Материнство — творча, відповідальна, радісна й водночас нелегка справа. Нелегка, тому що суспільство, у якому ми живемо, тисне на жінок, аби ті будь-що були ідеальними мамами. Крім того, усі пориваються навчити молоду маму правильно доглядати, годувати й виховувати дитину. Але ж кожна мама і кожна дитина унікальні, тому й догляд за немовлям має бути індивідуальний. Хоча є певні загальні настанови, приміром, починати годувати грудним молоком одразу від народження і дотримуватися лише грудного вигодовування (ГВ) щонайменше півроку.
Годувати по годинах чи за потреби? З пляшечки чи грудьми? Спати разом чи вкладати малечу в ліжечко? Користуватися молоковідсмоктувачем чи ні? Ми поспілкувалися з українськими матусями, які розповіли про свій досвід. Вони наголошують на тому, що слухати поради можна, але обирати потрібно те, що найкраще для вас та дитини. Коментує історії наших героїнь Катерина Яновська, кандидат медичних наук, педіатр Медичного центру «Ваш лікар», авторка медичного Instagram-блогу @pediatrkate та мама двох дітей, 13 років та 9 місяців.
ведуча інформаційно-розважальних програм, мама чотирьох дітей, 38 років
Моя «ідеальність» проявлялася у тому, що я намагалася все встигнути. Я думала так: «Краще сама все зроблю, бо так швидше та якісніше. І молока націджу та заморожу, бо раптом щось трапиться, а в мене запасів молочних ще на рік». Розумієте, нас вчать бути хорошими дівчатками, робити все на відмінно. Суспільство дуже тисне: «мама повинна» або «чоловік має допомагати дружині». Але чому «допомагати», чому не «опікуватися дітьми разом із дружиною»?
Я змінювалася після кожних пологів і під впливом кожної дитини. Бути мамою однієї дитини і бути мамою чотирьох дітей — це різні речі. Коли чекала на першу дитину, декрет уявлявся можливістю відпочивати вдома і гратися з малечею. Насправді ж я припинила спати, була дуже втомлена і врешті-решт втекла від дитини на роботу!
Народивши третю дитину, я зрозуміла, що втратила себе як особистість. Постійно хотілося плакати, біль душив зсередини! Це були втома і стрес, про які я мовчала, а потім зрозуміла, що поки хтось втілює свої мрії, я навіть не знаю, чого хочу. Дуже повільно і непомітно я втратила своє «я» і своє «хочу», бо на це бракувало часу.
Я скоротила список справ на рік/місяць, створивши реальний план, у який я внесла час і справи для себе та власного розвитку. Я почала шукати роботу і відновила себе як телеведуча. Я потроху відвойовувала свій простір. Почала проговорювати багато моментів із чоловіком. Він намагався підтримати і включитися. Жінці важливо відчувати, що діти — це не лише її відповідальність.
Жінці важливо відчувати, що діти — це не лише її відповідальність
Я була старанною мамою і годувала малюка за першої вимоги. Часто зціджувала, щоб формувати запаси молока у морозилці: усе, як вчили у школі материнства. Я користувалася молоковідсмоктувачем, він допомагає мамі, яка працює, дає можливість піти з дому на декілька годин і залишити дитині їжу. Втім, не потрібно перетворюватиcя на молочну ферму: моя дитина росла, почався прикорм, а через рік усі ті заморожені запаси стали непотрібними. Варто пам’ятати також, що пауза між годуванням має бути обов’язковою: 2,5-3 години. Якщо малюк засинає на грудях і не доїдає, робіть йому масаж ручок, розмовляйте, будіть його, щоб він наївся.
Спокійний і ситий малюк легко засинає в ліжечку. Моєю помилкою після закінчення грудного вигодовування було годування другої дитини вночі пляшечкою. Ніколи так не робіть! Дитина після року має спати без їжі. Бережіть зуби дитини і свій сон. Але, звісно, при годуванні грудьми прийому їжі вночі не уникнути.
