Наталія Гуран: «Створити продукт не просто, але ще складніше донести ідею до людей»

Про нюанси розробки ІТ-проекту, соціальну складову і важливість контролю лікарських засобів

09.06.2017

У 2016 році Наталія Гуран та Максим Любарець випустили мобільний додаток «Ліки контроль», що дозволяє перевіряти якість та законність медичних препаратів, що є в обігу в Україні. З того часу додаток завантижили більш ніж 40 тисяч людей, і він стає дедалі популярнішим. Ми запросили на бесіду керівника проекту Наталію Гуран, щоб дізнатися, як створюються мобільні додатки, як їх треба просувати на ринку, в чому полягає роль керівника проекту і яким чином можна налагодити соціально орієнтований бізнес.

Поділіться своїм досвідом із тими, хто бажає розпочати власний ІТ-проект.

Усі, хто обирає для себе галузь ІТ, повинні розуміти, що їм весь час необхідно буде вчитися. Тому що технології постійно змінюються, підходи змінюються, змінюються ринки, бо ІТ – це така галузь, яка постійно обслуговує інші галузі. І відповідно змінюються й інші галузі. Згадайте, наприклад, якою була класична роздрібна торгівля років 20 тому  — які були гастрономи, і порівняйте із сучасними супермаркетами. Отже якщо постійно змінюються технології, то ви постійно повинні підвищувати рівень своєї кваліфікації.

В управлінні проектами я починала з книг, курсів та сертифікації по PMBOK. Зараз є дуже багато можливостей, щоб навчатися – і онлайн-курси, і книжок ціла тьма. Щоб стати програмістом чи керівником проекту, неможливо піти на курси і за пару місяців всьому навчитися. Це нереально. Ви не станете ніким.

Для того щоб керувати проектом, насамперед, потрібен життєвий досвід. Ви повинні розуміти, який продукт ви створюєте, хто буде споживати цей продукт, як споживач відреагує на те, що ви створюєте, які потрібні ресурси. Отже треба розумітися на маркетингу, але не завжди буває так, що допомагають знання, тоді треба звертатися до свого досвіду. Наприклад, коли ми створювали «Ліки. Контроль», ми обрали для дослідження цільову аудиторію, яку складали молоді мами. Ми думали, що вони найбільше переймаються якістю ліків, тому що вони купують їх зазвичай своїм діткам. А те, що ми купуємо дітям – це підвищена відповідальність, підвищений рівень тривожності, тому що мама вирішує і за себе, і за дитину. Ми опитали більше 100 мам, і результати нас вразили – мами нічого не перевіряють. Майже 90% молодих мам знають, що бувають неякісні ліки, але вони з цим нічого не роблять, на відміну від мам, у яких уже досить дорослі діти. Виявилось, що наша цільова аудиторія – люди віком від 30 до 45 років. Вони наші найактивніші користувачі.

Максим Любарець та Наталія Гуран

Також потрібно розуміти мотивацію – свою власну і команди також. Тому що дуже важко не втратити впевненість у правильності ідеї проекту. Бо коли ви пропрацювали над ним півроку, вклали багато сил, але у вас ще нема ані додатку, ані споживачів – ось цей момент просто жахливий. Бо ви розумієте, що багато пройшло часу, а кінця-краю не видно…

Потрібно вміти планувати та аналізувати. Завдяки плану ви можете щотижня робити аналіз, щоб орієнтуватися на шляху до кінцевої мети. А коли нема планування та аналізу, ви просто губитесь, бо починаєте думати, що у вас нічого не виходить, кидаєте справу і беретеся за щось інше. Саме для стартапів – планування така річ, без якої не можна дійти до кінця. Щоб планувати ефективно, треба знати, хоча б в теорії, які є методики управління проектами. І для себе тоді вибрати, яка, на ваш погляд, найбільш ефективна у цьому проекті.

Як ви обирали методику планування?

У мене великий досвід управління ІТ-проектами, але я обирала найпростішу методику, тому що у нас невелика команда, у нас немає розгалужених циклів, у нас стандартна схема критичного шляху проекту. Дотримуємось базових процесів управління проектами. Ініціюємо, плануємо, впроваджуємо, досліджуємо результати і так по колу.

Якби у нас була велика команда, то напевно у нас був би маркетолог, піарник, продакт-менеджер. А у нас все це – одна людина. Це я. Друга частина команди – програміст. Але ми також залучаємо інших фахівців. На перших етапах активно залучали всіх знайомих – і жінок, і чоловіків, —  для тестування, для всяких опитувань, для досліджень.

Порадьте, будь ласка, як треба просувати мобільний додаток.

