Леся СайкоВона народилася у рік, коли Христофор Колумб відкрив Америку. Маргарита I (герцогиня Беррі) (Marguerite de Valois-Angoulême), яка увійшла в історію як Маргарита Наваррська, посідала більш ніж помітне важливе місце в історії Французького королівства. Меценатка, письменниця, дипломатка… Недарма поети того часу називали її перлиною Валуа.
Хто така була Маргарита Наваррська?
Правду кажучи, ми знаємо її переважно через життя двох чоловіків, з якими вона була близька: Франциска I, її брата, та Генріха II Наваррського, її чоловіка. Не кажучи вже про її онука Генріха IV. Але на відміну від інших принцес чи королев, особливо з таким самим ім’ям, Маргарита зберегла незаплямовану репутацію. Вона, здається, уникла тих «смачних» анекдотів, які історія так любить передавати (або вигадувати) та доповнювати.
Політична діячка
Особливо складний час — перша половина XVI століття. Напруга між католиками та протестантами була постійною. Маргарита Наваррська була ревною католичкою, але її політичне чуття та прагнення до теологічної дискусії змусили її обрати примирливий шлях. У той час як вона використовувала свій вплив на Франциска I, щоб заохочувати до милосердя щодо «тих, хто належить до так званої Реформованої релігії», “справа Плакатів” (1534-1535) розбила крихку рівновагу: одному пастору вдалося розмістити у самому серці королівської резиденції «кампанію» образливих листівок проти меси. Репресії проти протестантів королівства були негайними та тривалими.
Маргарита Наваррська спілкувалася з інтелектуалами, видавцями, священнослужителями. Вона також відвідувала впливових людей при дворі та підтримувала добрі стосунки з коханкою короля, герцогинею д’Етамп. Вона залишалася ключовим елементом у королівському оточенні.
Захисниця мистецтв і літератури, як вона сама писала
Після відомої “справи Плакатів” вона віддалилася від двору і використала цей час із користю. Та, яка володіла кількома європейськими мовами і брала уроки івриту, оточила себе інтелектуалами та відігравала роль меценатки (особливо щодо Франсуа Рабле). Але вона сама складала релігійну поезію та новели (її збірка «Гептамерон» була опублікована в 1559 році, через десять років після її смерті).
Розглядаючи життя Маргарити Наваррської, ми також вільно мандруємо між історичними подіями та деталями XVI століття: від італійських воєн до шлюбних стратегій, через особистостей того часу, книжкову торгівлю, переклад псалмів французькою мовою, облаштування замків, садів тощо.
Влучна назва «перлина Валуа» сьогодні б кваліфікувалася як «сучасна жінка». Щоб відповідати канонам того часу, скажемо, що вона була досконалою гуманісткою, великою постаттю політичної та культурної історії Ренесансу.