Спокійний і ситий малюк легко засинає в ліжечку.
Яновська Катерина Олександрівна
педіатр Медичного центру «Ваш лікар»,
кандидат мед. наук, засновник медичного блогу в Інстаграмі @pediatrkate
Деякі жінки вважають виховання дитини важкою героїчною працею і намагаються бути ідеальною мамою, а не щасливою жінкою. Так вони опиняються у пастці сценарію, який перейшов до них від їхніх мам та бабусь. Вони припускаються жахливої помилки: культивують дитину і повністю знецінюють себе. Такі жінки навмисне перестають займатися собою, своїми хобі, відпочинком, спортом, улюбленою роботою. Сама можливість тривалих декретів, як не дивно, згубно впливає на самоідентифікацію жінки, а тому вона не почувається щасливою. Натомість є почуття жертви, жалю до себе і брак життєвих сил.
Але стає дедалі більше інших жінок, які відкидають прадідівські сценарії та ґендерні стереотипи. Вони розуміють, що щасливе майбутнє сім’ї насамперед залежить від повної взаємозамінності батьків, і це не поміч з боку тата, а його обов’язок.
Стосовно замороженого молока, абсолютна згодна, що достатньо мати невелику кількість у запасі. Зазвичай молоко можна зціджувати тоді, коли є великі припливи, що викликають дискомфорт. Спеціально це робити про запас не найкраща справа.
У багатодітній сім’ї готувати окремо для малюка проблематично, тож якщо виходить своє харчування наблизити до нормального харчування дітей: каші, супи не на бульйонах, парові котлети, то це стає дійсно лайфхаком. Цікавий факт: у багатодітних сім’ях у дітей набагато здоровіший харчовий інтерес.
Абсолютно згодна, що годування з пляшки кашами вночі — погана ідея, і діти часто вимагають то їсти, то пити, то пустушку. Як наслідок, у мами знову безсонні ночі.
маркетолог, СЕО в One Philosophy, мама двох доньок
Я народила першу доньку дуже молодою. Бути мамою у 21 рік з одного боку легше, адже організм сповнений сил, а з іншого — жінка у такому віці ще дуже мало розуміє себе, свою роль і схильна відповідати очікуванням оточення. Але материнство — це суцільна сіра зона, яка не піддається жодним формулам, поради різних лікарів суперечать одна одній, а настанови мам та бабусь інколи суперечать здоровому глузду. Тому важливо прислухатися до себе та дитини, зважати на думку інших, але обирати саме те рішення, яке годиться саме для тебе і твоєї дитини. Перші кілька місяців я почувалася так, ніби намагаюся випливти на берег зі штормового океану, але мене щохвилини накривають нові хвилі. Тільки опанував одну — друга вже на підході. Це ніколи не припиняється, і взяти відпустку, щоб відпочити, не вийде.
Другу доньку я народила через 10 років, і це було геть по-іншому. Я була вже психологічно підготовлена до цих буремних перших місяців і дозволила собі іноді просто «жити у моменті», не намагаючись отримати лише п’ятірки. Дитина по годині дрімала коло грудей кожне годування, зате я перечитала всі нові скандинавські детективи. Через непередбачуваний розклад я часто не могла зорганізуватися вийти на прогулянку, тож донечка щасливо спала по дві години на балконі з розчиненими вікнами, дихаючи значно чистішим повітрям на 12 поверсі. Я була вдома, при цьому у нас працювала помічниця, яка щотижня прибирала квартиру. Іноді вона приходила о десятій ранку, а ми з Ксенією ще спали. Я використовувала кожен момент, щоб відновити сили, і не картала себе за те, що не переробила весь список справ. Не забуваючи про свої потреби, я таким чином догоджала і собі, і донечці, і іншим членам сім’ї.
Bажливо обирати саме те рішення, яке підходить саме для тебе і твоєї дитини.
