Альона Тимошенко, директорка Української Кіношколи
Потрапити у кіноіндустрію без відповідної освіти, досвіду та бодай мінімального бекграунду складно. Водночас ситуацію з кіноосвітою у країні, надто у нинішніх реаліях, важко назвати ідеальною. Українські виші, які навчають кіноосвіти, не завжди встигають за сучасними трендами. А у різноманітних кінокурсах, яких стає дедалі більше, можна елементарно заплутатись. Про те, як в Україні можна стати професіоналом у сфері кіно і що для цього потрібно, спеціально для WOMO розповіла Альона Тимошенко, директорка Української Кіношколи, яка вже понад сім років виховує нове покоління українських кінематографістів.
Шлях 1. Вступити до вишу й отримати відповідну вищу освіту у сфері кіно
В Україні є чимало вищих навчальних закладів, які навчають професій у сфері кінематографу. Вступити до театрального коледжу або училища можна після 9-го класу, а до театрального університету чи інституту — після 11-го класу або коледжу. Найпопулярніший і найпрестижніший український кіновиш — Київський національний університет театру, кiно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Користуються популярністю серед абітурієнтів також Київський національний університет культури і мистецтв, Львівський національний університет ім. І. Франка, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та інші виші. Потрапити до них можна за звичною схемою отримання освіти. Щоб стати їхніми студентами, потрібно, окрім ЗНО, успішно пройти творчий конкурс.
Перевагою навчання у фаховому виші є, звісно, отримання вищої освіти у сфері кіно та диплома державного зразка. Проте профільні українські кіновиші не завжди встигають за темпом життя і кінематографу. Такі університети є частиною державної системи, де освітні процеси затверджуються міністерством. І хоча вони мають автономію у складанні навчальних програм, проте здебільшого обирають знайомий, а не новий шлях. На жаль, профільні кіновиші в Україні не знають досконало потреби ринку і запити від кінобізнесу, не можуть швидко підлаштовуватися під зміни. Більше того, кіноосвіта у них є просто застарілою і очевидно потребує реформ. У 2021 році Асоціація кіноіндустрії України провела дослідження, яке підтвердило ці тези. Роботодавці з кіноіндустрії в опитуванні зазначили, що відчувають нестачу фахівців високої якості. І причиною цього, на їхню думку, є саме застарілі освітні програми, зокрема, застаріла теоретична база і брак практичної складової.
Шлях 2. Стати студентом кіношколи або піти на кінокурси
В Україні щороку з’являються нові освітні кінопрограми та кінокурси, хто тільки не навчає виробництва фільмів. Це відповідь на очевидний запит: попри повномасштабну війну, українське кіно розвивається і постійно потребує нових кадрів. Більшість курсів залучають сучасних кінематографістів, проводять лекції та воркшопи. І це добре, бо це можливість потрапити до професійної тусівки. Українська Кіношкола вже сім років виховує нове покоління українських кінематографістів. Щороку ми випускаємо понад 700 студентів, і ця тенденція не змінилася навіть за час повномасштабної війни. Навчання пропонує тісний нетворкінг між студентами та побудоване на схемі створення командних проєктів між студентами всіх спеціальностей. Ми маємо свій закритий цикл кіновиробництва, а дипломні проєкти студенти презентують топовим представникам кіноіндустрії.
Які професії найпопулярніші? Вже багато років першість утримують акторська та режисерська. Але останнім часом майже вдвічі зріс запит на професію сценариста, що пов’язане зі значним розширенням і популяризацією цієї галузі. Адже ми постійно споживаємо відеоконтент, а він потребує написання хороших текстів. Ще п’ять років тому знайти хорошого сценариста було надважким завданням, а сьогодні ми бачимо дуже креативних абітурієнтів, які швидко вчаться писати якісні тексти. Зростає роль також документалістики, яка зараз є важливим інструментом у фіксації повномасштабної війни в Україні. Студенти хочуть знати не лише, як знімати документальне кіно, а й де брати на нього фінансування і що потім із ним робити — куди надсилати свій матеріал, як знаходити глядача, як працювати на міжнародному ринку. Ще кілька років тому такого потужного запиту на документалістику ми не спостерігали.
Перевагою навчання у кіношколі є швидкість та адаптивність освіти до викликів кіногалузі. Студенти на основних програмах навчаються рік або два, за цей час освоюють технології кіновиробництва, отримують максимум практики на знімальному майданчику, дізнаються про джерела фінансування проєктів, а також отримують можливість фахового нетворкінгу і трампліну в кіно, адже з кіношколами часто активно співпрацюють провідні українські кінокомпанії та кіностудії.
Водночас потрібно максимально відповідально підходити до вибору курсів, на яких ви хочете навчатися. Їх з’являється дедалі більше, і, на жаль, не всі можуть похвалитися професійністю. Раджу звертати увагу передусім на склад викладачів, методологію викладання (якісне поєднання теорії і практики), а також на рівень групи, де ви будете навчатися. У нашій кіношколі ми завжди проводимо ретельний відбір студентів — починаємо з мотиваційного листа, творчого завдання і співбесіди з керівництвом кіношколи та куратором навчальної програми. Щоб вступити до кіношколи, треба пройти 3, іноді 4 етапи. Адже важливо не просто набрати курс, а зібрати у групах вмотивованих, амбітних людей, які справді бачать себе кінематографістами або уже працюють у кіно і хочуть отримати нові знання та скіли.
Шлях 3. Навчатися у приватного репетитора
Якщо для отримання повноцінної кіноосвіти у вас немає часу або достатнього бажання, можна обмежитись отриманням базових знань та навичок. У цьому допоможуть репетитори або приватні викладачі, які працюють найчастіше на індивідуальній основі. Перевагою тут буде швидкість, комфортна ціна уроків та індивідуальний підхід. Проте зрозуміло, що отримати мегапрофесійні знання, досвід і нетворкінг таким чином практично неможливо. Такий метод кіноосвіти підійде тим, хто не планує серйозно пов’язувати своє життя з кінематографом, а займатися акторством чи режисурою хоче просто для душі. Але це радше стосується акторської спеціальності або програм з історії кіно. Режисуру, сценаристику, продюсування краще вивчати у групах, адже кіно — це завжди командна робота, і тут дуже важливо знайти своїх людей.
