Премʼєра серіалу про перші дні великої війни у Києві відбудеться 1 листопада на Netflix — в Україні та ще 19 країнах, а на 12 національних мовниках у Франції, Ісландії та інших країнах покажуть «Перші дні» у прайм-тайм. WoMo поговорили з акторками, що зіграли у серіалі, та дізнались у них про перші враження від прочитання сценарію, а також які книги та фільми вони люблять.
Лілі Цвєлікова, акторка епізоду «Зоопарк»
Лілі Цвєлікова, акторка
Про книги
Вибір книг, які я зараз читаю, можна вважати вимушеним запитом на те, щоб не бігти від реальності, а навпаки, не втрачати зв’язок із нею. Може це парадоксально, але як є.
З дитинства маю звичку читати декілька книг одночасно, постійно щось читаю у телефоні або ттягаю і собою кілька книжок у сумці. Можу почати книгу і закінчити за два роки, при цьому в цей період прочитати ще п’ять-десять інших книжок. Можу купити книгу в книгарні, взяти каву, сісти за стіл, відкрити книгу на першій сторінці і встати, тільки коли дочитаю до останньої. Якось дуже не структуровано себе поводжу з літературою. Просто даю собі відчувати її.
Я надто довго (за моїми власними мірками) повертала собі бажання почати знову читати або дивитись щось після 24 лютого.
«Людина в пошуку справжнього сенсу» Франкла — це перше, що прочитала. Другою книгою були «Тигролови» Багряного, це було моє внутрішнє бажання об’єднатися з історією, з українськими авторами.
Останні новини
- В Україні з’явився безоплатний чатбот, який допомагає батькам навчитись проживати важкі емоції та навчити цього свого дітей
- Різниця між класичним, сучасним та стародавнім виноробством: у BIOLOGIST Wine Club пройшов захід з історії світового виноробства
- «Щоденник нареченої Христа». Документальна стрічка Марти Смеречинської вийшла в онлайн-кінотеатрі
- У Києві з’явився рекордний мурал із зображенням Валерія Залужного
- Де купити паску чи панетоне на Великдень-2024: топ-17 місць та ціни
Новости на главной
Це були мої спроби подивитись на весь сюр, що з нами відбувається зараз, збоку, відшукати внутрішнє пояснення певній закономірній природі речей, яку я думаю, що колись збагну. Якось так.
Щодо моєї внутрішньої бентеги, то вона відмовляється йти на будь-який контакт зі мною, тож я її просто не чіпаю, нехай читає зі мною, якщо їй захочеться, вона має неабиякий смак до літератури, вибаглива зараза. Зараз я читаю Михеда «Позивний для Йова». Вважаю, що цю книгу треба читати всім, кому так само як і мені, резонує вислів Саші щодо того, про що він написав:
«Я хочу це все забути. Я хочу цього ніколи не забувати».
До цього читала Чеха «Точка нуль», важливий антидот від романтизації війни. Ще паралельно я читаю «Світло далекої зірки» Аманди Лі Коу, дуже цікава історія про видатних мисткинь кіно епохи минулого сторіччя. Вона починається зі спільної фотографії героїнь на вечірці у повоєнному Берліні, де опиняються Марлен Дітріх, Анна Мей Вонг і Ленні Ріфеншталь, остання знімала кіно на гроші гітлерівців. Дуже змістовний монолог наприкінці, раджу ознайомитись. Дуже чекаю на книгу Паші Белянського «Бабуся вмирати не любила».
Не надто люблю використовувати слово «улюблений» до будь-чого, бо все у цьому світі мінливе й неоднозначне, але знакові автори для мене це Халед Хоссейни, Екзюпері, Роллінг, Кінг…
Дуже сильно свого часу на мене вплинула книга мемуарів Марини Абрамович «Проходячи крізь стіни» (окрема подяка Михеду за її переклад українською), також, напевно, через професійну схильність до природи комедії я не перестаю відшукувати книги особливих для мене в цьому жанрі людей — Меттью Перрі «Friends, Lovers, and the Big Terrible Things» намагаюсь читати в оригіналі, бо подивіться Friends в оригіналі і зрозумієте.
Чи пам’ятаєте ви свою улюблену казку книгу з дитинства?
Я люблю казки Оскара Вайльда, історії про Тома Соєра, а також твори Жуля Верна, Рея Бредбері «Вино з кульбабок». Пам’ятаю улюблену платівку з «Бременськими музиками», яку мені вмикав на програвачі мій дідусь і як я влаштовувала щоденні моновистави, грала за всіх — і за Принцесу, і за розбійників. Дідусь пішов дві осені тому, і ця платівка зараз займає особливе місце в уже моїй колекції вінілів і в пам’яті про нього.