Уже з першою донечкою я була націлена лише на грудне вигодовування, багато про це читала під час вагітності. У пологовому будинку не вчили прикладати дитину до грудей, і я все робила неправильно. Здається, вже на третій день мала тріщини, донечка довго «висіла» на грудях, але при цьому не набирала достатньо ваги. Педіатр почала підкидати ідею прикорму сумішами, я пручалася. Лише згодом я зрозуміла, що дитина неправильно захоплювала груди і тому не наїдалася.
Тим часом у мене підскочила температура, груди стали гарячими і твердими — починався мастит, який тривав майже два місяці. Поки я вживала антибіотики один за одним, Марійку годувала сумішшю, але робила усе, аби зберегти грудне вигодовування: двічі на день груди повністю зціджувала акушерка. Мені було так боляче, що перед процедурою мені кололи знеболювальне. Усі тортури я стоїчно витримувала, адже вважала грудне вигодовування єдиним найкращим харчування для моєї донечки. Не так сталося, як гадалося: за час годування з пляшечки Марійка так до неї звикла, що після мого одужання відмовилася брати груди, адже молочко з соски набагато легше добувати. Ніхто не порадив мені продовжувати зціджувати молоко і догодовувати ним із пляшечки, і я змушена була припинити годування, коли доні було десь 3 місяці.
З другою донечкою у мене з’явився електричний молоковідсмоктувач, і це була інвестиція, яка окупилася до останньої копійки. Коли Ксенії було два місяці, я мала поїхати у закордонне відрядження на фінал програми розвитку, до якої я долучилася шість місяців тому іще вагітною. Я готувалася місяць: зціджувала і морозила молоко у спеціальних пакетах, заготовила достатньо, щоб поїхати на два дні. Маючи негативний досвід із старшою донькою, я дуже ретельно вивчила питання, купила спеціальні соски на пляшечки, які імітують форму грудей і змушують дитину докладати таких самих зусиль, щоб вона потім не відмовилася від грудей. Я повернулася і продовжила годування, але кілька свіжих заморожених пакетів молока у мене завжди були напоготові, про всяк випадок.
Яновська Катерина Олександрівна
педіатр Медичного центру «Ваш лікар»,
кандидат мед. наук, засновник медичного блогу в Інстаграмі @pediatrkate
У цій історії перераховані всі проблеми грудного вигодовування, з якими мають справу більшість мам: неправильне прикладання до грудей, тріщини сосків, мастит, годування з пляшечки і згодом відмова від грудей. Щиро раджу мати електричний молоковідсмоктувач. Він допомагає зціджувати молоко під час припливів упродовж перших десяти днів життя дитини, коли матуся і її маля не можуть впоратися самостійно. Надалі цей пристрій знадобиться мамі за потреби залишити дитину на певний час.
Щодо маститу, то мами дуже часто відтягують час антибіотикотерапії, аби не нашкодити дитині. Це небезпечно, оскільки призводить до оперативного маститу і рецидивів цього запального процесу в молочній залозі. Тоді доведеться на тривалий період залишити малюка без грудного молока. Тому раджу не зволікати і не боятися адже від болісного і не завжди ефективного зціджування допоможе антибіотик, який не завдасть шкоди малюку.
фотограф, мама двох дітей
До того, як стати мамою, я дратувалася, зачувши фразу «народиш — зрозумієш». Я народила і — зрозуміла. Найважчим для мене було звикнути мало спати і налагодити грудне вигодовування. Про ідеальну картинку я навіть не думала, адже ми з чоловіком перші кілька років подружнього життя не хотіли дітей, оскільки нам було потрібно погуляти та пожити для себе. Потім стало нудно жити, і ми зважилися на першу дитину, а потім і на другу. Як до справи, то виявилося, що ніякого ідеального материнства не існує.
З першою дитиною прагнення до ідеальності іноді суперечило здоровому глузду: водичка для купання мала була бути 37 градусів, а 37,1 — це вже неправильно! Досі від цього моторошно. Добре, що у мене з’явилася друга дитина, з якою я можу себе відчути людиною розумною.
