Марко Миколайович Вороний народився 18 березня 1904 року в родині письменника та дворянки, дочки автора слів “Ще не вмерла Україна” Миколи Андрійовича Вербицького.
Марк Вороний – український письменник, перекладач, дитячий поет часів розстріляного відродження та син відомого українського письменника Миколи Вороного. Більше цікавих фактів про Марка Ворона читайте нижче.
Марко Вороний: цікаві факти
Сімейне дерево Марка Вороного
Як ми писали вище, Марк Вороний народився у не простій родині, його батько – відомий український поет та громадський діяч Микола Вороний, мати Віра Вербицька-Антіох – дочка поета Миколи Вербицького. Дід Микола Вербицький — український письменник і журналіст родом із дворянської родини — його мати походить із відомого княжого роду Голіциних. Батько був секретарем губернської управи. А дядько по матері Сергій Павлович Голіцин був Чернігівським генерал-губернатором.
Реєстрацію на Business Wisdom Summit 2026 відкрито!
15 квітня в Києві відбудеться Business Wisdom Summit. Бізнеси сміливих — захід для власників і лідерів, які не чекають кращих часів, а формують їх самі. Понад 500 учасників і 40+ спікерів зберуться, щоб говорити про зростання під тиском, відповідальність як нову норму бізнесу, силу системних рішень та технології, що працюють на майбутнє.
Business Wisdom Summit — платформа для лідерів, які беруть на себе відповідальність і задають напрямок розвитку країни.
На груповому фото сім’ї Антіох-Вербицьких стоять: третя справа – Віра Миколаївна, четверта справа – Марко Миколайович
Освіта та робота Марка Вороного
Після розлучення батьків Марка виховували матір та дядько Федір Миколайович Вербицький.
Навчався хлопець у Чернігівській гімназії, де й почав писати. Також Марко здобув освіту у Київському музично-драматичному інституті імені М.М. Лисенка та Київському інституті народної освіти.
Творчо реалізовуватись почав із 16 років, а друкуватися у журналах — у 20-х роках.
1918 року записався добровольцем в армію Денікіна, проте його не взяли через неповноліття. У свій час жив у Катеринодарі, а коли повернувся в Україну 1920 року, працював вантажником. Після повернення батька з Польщі разом із ним жив у Харкові, потім у Києві.
Микола та Марко Вороний
З 1928 року працював на кіностудії, перекладав титри фільмів з російської мови українською. Восени 1933 року переїхав до Москви, де почав працювати в журналі «Наші досягнення» та мандрувати по всьому СРСР.
Творчість Марка Вороного
Марк Миколайович Вороний мав літературний псевдонім – Антіох. У 1930 році він видав 5 збірок для дітей: “Будівельники”, “Коніки”, “Носоріг”, “Ставок”, “Червоні краватки” та збірку віршів “Форвард” через 2 роки.
Скільки знав мов Марко Вороний?
Він був талановитим перекладачем, переклав з німецької (Райнер Марія Рільке, Георг Гайм, Альберт Ліхтенштайн), французької (Рене Сюллі-Прюдом, Шарль Бодлер, у тому числі знаменитого «Альбатроса»), італійської (Джованні Бокаччо), єврейської (Да.
Арешт та репресії Марка Вороного
Восени 1933 р., коли посилилися репресії проти українських письменників, Вороний змушений був виїхати до Москви, де майже рік працював у російському журналі.
19 березня 1935 року його заарештували у Києві органи НКВС УРСР. Згідно з протоколом труса, у нього вилучили рукописи та особисте листування у трьох папках, а також книги М. Грушевського (“Історія української літератури”, “Український народ у минулому та сьогоденні”), С. Єфремова (“Історія української писемності”), історичні праці М. Костомарова, “Твори” Т.Т. з цього за клопотанням матері поета органи НКВС не повернули.
Микола Вороний із дружиною Вірою Вербицькою
Слідство велося у груповій справі, в якій, крім Вороного, фігурували Зеров, Лебідь, Мітькевич, Пилипенко та Пилипович. Усіх звинувачували у приналежності до контрреволюційної націоналістичної групи, яка готувала повалення радянської влади на території України, а також терористичні акти проти радянських та партійних керівників. З цієї групи до реабілітації дожив лише Мітькевич, який у 1957 році заявив прокуророві, що слідство у їхній справі велося з грубими порушеннями соціалістичної законності.
Як з’ясовано перевіркою військової прокуратури, колишнього співробітника НКВС УРСР Овчинникова, який брав участь у розслідуванні цієї групової справи, за порушення соціалістичної законності було засуджено, а його колега Літмана звільнено з органів державної безпеки через фальсифікацію матеріалів слідства.
“Заявляю о том, что со дня моего ареста 19 марта 1935г. в течение 20 суток, уже находясь в стенах НКВД, я вел себя как предатель, как классовый враг, ни одного слова правду не говорил, но с 8 апреля я решил еше раз навсегда порвать с моим националистическим прошлым, и начал говорить искренне, ничего о себе не утаивая, отдавал всего себя, какой я есть, на руки пролетарского правосудия. И с указанного времени ни одного слова лжи мной не было сказано”, — заявив Марко.
Військовий трибунал Київського військового округу на закритому судовому засіданні 1-4 лютого 1936 року засудив Вороного на 8 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі. Відбував покарання на Соловках, де працював в основному на сільськогосподарських роботах і намагався домогтися перегляду справи, відмовляючись від “визнання”.
Загибель Марка Вороного
9 жовтня 1937 року трійкою НКВС у Ленінградській області Марка Вороного було засуджено до розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року.
У липні 1956 року 76-річна мати поета Віра Миколаївна звернулася до військової прокуратури з проханням з’ясувати долю сина, про якого з вересня 1937-го нічого не знала, хоча неодноразово зверталася до різних інстанцій на ім’я Сталіна.
Ухвалою Військової колегії Верховного Суду СРСР від 23 січня 1958 р. обидва вироки щодо Вороного М.М. скасовано, а справу припинено через відсутність складу злочину.
Віра Миколаївна Вербицька із сином Марком
Що писав Марко Вороний про Україну?
Ми підготували низку віршів Марка Вороного, які свідчать про високу художню культуру поетичної мови автора та дають її спробу осмислення історичної долі України, доповнить уявлення шанувальників слова про творчість нашого земляка.
Леся Сайко
