Оксана Хромова
Темо Свірелі — грузинсько-український художник, який понад 20 років жив і працював у Києві. Біженець грузинсько-російської війни, досвід втрати дому, вимушеного переселення та життя між культурами якого став однією з ключових тем його мистецтва. Образи людей є глибокою рефлексією про особистість, яка проходить крізь болючі події, не гублячи внутрішнього світла.
Виставка «ADAMIANEBI / ЛЮДИ / PEOPLE» об’єднує 15 робіт різних періодів життя митця. Від творів, написаних у 1990-х роках після війни у Грузії, до «Людей», створених в останній рік життя Свірелі, на початку війни росії проти України у 2014 році.
Серія «Люди» стала своєрідним підсумком творчого шляху. Це художнє висловлювання про плинність часу та здатність зберігати мрію навіть у моменти історичних катастроф. Сьогодні ці роботи звучать особливо актуально для українського глядача, який проживає схожий досвід.
Творчість Свірелі балансує на межі кількох мистецьких напрямів і поєднує абстрактні та фігуративні картини, живопис, графіку, колажі, друк і фотоінсталяції. Його герої — артисти, воїни, генерали, царі, діти, ляльки, міфічні істоти, які походять із підсвідомого, казок, міфів і легенд.
Окремою подією в межах проєкту стане передача однієї з робіт Темо до фондів Національного музею «Київська картинна галерея». Цей твір є першим у музейній колекції, що репрезентує творчість художника, та важливим кроком у збереженні й осмисленні його мистецького доробку в українському контексті.
«Глядачі часто казали мені, що мої персонажі ніби знають якусь таємницю. Але це насправді не таємниця, а радше якась мудрість, розуміння того, що все змінюється, усе минає, час іде. Ось чому деякі персонажі тримають у руках годинники, а інші — ляльок, з якими вже не граються: час минув, дитина вже виросла. Йдеться про розуміння змін, про відхід, не чіпляючись за те, що вже минуло… Я хотів створити образ персонажа, який переживає зміни, не втрачаючи людяності та не втрачаючи своєї мрії», — Tемо Свірелі.
Не кожна історія завершується крапкою. Після неї продовжується життя — у пам’яті, у мистецтві, у людях.
TEMО СВІРЕЛІ
Народився 21 квітня 1964 року у Цхінвалі, у Грузії (тоді — Грузинська РСР у складі СРСР). Дитинство провів у селі Свірі в Західній Грузії. Ці спогади згодом породили його мистецьке ім’я — Свірелі, тобто «той, що зі Свірі».
У десять років він уже писав олією та зрозумів, що хоче стати художником. 1983 року закінчив Цхінвальське художнє училище, а 1989-го вступив до Тбіліської державної академії мистецтв. У той час у Грузії наростав антирадянський рух, і Темо з друзями активно долучався до нього, організовуючи та відвідуючи мітинги за незалежність Грузії.
Художник тяжко переживав розгін мирного мітингу за незалежність Грузії, нині відомого як Тбіліська трагедія (9 квітня 1989 року). Подальша війна та біль від трагічних подій змінили його творчість — призвели до появи в ній портрета.
1993 року Темо переїхав до Києва. За 20 років життя в цьому місті він взяв участь у понад 50 виставках у 12 країнах Європи та Північної Америки, 18 із яких були масштабними персональними проєктами. Тема війни та боротьби за свободу залишалася в його творчості. 2003 року він приєднався до проєкту «Invasio», що виступав проти російського вторгнення в Чечню. Разом з українськими митцями брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності, документуючи події, які передували повномасштабному вторгненню Росії в Україну.
Узимку 2014 року в Темо діагностували важку хворобу. Пішов із життя митець у віці 50 років, залишивши по собі прощального листа — підсумок шляху, сповненого людяності та любові до мистецтва.