У часи, коли бізнес працює на межі можливостей, а кожне рішення може визначити майбутнє компанії, роль лідера набуває нового змісту. Війна змінила правила гри: тепер керівник має бути не лише стратегом і організатором, а й джерелом впевненості для сотень і тисяч людей. У центрі цього виклику — здатність зберігати людяність, чути й підтримувати, навіть коли навколо панує невизначеність. Це відчула на особистому досвіді генеральна директорка Avesterra Group, однієї з найбільших українських компаній у галузі птахівництва та агроперероблення. Про те, як жіноча емпатія допомагає будувати стійкий бізнес і чому вона стає одним із головних інструментів лідерства у кризові часи, розповідає для WoMo Світлана Собіпан.

Війна — це найжорсткіший тест для лідера. Коли у твоїй команді понад півтори тисячі людей, ти не можеш дозволити собі розгубленість. На тебе дивляться їхні сім’ї, громади, партнери та клієнти. У такі моменти ти або стаєш опорою, або втрачаєш довіру.

Я добре пам’ятаю перші дні повномасштабного вторгнення. Ми разом із командою буквально жили на виробництві. У такі хвилини слова «я поруч» та «ми впораємося» важать більше за будь-які бізнес-плани.

Мої слова та дії тоді визначали, чи повірить команда, що ми вистоїмо. Іноді доводилося ухвалювати непопулярні рішення. А іноді просто було потрібно мовчки вислухати людину, яка боялася за свою родину. Я зрозуміла, що людяність у кризові часи не означає слабкість, а є стратегічним активом.

Чому жіноче лідерство працює

Багато хто вважає, що жіноча емоційність — це недолік. Я вважаю навпаки: вміння чути та розуміти людей є суперсилою. Дослідження McKinsey (Women in the Workplace 2024) показують, що компанії із значнішою часткою жінок на керівних посадах мають кращі фінансові показники та більш стійкі позиції у кризові періоди. А, згідно зі звітом Diversity Wins (2020), різноманіття в управлінських командах прямо корелює з кращими фінансовими результатами та здатністю організацій долати виклики. Причина проста: лідерки схильні більше інвестувати у довіру, командну культуру та довгострокові відносини.

Коли ми відкрили новий м’ясопереробний завод на Волині у розпал війни, для мене було важливо не лише запустити виробництво, а й зробити так, щоб кожен працівник відчував: він важливий. Бо без команди не працюють жодні технології.

Рішення, що базуються на емпатії

• Емпатія у бізнесі не означає бути м’якою. Вона говорить про те, щоб створити умови, в яких люди можуть працювати навіть тоді, коли світ навколо нестабільний.
• Збереження робочих місць та бронювання працівників, щоб вони могли утримувати родини.
• Інвестиції в безпеку, медичну підтримку та комфортні умови, навіть коли ринок диктує економію.

Про благодійний фонд AVESTERRA

Ми створили нову організацію з метою допомоги найвразливішим дітям. Адже бізнес має сенс, коли створює цінність для суспільства. Іноді це не просто підтримка, а зміна життя.

Наприклад, родина Степанюків у селі Дігтів виховує 21 дитину. У селі немає школи й садочка, і діти щодня мали труднощі з доїздом. Ми подарували їм пасажирський бус, щоб вони могли разом їздити на навчання, у лікарню чи просто відпочивати.

Родина Капітули з села Сусваль виховує десятеро дітей. Ми подарували їм великий батут, щоб у дворі лунав сміх і було місце для радості, навіть у воєнні часи.

ГО “Берег надії” отримала від нас підтримку для фінансування роботи соціальних працівників, щоб діти з інвалідністю отримували психологічну допомогу.

Уроки, які варто взяти на озброєння

 1. Говорити чесно, навіть якщо новини не завжди приємні.

 2. Бути гнучкою: плани змінюються щодня, і це нормально.

 3. Турбуватися системно, оскільки стабільна команда дає стабільний бізнес.

Бути лідеркою не означає копіювання «чоловічого» стилю управління. Це радше сміливість залишатися собою, зберігати чутливість і водночас ухвалювати складні рішення.

Ми, жінки, вміємо бачити людину за посадою, вміємо відчути, коли хтось мовчки бореться зі страхом. Ми можемо будувати бізнес нового типу — стійкий, людяний, здатний надихати. І разом з цим підтримувати інших жінок на шляху до лідерства.

Я знаю, що сьогодні в Україні тисячі жінок керують бізнесами, волонтерськими штабами, громадами й підрозділами на фронті. Ми всі проходимо цей іспит разом. І від того, як ми його складемо, залежить, якою буде країна після перемоги.