Оксана Хромова
У світі гучних прем’єр і червоних доріжок Крістофер Ллойд завжди залишався на власній орбіті. Той самий професор Еммет Браун із трилогії «Назад у майбутнє», який відкривав двері у паралельні виміри, у реальному житті уникав шуму й блиску Голлівуду. Театральний актор за освітою, філософ за натурою, він створив власну школу акторської майстерності й ніколи не мав агента, самостійно й ретельно обираючи ролі.
Він зіграв у 121 фільмі та у 36 серіалах, озвучив понад 20 мультсеріалів. За свій значний внесок у кінематограф актор отримав три премії Еммі за найкращі чоловічі ролі, престижні премії «Незалежний дух» (1994) та «Драма Деск» (1973).
Людина, яка не продала себе кінематографу
Для Ллойда акторство ніколи не було змаганням чи гонитвою. У його контрактах завжди фігурували два непорушні пункти: відмова від інтерв’ю (якщо він сам не захоче їх давати) і відмова від участі у рекламних кампаніях. «Я вже віддав фільму свій час і енергію, — казав він, — решта — не моя справа».
У рідкісних інтерв’ю актор не грає, не філософствує, а говорить просто:
«Мої ролі ніколи не шкодили моєму життю. Я не дозволяв цьому статися. Обирав тільки ті проєкти, які справді мене цікавили, а не ті, що приносили гроші. Я не жертвував близькими заради роботи і не шкодую про це».
Ллойд не загубив себе серед світла софітів. Відвідував шкільні вистави племінників, зустрічав друзів із лікарні та їхав на відкриття ресторану колишньої дружини. «Що може бути важливішим за тих, кого ти любиш, і миті, які розділяєш із ними?» — додавав він. У цьому, мабуть, і полягає його секрет спокою: працювати, щоб жити, а не жити, щоб працювати.
Найкращі ролі Крістофера Ллойда
Світ запам’ятав його насамперед як доктора Еммета Брауна, геніального й трохи божевільного винахідника з «Назад у майбутнє». Саме ця роль зробила Ллойда культовою постаттю, подарувавши глядачам образ, у якому поєдналися дитяча допитливість і глибока людяність.
Втім, його акторська палітра набагато ширша. У «Хто підставив кролика Роджера» він зіграв жорсткого й водночас карикатурного суддю Дума. Лиходій залишився в історії кіно як зразок майстерної гротескності.
А у «Сімейці Адамсів» перевтілився у дядечка Фестера — дивакуватого, щирого й трохи трагічного героя, який чудово відобразив ексцентричний гумор самого Ллойда.
Його перша велика кінороль — Табер у фільмі «Пролітаючи над гніздом зозулі». Саме вона відкрила перед ним шлях у великий кінематограф.
Згодом він з’явився у зворушливій стрічці «Ангели на полі», де зіграв янгола з людською душею, ще раз довівши, що його сила — у здатності оживляти навіть найфантастичніших персонажів.
У кожному з цих образів є частинка самого Крістофера Ллойда: щирість, іронія, мудрість і відмова грати за чужими правилами. Адже справжній талант не кричить, він просто живе у гармонії з собою.