Леся Сайко8 квітня світ відзначає Міжнародний день ромів. Редакція Womo з нагоди цієї дати зібрала добірку фактів про це свято та світову ромську громаду.
Саме 8 квітня 1971 року в Лондоні відбувся перший Всесвітній конгрес, на якому започаткували Міжнародний союз ромів (International Romani Union, IRU). Зараз IRU об’єднує ромські громадські організації 42 країн.
Як називають ромів?
Окрім самоназви “роми”, цей народ також відомий під іншими іменами. Зокрема, поширеною, хоча й не рекомендованою через її потенційну образливість, є назва “цигани”. Роми — це сукупність етнічних груп зі спільною мовою та корінням, розселених по всьому світу, а саме в Європі, Азії, Північній Африці, а також Північній і Південній Америці та Австралії.
Термін “цигани” бере свій початок від середньогрецьких слів “ἀτσίγγανοι” (atsinganoi) або “ἀθίγγανοι” (athinganoi), що буквально означає “недоторканні”. Перші згадки цієї назви фіксуються у XIII столітті, і саме від цього кореня утворилася низка схожих найменувань у слов’янських та німецькій мовних групах.
Цікаво, що у різних країнах існують свої назви для ромів. Наприклад, в англійській мові використовується слово “Gypsies”, що історично пов’язано з помилковим уявленням про їхнє єгипетське походження (“єгиптяни”). В Іспанії їх називають “Gitanos”, у Франції — “Bohemiens” (що асоціюється з Богемією) або “Tsiganes”, в Італії — “Zingaros”, у Нідерландах — “Heidens” (що перекладається як “язичники”), в Угорщині — “Cigany” або “Pharao nerek” (“фараонове плем’я”), а у Фінляндії — “mustalaiset” (“чорні”).
Роми: звідки родом?
Сучасні наукові дослідження свідчать про індійське походження ромів, чиї предки покинули Індію наприкінці першого тисячоліття нашої ери. Після переселення вони тривалий час перебували в Азії, осівши на східних рубежах Візантійської імперії. У період з XIII по XV століття роми розселилися спочатку в Південно-Східній та Східній Європі, а згодом і у Центральній та Західній її частинах. У XIX столітті їхня міграція сягнула Північної Африки, а також Північної та Південної Америки й Австралії.
На початку XV століття у Західній Європі ромів зустрічали привітно. Однак з часом ставлення до них змінилося на негативне: їх оголошували поза законом, виганяли з країн і навіть вбивали. Лише наприкінці XVIII століття в деяких європейських державах почала проявлятися більша толерантність до ромів. Саме у цей період відбулося розгалуження ромів на осілих, напівосілих та кочових.
За оцінками, світова ромська спільнота налічує приблизно 12 мільйонів осіб, з яких приблизно 10 мільйонів проживають у Європі. Проте через традиційний кочовий спосіб життя багатьох ромських груп ці цифри можуть бути не зовсім точними.
Основна мова ромська, яка належить до індоарійської гілки індоєвропейської мовної сім’ї та має численні діалекти. Крім рідної мови, роми зазвичай володіють мовами країн, в яких вони проживають.
Протягом тривалого часу значна частина ромів зберігала свої традиційні ремесла та заняття, як-от обробка металу й дерева, плетіння кошиків, конярство та ворожіння. Також важливу роль у їхній культурі відіграє мистецтво, а саме музика, спів, танці, акробатика та дресирування тварин.
Видатні роми
Ромський народ збагатив світову культуру багатьма видатними особистостями та талановитими людьми. Серед них варто згадати таких, як Чарлі Чаплін, Кармен Амая, Ерік Кантона, Джанго Рейнхардт, Броніслава Вайс (відома як Папуша), Ронні Вуд, Софія Ковалевська, Боб Хоскінс, Йоганн Тролльман, Тайсон Ф’юрі та багато інших.
Чарлі Чаплін
Сер Чарльз Спенсер Чаплін (1889-1977) — король комедії та ікона епохи німого кіно. Навіть у часи, коли слава багатьох зірок звукового кіно згасла, Чаплін залишається актуальним і улюбленим. Його кінострічки, як-от «Великий диктатор», «Малюк» та «Золота лихоманка», стали неперевершеною класикою, яка продовжує захоплювати глядачів та надихати на нові інтерпретації. Попри численні легенди, що оточують походження цього унікального актора та режисера, сам Чаплін у своїй автобіографії зазначав, що його бабуся була наполовину ромкою.
Кармен Амая
Кармен Амая (1913-1963) є однією з найвідоміших виконавиць фламенко. Ця “королева фламенко” розпочала свій творчий шлях у барселонських ресторанах, а згодом підкорила сцени великих театрів Парижа, Лондона та нью-йоркського Карнегі-холу. Легендарну танцівницю ромського походження запрошували виступати у Білому домі перед президентами США Франкліном Рузвельтом та Гаррі Труменом.
Етнографічні групи ромів
Під час історичного розселення ромського народу сформувалося багато різних етнографічних груп, кожна з яких має свої особливості. Серед них можна виділити келдарарів, доваритів, сервів, сінті та манушів, калосів та хітаносів, рому, мугатів (також відомих як люлі), калі, ломів (відомих як боша), домарів, будинків та тревелерів. Особливо цікавою є група келдарарів, яка поділяється на п’ять регіональних підгруп, що ромською мовою називаються “неції”.
Назви цих підгруп часто відображають країни їхнього тривалого проживання. Наприклад, “унгріке ром” означає келдарарів з Угорщини, “грекуря” — келдарарів з Греції, “доброжяя” — румунських келдарарів з Добруджі, “молдові” — молдавських келдарарів, а “сербія” – сербських келдарарів.
Крім того, географічні назви також слугували ідентифікатором для інших ромських груп. Прикладами є “польска рому” (Польща), “лотфітка рому” (Латвія), “киримітіка рому” (Крим), “влахуря” (Волощина), “мачву” (Мачва, Сербія), “кишинівці” (Кишинів), “румелію” (Румелія, європейська частина Туреччини) та інші.
Роми в Україні
На території сучасної України роми вперше з’явилися у період між XV та XVII століттями, осівши спочатку в Бессарабії та Криму. Найдавніша документальна згадка про їхню присутність в Україні датується 1501 роком і міститься в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром для ромського лідера на ім’я Василь.
За офіційними даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Україні проживало 47,6 тисяч ромів. Однак, за оцінками ромських громадських організацій, ця цифра є значно вищою і може коливатися від 150 до 400 тисяч.
Питання захисту прав ромів в Україні перебувають у сфері діяльності Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», заснованого у 1990 році. Мета цієї ініціативи — підтримка зусиль неурядових організацій та активістів, спрямованих на сприяння інтеграції ромського населення у суспільні процеси та боротьбу з дискримінацією.
На державному рівні у 2013 році в Україні затвердили «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року».
Символіка
Ромський народ має власну символіку, що відображає його історію та культурну ідентичність. Одним із важливих символів є прапор, що складається з двох горизонтальних смуг: блакитної, яка символізує небо, та зеленої, що уособлює зелені луки. У центрі прапора розміщене червоне колесо з шістнадцятьма спицями. Це колесо є символом кочового способу життя ромів, а також нагадує індійську чакру, підкреслюючи їхнє коріння, що сягає давніх індоаріїв.
Крім прапора, роми мають свій гімн, який був створений на основі відомої народної пісні “Джелем, джелем”.