Ну і, напевно, варто зазначити ще одну знакову історію, паралельно з якою я ставала дорослою, бо час минає, а я й досі чекаю на лист з Хогвартсу. Без сумніву, мій патронус — це вовк.
Ще у Саші Михеда вийшла минулої осені книжка «Котик, Півник, Шафка», цю історію я буду читати вголос майбутній малечі (якщо, звісно, пощастить).
Про фільми
Улюблених не буде, бо я в принципі люблю кіно як явище, безумовно. І дуже часто відкриваю для себе щось неочікуване у цій безумовності. Назву два важливі фільми: «Cafe de flor» Жана Валле, цей фільм колись дуже глобально і вчасно зрезонував із моїм світобаченням. І, як на мене, це найкраща драматична роль Ванесси Параді. А ще «Термінал» Спілберга.
Перша реакція після прочитання сценарію серіалу «Перші дні»
«Боже, я така не одна» Це була моя перша думка. Знаєте, у Юнга є дуже влучний вираз: «Самотність зумовлюється не присутністю або відсутністю людей навколо, а неможливістю заговорити з цими людьми про те, що здається тобі суттєвим». Так от, я відчула можливість заговорити. Готуючись до зйомок, я натрапила на мемуари і надихнулась особистістю Джейн Гудол — приматолога, етнолога та антрополога, яка понад 50 років вивчала поведінку шимпанзе у Танзанії. Книга називалася «В тіні людини», раджу, бо людям багато чого треба ще повчитись у шимпанзе.
Катерина Варченко, акторка епізоду «Сім’я»
Катерина Варченко, акторка
Про книги
Так! Нарешті я знову почала читати! Від початку війни я просто не могла зосереджуватись і читати об’ємно для задоволення, оскільки новини й події навколо не відпускали мене. Тому я обрала для себе певну літературу, яка допомагає мені емоційно (плачу в метро, перечитую вголос дитині, роблю замітки). Зараз я читаю вже четвертий роман Фредеріка Бакмана.
Про фільми
Фільм «Післязавтра»… Тема апокаліпсису — найулюбленіша у нашій сім’ї. Серіал «Друзі» — коли треба розслабитись і підняти настрій.
Перша реакція після прочитання сценарію серіалу «Перші дні»
Я подумала, що це так правдиво. Я досі зі сльозами згадую перші дні повномасштабної війни. Це був жах! Після першого прочитання сценарію я подумала, що всі емоції, які були в ньому описані, живуть і в мені, і досі.
Марія Стопник, акторка епізоду «Київ-Берлін»
Марія Стопник, акторка
Про книги
Я взагалі дуже люблю читати, особливо прозу. Але зараз я читаю поезію — нову збірку Жадана «Скрипниківка» та Миколи Вінграновського «На срібнім березі». Ну і паралельно, якщо ми говоримо про прозу, я також читаю книгу Жадана «Месопотамія». Книги допомагають переживати внутрішню бентегу, надихають та створюють поетичний романтизм. Для мене поезія в цей момент — це, скажімо так, перша, екстрена допомога. У дитинстві мама дуже багато читала мені. Коли я сама навчилася читати, я перечитувала «Гаррі Поттера» (це було років 12 чи 11) і «Хроніки Нарнії». Батьки купували мені багато книжок, і я все читала сама.
Про фільми
Стосовно серіалів, то мій найулюбленіший, який я передивилася дуже багато разів, так, що навіть і порахувати не зможу, це британський «Шерлок» з Бенедиктом Камбербетчем. Ще в школі я на цьому серіалі вчила англійську мову, і це була моя тотальна любов. Дивилась його і в оригіналі, і з субтитрами, навіть не порахую, скільки разів. А якщо йти до новіших речей, то зараз я в захваті від серіалу «Пропозиція». Це серіал про те, як знімався фільм «Хрещений батько». Ще одним улюбленим для мене є «Гострі картузи». Стосовно фільмів, важко вибрати, оскільки я, навчаючись на кінорежисурі, переглянула безліч класичних і нових фільмів. У кожному жанрі можна знайти улюблене кіно. І, звісно, фільми Нолана, Фінчера, Андерсона та Тарантіно.
Перша реакція після прочитання сценарію серіалу «Перші дні»
З одного боку, мене дуже захопив сценарій, і це був вау-момент, оскільки це був перший сценарій, який мені надійшов від початку великої війни. Я відчувала, ніби повертаюсь до своєї професії, здійснюючи цей проєкт. З іншого боку, в мене був страх, бо я розуміла, що мені доведеться відтворювати цю історію, відігрувати певні обставини, які не завжди були простими і емоційно важкими. Мені здавалося, що я можливо не маю права грати цю роль. Однак завдяки команді і підтримці все вийшло чудово.
