Оксана Хромова1782 року у віденському Соборі святого Стефана Амадей Моцарт повінчався з коханою без батьківського благословення. Його наречена Констанція Вебер перед вівтарем обіцяла завжди бути поряд. Ще раніше він дав обітницю написати месу, якщо вони одружаться. “Велика меса до мінор”, яка згодом вийшла з-під пера композитора, стала одним із найкращих його творів.
Перше кохання
Вольфґанґу виповнилося 16, коли його прийняли концертмейстером на службу до придворної капели у Зальцбурзі. Минали місяці та роки, а музикант не залишав провінційне місто. Він просив дозволу на поїздку до Відня, але отримав відмову. І тоді Моцарт самостійно вирішив подати у відставку. У 21 рік він уперше їде надовго без батька, у супроводі матері. У Відні хлопець став не тільки знаменитим, але й багатим. Він відчув запах волі і закохався.
“Як мені хочеться написати оперу!”, – написав він батькові, з чого Леопольд зробив висновок, що його син небайдужий до оперної співачки. І мав рацію. Серце Моцарта підкорила одна із чотирьох дочок бідного переписувача нот 15-річна Алоізія Вебер.
Втім, його притягувала в ній не так краса, як дивовижний голос. Він обожнював її чарівне сопрано та мріяв про майбутнє життя, в якому б писав для неї романтичні арії та вистилав квітами шлях до опери. Проте для дівчини музична кар’єра і мрії про славу виявилися важливішими за почуття Амадея. Та й батько безперервно писав нагадував йому про невпинну працю та наполегливо відправляв до Парижу, де можна знайти і славу, і гроші. І Вольфґанґ знову послухав Леопольда. Проте поїздка майже нічого не дала. До того ж раптово померла мати композитора, яка супроводжувала сина. З тугою в серці Моцарт повернувся до Відня і знов став з’являтися у будинку Веберів, попри те що Алоїзія повідомила йому про майбутнє одруження з іншим. Саме тоді настав час її сестри.
Час Костанції
У столиці доля звела його з однією із сестер Алоїзії. Дівчині було лише 14, коли вона вперше побачила Амадея. Але він не помічав її, бо був захоплений її старшою сестрою.
Констанція справді кохала Амадея. Тоді вона не боялася засудження сім’ї та суспільства у разі розголосу її надто близьких стосунків із Моцартом. А чутки про це скоро розповсюдилися містом і дійшли до розгніваного Леопольда. Цього разу батько вже просто вимагав відмовитися навіть від думок про одруження.
Та незабаром його син все ж таки одружився проти волі Леопольда. Тим самим він розірвав міцну нитку, що з раннього дитинства пов’язувала його з батьком, з тим, хто був для нього другим після бога. І хоча всі думки Моцарта-старшого були тільки про Вольфґанґа, в жодному листі до дочки він не назвав його більше «мій син», тільки «твій брат». Його геніальний хлопчик виріс і будував своє життя. Але одруження Леопольд вважав безумством, зрадою головної справи життя та таланту. І частково мав рацію. З багатьох жінок Моцарт вибрав єдину, з якою йому відкрилася істина – самотнім можна бути і з тим, кого любиш. Леопольд не пробачив синові небажаного весілля до кінця своїх днів.
А Констанція була щаслива. Вона розірвала шлюбну угоду, яку склала її мати, вимагаючи підпису Моцарта. І незабаром стала його дружиною. Саме того року Амадей написав комічну оперу «Викрадення з сералю», що стала першим твором національної австрійської опери. Її головну героїню композитор назвав Констанцією. А ще через чотири роки він створив один із найблискучіших світових шедеврів – «Весілля Фігаро».
В біді та в радості
Проте їх життя не було легким. Грошей не вистачало, Констанція часто хворіла і виїздила на курорти в Баден. Якось один з гостей застав Вольфганга та його дружину в нетопленому будинку, де веселі марнотрати, танцюючи, зігрівали один одного. За дев’ять років спільного життя Констанція встигла народити шістьох дітей, та вижили з них лише двоє.
Дослідники творчості композитора часто пишуть, що подружжя Моцартів жило дуже бідно. Проте значна частина біографів стверджує, що це здебільшого міф, який створила дружина композитора. Начебто після смерті чоловіка вона просила допомоги у його впливових знайомих. Та борги вдалося погасити досить швидко, отже, їх було не дуже багато.
Втім, грошима Моцарт справді розпоряджався не надто вміло, хоча постійно намагався переконати батька у протилежному. Все зароблене він витрачав на оренду дорогого житла, утримання слуг і власної упряжки, на гостей та одяг для себе та коханої дружини, на регулярний догляд за зовнішністю, що відповідає вимогам двору. Та й дорогі курорти, що відвідувала Констанція, становили окрему статтю витрат. Важко сказати, було лікування необхідністю чи такою ж даниною моді, як дорогі вбрання.
Як би там не було, Моцарт помер майже без грошей і з боргами. Констанція, яку умовили з’їхати з квартири, де щойно помер її чоловік, так і не дізналася, що її невідспіваного Вольфґанґа поховали у спільній ямі з жебраками та бездомними.
«У Відні він одружився з Констанцою Вебер і знайшов у ній хорошу матір двох дітей, що народилися в цьому шлюбі, і гідну дружину, яка намагалася утримати його від деяких божевілль і марнотратства», – написав у некролозі професор Ф. Шліхтегролль.
Після Моцарта
Щоб прогодувати сім’ю після смерті чоловіка Констанція Моцарт разом із сестрами організувала кілька концертних турів. Пізніше вона продавала рукописи творів композитора. Два сини згодом опинилися у Празі, їх виховували інші люди, прихильники таланту великого композитора. Здається, Констанцію це влаштовувало.
З часом вона вийшла заміж за датського дипломата Георга Ніссена, який більшу частину свого життя розбирав та обробляв архіви композитора та збирав матеріали до його біографії. Констанція пережила другого чоловіка і видала біографію першого, над якою вони працювали разом з Георгом. Проте дослідники життя та творчості композитора ставляться до цієї біографії вкрай обережно через схильність його дружини замовчувати неприємні їй моменти. Лише через 17 років після смерті Амадея Констанція Ніссен прийшла на цвинтар, але так і не змогла відшукати могилу Моцарта.
У 2012 році один із нових сортів троянди селекціонери назвали «Констанція Моцарт» на честь дружини композитора. Ця надзвичайно ніжна квітка відрізняється унікальним запахом дорогих парфумів, який у всій красі розкривається надвечір.