Його кар’єра починалася з легких комедій, де вистачало усмішки й засмаглих м’язів, а перетворилася на шлях людини, яка не боїться зануритись у глибину. За десятиліття в кіно Метью Макконагі встиг побувати у всіх ролях — від улюбленця романтичних стрічок до носія «Оскара» й лектора, що читає студентам про сенси, а не про славу. А його особиста історія розповідає не про везіння, а про вміння вчасно зупинитися, прислухатись до себе й вибрати власний ритм у світі, який постійно біжить.

Від улюбленця романтичних комедій до драматичного актора

Перші ролі прийшли не одразу. Метью Макконагі навчався на юриста та мріяв про стабільну професію. Але доля підкинула інший сценарій — невеличку роль у фільмі «Під кайфом і в замішанні».

Кінець 1990-х зробив Макконагі одним із найпопулярніших облич Голлівуду. Його чарівна усмішка, техаський акцент і природна харизма робили будь-яку романтичну історію успішною — «Весільний планувальник», «Як позбутися хлопця за 10 днів», «Привиди колишніх подружок».
Та сам актор зізнавався, що втомився від повторення одного й того самого образу.

«Мене бачили лише як того усміхненого хлопця без сорочки, а я хотів говорити про серйозні речі», — згадував актор.

Після кількох років паузи Метью повернувся на екран зовсім іншим — виснаженим, змужнілим, точним у кожному русі. Його роль у фільмі «Далласький клуб покупців» стала проривом і принесла йому «Оскар». Того ж року він з’явився у «Справжньому детективі», довівши, що здатен грати не лише героя, а й людину зі зламаною душею.

Філософія «продовжуй жити»

Макконагі вже давно не тільки актор, він перетворився на автора, викладача й мотиваційного спікера. Його автобіографічна книга «Зелене світло», в якій розповідається як не втратити себе, стала бестселером. Він продовжує зніматися, писати, брати участь у соціальних ініціативах і залишається тією людиною, яку Голлівуд спершу сприймав як легковажного красеня, а тепер — як мислителя в джинсах і капелюсі. А ще читає лекції в Техаському університеті, керує благодійним фондом для підлітків, займається екологічними проєктами й виховує трьох дітей разом із дружиною Камілою.

Каміла, діти і дім серед хаосу Голлівуду

Історія їхнього знайомства звучить майже як кіносценарій. У 2006 році Метью Макконагі випадково зустрів Камілу Алвес у барі в Лос-Анджелесі. «Я побачив її — і весь шум навколо ніби стих», — розповідав він пізніше. Бразильська модель і телеведуча, Каміла, тоді ще мало знала англійську, а він — португальську. Зате обоє одразу зрозуміли: це надовго.

Вони виховують трьох дітей — сина Леві, доньку Віду і молодшого сина Лівінґстона. Макконагі часто говорить, що саме батьківство стало для нього найважливішою роллю.

«Коли я приходжу додому, мені не потрібно нічого грати. Я просто тато», — каже він.

Попри постійну увагу преси, родина живе на диво спокійно. Вони переїхали до Остина, ближче до природи, де Метью виріс, і намагаються тримати дітей подалі від публічності.

«Я хочу, щоб вони знали, що таке звичайне життя, перш ніж дізнаються, що таке червона доріжка», — говорить актор.

Каміла підтримує його в усіх проєктах і водночас розвиває власні. Зокрема, створює бренд натуральних продуктів і працює з благодійними ініціативами для сімей, що втратили домівки. Їхній дім — це місце, де запах кави зранку важливіший за зйомки, а спільні вечері — за прем’єри.

Людина, яка не грає

За всіма яскравими ролями Макконагі завжди стояла справжність. Він не намагається бути ідеальним, навпаки часто говорить про сумніви, страхи й моменти, коли хотілося все покинути.

«Я не вірю в те, що треба грати роль, аби подобатись. Люди бачать, коли ти справжній. А якщо не бачать — не твої це люди», — казав він в одному з інтерв’ю.

У цьому, мабуть, і полягає секрет його привабливості: не в зовнішності, а у спокої, який він несе, у вмінні бути самим собою, навіть якщо це йде проти очікувань індустрії.