкам, які постійно відчувають провину через недостатню присутність в особистому житті?
Я дуже добре знаю це відчуття. Колись майже все моє життя було побудоване на провині. Жінок часто вчать бути зручними і завжди доступними.
Раджу перестати вимірювати присутність кількістю часу. Справжня близькість народжується зі стану, коли жінка у контакті з собою, вона може дати набагато більше, навіть маючи менше часу.
Саме з цього розуміння народився і мій запит на живі зустрічі з жінками. Уже 17 лютого я знову збираю дівчат на жіночий бранч у межах ком’юніті-простору «Хто я така», де можна бути справжньою, розкритися одна одній і відчути, що ми самі собі прихисток.
Чи можливо «зберегти себе» у власній справі?
Я не вірю в ідею збереження себе раз і назавжди. Ми змінюємося разом із життям, і це нормально. Для мене важливо регулярно повертатися до себе і вчасно помічати, коли щось іде не туди. Коли дії збігаються з внутрішніми цінностями, справа стає природним продовженням життя.
Мені здається, що 2026 рік для багатьох жінок саме про повернення опори всередину. Не шукати стабільність назовні, а будувати життя і бізнес уже з цієї внутрішньої точки. Саме опора дозволяє вистояти у складні часи й створювати далі по-своєму та у своєму темпі.