Суспільство визначає якісь свої норми. Я щоразу чую і обурююся: «Ти не народила сама, без анестезії та пекельних мук? Ти не ідеальна мама!», «Ти довірила дитину няні? Ти не ідеальна мама!», «Ти годувала грудьми лише шість місяців? Ти не ідеальна мама, треба було два роки!» Я б воліла стати тією ідеальною мамою, аби тільки не чути цих дурниць. Жартую, звісно. Ідеальна мама — це щаслива мама. Такий закон: у щасливих батьків щасливі діти.
Період після народження дітей був достатньо складний. Налагодження грудного вигодовування — це дуже кропітка праця обох — і мами, і малюка. Своїх дітей я годувала грудьми по півроку. Коли потрібно було працювати, я їхала, а іноді й летіла, і працювала: я користувалася електричним молоковідсмоктувачем Philips і не знала проблем. Він допомагав мені за лактостазах та у відрядженнях. Вважаю, що ідеальний процес годування приємний і мамі, і малюку. Немає жодних ідеалів, окрім ваших особистих.
Такий закон: у щасливих батьків щасливі діти.
директорка зі зв’язків з громадськістю у «Coca-Cola Україна» та «Coca-Cola Молдова», мама двійнят, 45 років
Я народжувала у 42 роки, у такому віці вже немає якихось ідеальних картинок. Я не вірю у баланс і впевнена, що завжди доводиться йти на компроміси. Я також втратила віру у партнерство: коли діткам було по три місяці, наші стосунки з їхнім батьком зіпсувалися, і невдовзі ми розійшлися. Він бере участь у вихованні, але на щоденній основі моїми партнерами з виховання дітей стали й мої батьки. Ті ілюзії, які у мене, дорослої жінки, ще залишалися після народження дітей, випарувалися.
Думаю, що раніше було простіше: у великих родинах усім доводилося мати справу з малими дітьми, бо розуміли, який це клопіт. Сьогодні багато людей не уявляють, що це таке — діти, і не готові до їхньої появи. А є й такі, яким не потрібні діти, і це теж нормально. Дитина — це велика відповідальність, і коли тобі важко, коли вся відповідальність на тобі, треба мати неабияку силу й усвідомленість, щоб перетворити цю відповідальність на любов.
Я вийшла на роботу, коли моїм синам було чотири місяці. До цього спонукала ситуація з партнером і моє переконання, що неправильно засадити себе у материнстві з двійнею, закинувши свою заохочувальну роботу і важливі для мене проєкти. З синами мені дуже допомагають няні і мої батьки, а також батько дітей. З хлопчиками я намагаюся домовлятися. Вони ще маленькі, але я домовляюся с ними: я відпочину годину, а ви можете займатися вашими дитячими справами. Звісно, за цей час вони обов’язково щось зламають чи понабивають синців, але я не переймаюся, адже неможливо контролювати все, це згубне бажання, воно лише виснажує.
Так сталося, що невдовзі після пологів молока не стало. Я сиділа по дві години з молоковідсмоктувачем, але марно. Мені було дуже прикро, адже грудне молоко — найкраща їжа для дитини. Проте іноді єдиним виходом стає штучне вигодовування. Так, приємно уявляти собі цю ідилію з дитиною біля грудей, але якщо цей момент стає стресом, болем, фрустрацією, немає нічого ганебного в тому, щоб годувати дитину сумішшю. Адже здорові й щасливі діти тоді, коли їхня мама спокійна й щаслива.
Яновська Катерина Олександрівна
педіатр Медичного центру «Ваш лікар»,
кандидат мед. наук, засновник медичного блогу в Інстаграмі @pediatrkate
Виростити двійню — це непросте завдання. Навіть більше, я знаю лише кілька випадків, коли жінці вдалося вигодувати двійню грудним молоком. У мами двійнят інтенсивніший стресовий стан, вона швидко виснажується, їй бракує сну, сил, часу, тому й виникають проблеми з грудним вигодовуванням. Їй потрібна допомога, яку слід собі організувати, долучивши татусів, нянь, бабусь, дідусів. У країнах Європи довели, що відсутність мами вдома до шести годин на день для дитини грудного віку не є причиною занепокоєння, малюки ростуть та розвиваються згідно з віком.
