MovieGuide: 10 фільмів, які варто подивитися на кінофестивалі «Молодість»

Документальні, драматичні, комедійні, короткометражні

Кінофестиваль «Молодість» проходитиме у Києві з 25 травня по 2 червня. Редакція WoMo радить 10 різножанрових стрічок про проблеми жінок та дівчат, їхнє місце у світі та просте/складне життя.

Віта і Вірджинія/Vita & Virginia

Ірландія, Великобританія, 2018

Режисерка: Чанія Баттон

Історія яскравого і сміливого роману між двома заміжніми письменницями: Вітою Секвілл-Уест і Вірджинією Вулф. «Королева» лондонського бомонду 1920-х років Віта оголошує війну «королеві» модерністської літератури Вірджинії, але ворожнеча переростає у любов та надихає Вулф на створення нового роману.

За що нам усе це?/What Have We Done to Deserve This?

Австрія, 2018

Режисерка: Єва Шпрайтцгофер

Ванда, 49-річній феміністці-атеїстці з Відня, стикається із найстрашнішим кошмаром — її дочка-підліток Ніна прийняла іслам, збирається носити хіджаб і з цього моменту має називатися Фатімою. Вандин світ перевернувся догори дриґом. На додачу до всього, її колишній чоловік знову стає батьком. На цьому тлі колишні «проблеми» із дочкою видаються дрібними — ну, травку курила, ну, у школу не ходила. Теж мені!..

Купи мені револьвер/Buy Me a Gun

Мексика, 2018

Режисер: Хуліо Ернандес-Кордон

У майбутньому у Мексиці масово зникають жінки. Дівчинка на ім’я Гук носить маску, аби приховати свою стать. Разом із кількома хлопцями-розбишаками вона протистоїть місцевому босу мафії, який є причетним до загадкових зникнень.

Подорож до материної кімнати/Journey to a Mother’s Room

Іспанія, 2018

Режисерка: Селія Ріко Клавелліно

Леонор вперше залишає рідний дім. Мати нічим не може заповнити порожнечу і в будинку, і в душі. Час іти, але дочка не знає, чи варто залишитися? Мати теж не хоче, щоб дочка йшла, але також не може змусити її залишитися. Найближчої зими дві жінки вирушають в подорож по своїх кімнатах, щоб перестати бути просто матір’ю і дочкою і дізнатися, ким вони є одна для одної.

Руйнівниця системи/System Crasher

Німеччина, 2019

Режисерка: Нора Фінґшайдт

Бенні маленька, але небезпечна. Де б вона не з’явилась, її одразу женуть геть. Таких, як ця дев’ятирічна дикунка, в органах опіки називають “руйнівниками системи”. Але Бенні і не думає змінюватися, адже у неї лише одна ціль: повернутися додому до мами. Проте матір і сама боїться доньки.

Сібель/Sibel

Туреччина, Франція, Германія, Люксембург, 2018

Режисери: Гійом Джованетті, Чаала Зенджірджі

25-річна Сібель живе з сестрою і батьком у селі, яке розташоване в горах Чорноморського регіону Туреччини. Сібель німа, але спілкується за допомогою свисту і жестів. Вона мріє вполювати вовка, який, як кажуть, нишпорить в сусідньому лісі, викликаючи страхи та всілякі фантазії серед сільських жінок. Там, у лісі, її шлях перетинається з пораненим втікачем, який, на перший погляд, є небезпечним. Але він перший, хто подивиться на Сібель по-новому.

Шлюб/Whole

Болгарія, 2018

Режисерка: Слава Дойчева

Весілля. Дівчина. Шафа. Рішення, яке треба прийняти раз і назавжди: піти проти всіх чи піти проти себе.

Три сантиметри/Three Centimetres

Великобританія, 2018

Режисерка: Лара Зейдан

Чотири подруги випробовують дружбу на міцність. Високо над Бейрутом, на оглядовому колесі, розкриваються таємниці, зростає напруження, і врешті-решт клаустрофобна драма завершується несподіваним зізнанням. Стрічка отримала премію «Тедді» Берлінського МКФ — 2018 у номінації «Найкращий короткометражний фільм».

Мої тата, мої мами і я/My Dads, My Moms and Me

Канада, 2019

Режисерка: Джулія Іванова

У 2007 році режисерка зняла фільм про чотирьох геїв, які стали батьками завдяки сурогатному материнству, всиновленню та спільному батьківству. 12 років потому вона повернулася у ці родини, аби побачити, як вони живуть зі своїми дітьми, що вже стали підлітками.

Моя бабуся: пошук українських ідентичностей/My Babushka: Searching Ukrainian Identities

США, 2001

Режисерка: Барбара Гаммер

“Цей документальний фільм порушує питання громадянських свобод і культурних відмінностей у суспільстві, яке починає відкриватися перед жінкою у пошуку її власного етнічного коріння, ідентичності і сімейної історії в Україні. Проблеми прав людини, антисемітизму, гомофобії постають переді мною, коли я, активістка-феміністка й основоположниця лесбійського кіно, повертаюся на розділену й економічно пригнічену “батьківщину”, яка в муках шукає свою нову ідентичність після гласності,” – Барбара Гаммер.

— Читайте також: 7 фільмів, які варто подивитися з дітьми

Мы в Facebook