91-річна Ванда Семенівна Об’єдкова померла в маріупольському підвалі.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaПро це у своєму твітері написав Державний музей Auschwitz Memorial.
У 10 років Ванда Семенівна Об’єдкова пережила німців, сховавшись у підвалі в Маріуполі. Через 81 рік вона померла в підвалі того ж міста як жертва жахливої війни, переховуючись від росіян.
Ванда Семенівна народилася в Маріуполі 8 грудня 1930 року. Їй було 10 років у жовтні 1941 року, коли нацисти ввійшли в місто й почали збирати євреїв. Вони забрали матір Ванди, а дівчинці вдалося уникнути арешту, сховавшись у підвалі.
20 жовтня 1941 року німці стратили від 9 до 16 тисяч євреїв у ровах на околицях Маріуполя, включно з усією родиною Ванди Семенівни, крім батька, який не був євреєм. Пізніше дівчинку затримали, але друзі родини переконали нацистів, що вона гречанка. Батько зумів помістити її в госпіталь, де вона залишалася до звільнення міста в 1943 році.
Останні новини
- «Кіра. Дорога додому». Вийшла друком книга української журналістки Олесі Остафієвої
- «Я не годуватиму демона». Оприлюднені щоденники багатодітної матері, засудженої за жорстоке поводження з дітьми
- Чому нам потрібні інклюзивні міста?
- Фільм «Ворон» скоро вийде в український прокат: дата прем’єри, трейлер, сюжет
- Від смерті до життя. Незвичайна виставка відкрилася в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї Новости на главной
Ванда Семенівна, яка пережила Голокост, померла в маріупольському підвалі. Хвора й виснажена протягом останніх двох тижнів життя 91-річна жінка не могла навіть встати. Історію жінки розповіла її донька, яка знаходилася в підвалі з матір’ю до останніх її днів.
Щоразу, коли падала бомба, уся будівля тряслася. Мама говорила, що нічого подібного не пам’ятає під час Другої світової війни. Мама любила Маріуполь і ніколи не хотіла його покидати, – розповіла донька.
За її словами, не було ні води, ні електрики, ні тепла. Було нестерпно холодно.
Ми нічого не могли зробити. Ми жили як тварини! Вона не заслужила такої смерті, – поділилася донька Лариса.
Ларисі з чоловіком удалося виїхати з міста. Після смерті матері Лариса і її чоловік, ризикуючи життям, під обстрілами, поховали Ванду Семенівну в громадському парку менш ніж за кілометр від Азовського моря.