директорка з маркетингу «Philips Україна»,
регіональний маркетинг-менеджер категорії турботи про матір і дитину у Центрально-Східній Європі,
мама двох дітей, 38 років
Щоб бути щасливою мамою, дуже важливо дати собі дозвіл бути неідеальною. Це допомагає мені тримати баланс і бути в ресурсі, навіть коли все валиться з рук. Дуже часто майбутні мами мають певний образ, який вони намалювали собі, поєднавши ідеальних мам у соцмережах. Небезпека криється у тому, що інший бік медалі залишається за лаштунками ідеальних картинок і позитивних постів супермам. А в гонитві за досягненням ідеалу можна втратити насолоду процесом і моментом, адже дитинство пролітає так швидко.
Усі діти дуже різні, їх не можна порівнювати, адже кожна дитина прийшла у цей світ із своєю місією і своїми уроками для нас, батьків. Мій приклад це підтверджує. Так, я готувалася до народження обох дітей, відвідувала курси і читала різну літературу. Із появою старшого сина Тарасика я вважала, що можу давати поради і писати талмуди про виховання дітей на основі власного досвіду. Коли бачила дитячу істерику, я думала, що батьки не можуть чи не хочуть знайти підхід до дитини, не намагаються зрозуміти дійсну причину поведінки дитини і взагалі це неосвічені батьки. А потім у нашому житті з’явився Бодик, і я зрозуміла, що старший Тарас — це angel baby, а не я така класна мама, яка все розуміє. Одна із яскравих картинок перед очима: я з дітьми на закупах у супермаркеті, у головному проході лежить півторарічний Бодик. Він уже не плаче, а просто лежить на підлозі, а ми з Тарасиком накриваємо його, щоб на нього не наступили чи не наїхали візком. Причиною істерики стало те, що шматок хліба, який Бодик відмовився їсти, я дала Тарасові, а Бодя цього не хотів, і треба було повернути час назад. Тепер я дуже обережна із порадами щодо виховання дітей і даю їх, лише коли просять.
Я прихильниця грудного вигодовування і вважаю його найкращим для здоров’я дитини першого року життя. Але на практиці не завжди все ідеально і часто підводні камені грудного вигодовування стають сюрпризом для мам. Так було і в моєму випадку. По-перше, через кесарів розтин молоко прибуло аж на п’ятий день після пологів, через що діти набирали вагу повільніше. По-друге, я неправильно прикладала старшого сина до грудей, що стало причиною тріщин і сильного болю під час годування. На курсах материнства мене вчили, що пляшечка і пустушка — це абсолютне зло, яке не можна пускати у своє життя, бо дитина відмовиться від маминих грудей. Однак мій досвід доводить, що пляшечка та молоковідсмоктувач, навпаки, допомогли мені зберегти грудне вигодовування до 13-місячного віку дітей — саме стільки хотіли утримати грудне вигодовування я та мій чоловік.
Дуже часто майбутні мами мають певний образ, який вони намалювали собі, поєднавши ідеальних мам у соцмережах.
З обома дітьми я зважувала малюка до та після годування груддю — таким чином розуміла, скільки грамів він з’їв. Якщо менше 100 грамів у перший місяць — молока недостатньо, тож варто стимулювати більший притік зціджуванням молоковідсмоктувачем. Навіть якщо мені вдавалося зцідити зовсім трішки, я однаково давала зціджене молоко із пляшечки, адже кожен грам для нас був на вагу золота. Чому ж ставлення до пляшечки часто негативне у консультантів з грудного вигодовування? Тому що інколи мама неправильно підбирає соску, і рідина дуже легко витікає з пляшечки. Запорукою успіху поєднання годування із пляшечки та груддю є те, що соска на пляшечці має бути максимально схожою на мамині груди, щоб не давати рідині капати. Простий тест під час вибору: перевертаєте пляшечку з водою і дивитеся, чи капає вода і з якою швидкістю. В ідеалі вода має стікати рідкими крапельками або ж не капати взагалі, тоді дитині треба буде докладати зусиль, як під час годування грудьми.