Це важкий етап. Створити продукт – це не просто, але ще складніше донести ідею до людей, бо у нас тих, хто любить щось новеньке, небагато. І не тільки в нашій країні, новаторів в принципі не дуже багато. Спонукати людей робити щось інше досить складно. Їх треба чимось зацікавити.

Із нашого досвіду – ми створили свій сайт, сторінку у Facebook, за допомогою 1991 Open Data Incubator (1991.vc) познайомилися із декількома журналістами, яких зацікавила тема нашого стартапу і вони написали про нас у своїх виданнях.

Щоб презентувати та рекламувати свій продукт, потрібні бюджети, а у нас їх нема. Отже ми зосереджуємося на тому, що вдосконалюємо свій продукт – виправляємо помилки, впроваджуємо нові функції, аналізуємо відгуки наших користувачів. Робимо ставку на якість.

Ще один етап просування – презентація продукту фахівцям. Минулого року влітку, восени ми проводили дуже багато заходів для лікарів – показували наш додаток. Також потрібно проводити роз’яснювальну роботу із споживачами лікарських засобів, але у нас поки що не вистачає ресурсів. Тож цього літа ми будемо шукати фінансування. Скоріше за все, це буде краудфандінг.

Розкажіть про свій проект «Ліки контроль», як прийшла ідея його створення?

Сама ідея прийшла кілька років тому, коли я купила собі підозрілі ліки. Я купила одну упаковку, коли ліки закінчувалися, то купила другу, принесла додому і помітила, що вони різні. Потім я купила взагалі інші ліки, тому що тоді мені не вдалося з’ясувати, яка з цих двох упаковок – справжня. Через деякий час я знову придбала ліки сумнівні, ну і вирішила, що це, напевно, вже знак – треба проект робити. Опитала найближчих знайомих, як вони визначають, чи справжні ліки, чи ні. Всі знизували плечима і казали, що не знають. І серед усіх опитаних мною знайомих не знайшлося людини, яка б не стикалася із неякісними ліками. Тому я подумала, що якщо це болить не тільки мені, то треба зробити додаток. Макс відгукнувся на мою пропозицію.

Я продивлялася нормативні документи, де брати дані, а він забезпечував всю технічну частину. Коли проект був на певній стадії розробки, ми взяли участь у конкурсі 1991 Open Data Incubator (це інкубатор відкритих даних, некомерційний). Ми пройшли інкубаційну програму, випустили ще додаток під iPhone. З того часу ми маємо більше 40 тис. користувачів. Також багато людей відвідують наш сайт.

Наш проект нічого нам не приносить, хіба що морально, бо він некомерційний. Приємно, коли люди пишуть подяки. Таких відгуків дуже багато.

Що було найлегшим, а що найскладнішим під час розробки додатку?

Найвагоміша частина проекту – це база даних, яку користувач не бачить. На її створення пішло найбільше часу, найбільше сил. Це найскладніша річ. Спочатку ми розробили базу даних. Вона динамічна, вона заснована на державних даних з різних реєстрів і оновлюється двічі на добу. У нас просто трохи дивне законодавство, воно у нас виписане однозначно не для громадян. От наприклад, якщо ви купили ліки, а потім виявилось, що вони неякісні, і Держлікслужба їх заборонила. Отже аптеки повинні прибрати їх з обігу протягом 5 робочих днів – це тиждень! Уявляєте, і ці ліки протягом робочого тижня продаються по всій країні. Нас це не влаштовує, ми інформуємо людину вже наступного дня після того, як була впроваджена ця заборона. Або якщо до препарату з’явилися зареєстровані аналоги, також ми про це повідомляємо, щоб людина мала можливість відвідати лікаря і погодити з ним вживання аналога.

Постійно, щодня ця база оновлюється, тому що якісь нові препарати реєструються, якісь – забороняються, у якихось препаратів закінчився термін дії реєстраційного посвідчення, то ми їх прибираємо з бази. Ця робота постійно триває. Тому не можна відволіктися повністю.

Чи реально на цьому заробляти?

Я гадаю, що реально. Але наш проект із самого початку задумувався як соціальне підприємництво. Гроші ми заробляємо в інших сферах. Мені хотілося реалізувати якийсь соціально вагомий проект. Я вважаю, що реалізувала.

Зараз, коли у нас стає все більше користувачів, то для нашого сервісу потрібна більша хмара. Цю хмару ми купуємо за власні гроші. Також ми хочемо залучати розробників більш активно, на платній основі, тому зараз будемо шукати фінансування під розвиток нашого проекту. Але однозначно це не заробіток, це не бізнес-проект.

Вела бесіду Іра Керст

Фото з особистого архіву Наталії Гуран

— Читайте также: Дарья Лосева о профессии генетика