Коли я налагодила процес грудного вигодовування і мені захотілося повернутись до роботи, молоковідсмоктувач допоміг зберегти ГВ. Так я змогла приїжджати в офіс спершу на півдня, зціджуючись на одне годування для завтрашнього дня, яке няня потім давала малюкові з пляшечки. Щоправда, мені було зручніше було привезти няню з сином під офіс, тож колеги звикли бачити няню з візком на паркінгу бізнес-центру чи не заходити до однієї з конференц-кімнат, коли я там годувала маля.
У нашому суспільстві неоднозначне ставлення до пустушок. Я думаю, що вона потрібна радше мамі, а не дитині. У моєму випадку пустушка стала просто спасінням: у перші дні, коли після операції я не могла брати дитину на руки за першої вимоги, пустушка допомагала моїм малюкам задовольнити смоктальний рефлекс. Пізніше вона допомогла мені бути мобільнішою: Бодик подорожував зі мною в автокріслі, насолоджуючись пустушкою у заторах, коли не можна було спинитися і погодувати його.
Звісно, мене не можна назвати об’єктивною під час вибору бренду продукції для турботи про маму та дитину, адже я працюю із Philips Avent. Але зізнаюся, що я активно користувалася молоковідсмоктувачем, пляшечками, пустушками і контейнерами Philips Avent ще зі старшим сином, а це було задовго до роботи у Philips.
Яновська Катерина Олександрівна
педіатр Медичного центру «Ваш лікар»,
кандидат мед. наук, засновник медичного блогу в Інстаграмі @pediatrkate
Дійсно, пристрої, які допомагають мамі, удосконалюються, дизайн сосок дозволяє створювати ефект смоктання соска молочної залози. Щодо пустушок, то я не раджу давати їх у перші три тижні життя малюка, щоб налагодити грудне вигодовування. Згодом, як воно налагодиться, дитина може заспокоюватися та засинати з пустушкою і водночас добре харчуватися грудним молоком з молочної залози. Підтримую пораду героїні користуватися сучасними електроприладами, радіонянею та молоковідсмоктувачем.
Дуже важливо мамам працювати зі своєю тривожністі, зазвичай це основний маркер нересурсного стану: з’являється невпевненість у собі та своїх силах. Дитина до року відчуває такі настрої мами і відповідає їй більшою примхливістю, складними ночами, проблемами із животиком та грудним вигодовуванням. Але все набагато краще, коли матуся опановує себе, нарощує позитивне сприйняття материнства, відкидає претензії до себе і знає, що її дитина здорова і по-іншому бути не може.
Допомагає у цьому грамотне планування, поміч, яку потрібно вміти організувати, і розуміння того, що материнство — це щастя, а не важка праця, як про це говорять родичі, ЗМІ або соціальні мережі. Я люблю повторювати, що з народженням дітей життя не стає важчим, воно стає іншим. Важливо навчитися отримувати задоволення від грудного вигодовування, від малюка на грудях, від нового цікавого життя.
Philips Avent представляє новий електричний молоковідсмоктувач Philips Avent Premium, що допоможе полегшити грудне вигодовування та зробить процес зціжування молока комфортним і делікатним.Завдяки технології Природного руху молоковідсмоктувач імітує природні рухи малюка, завдяки чому процес зціджування стає простим, швидким та ніжним. М’яка силіконова адаптивна насадка підлаштовується під розмір грудей, тому можна не хвилюватися про больові відчуття, пов’язані з розміром насадки. 8 режимів стимуляції і 16 режимів зціджування дозволяє підібрати ритм та інтенсивність максимально наближено до вашого малюка.
Фото: Анна Білоус, Катя Кондратьєва, Юлія Сагань, Андрій Корінь