Оксана Хромова
13 лютого, у День жіночої дружби, логічно говорити не про абстрактну «підтримку», а про конкретні історії. Адже жіноча дружба теж здатна рятувати, дратувати, тріщати по швах і підтримувати у найважчі часи. У кіно вона виглядає по-різному: як спільна втеча, мовчазна змова, багаторічна звичка або тимчасовий союз у складних обставинах.
“Тельма і Луїза“
Тельма — домогосподарка у токсичному шлюбі, Луїза — офіціантка з жорстким характером і власними травмами. Їхня дружба починається з короткої поїздки на вихідні, але швидко перетворюється на спільну втечу після злочину. Це історія про союз двох жінок, які в критичний момент вирішують довіритися одна одній більше, ніж будь-кому іншому. І жіноча дружба тут проявляється як рішення діяти разом, навіть коли вибору майже не лишається.
“Френсіс Ха“
Френсіс і Софі — найкращі подруги. Вони живуть разом, говорять однаковими фразами й будують плани на двох. Але фільм починається в момент, коли цей баланс ламається. Софі рухається далі, а Френсіс залишається на місці. Це історія про асиметрію як різний темп дорослішання, різні амбіції й різні можливості. Дружба тут показана як зв’язок, що слабшає не через конфлікт, а через зміну життєвих обставин.
“Маленькі жінки“
Можливо, цей фільм трохи виділяється серед інших. Адже в ньому йдеться про чотирьох сестер. Вони зростають разом, але дуже рано починають рухатися в різні боки. Одна прагне незалежності, інша — стабільності, ще одна — визнання. Їхня близькість складається зі щоденних дрібниць: спільної роботи, сварок через гроші, взаємних претензій і підтримки у вирішальні моменти. Проте не зважаючи на споріднені зв’язки, це фільм про дружбу всередині родини — без ідеалізації, з конкуренцією і болісними порівняннями.
“Подружки нареченої“
Енні — подруга нареченої, яка перебуває в особистій і фінансовій кризі. Весілля стає каталізатором усіх накопичених проблем: заздрості, сорому, відчуття невдачі. Фільм детально показує, як соціальні ролі й очікування можуть зруйнувати дружбу, якщо в ній зникає чесність. Це комедія, побудована на дуже конкретному конфлікті, коли одна жінка йде вперед, а інша не встигає.
“Портрет дівчини у вогні“
Маріанна приїздить написати портрет Елоїзи, але між ними поступово виникає союз, підсилений ще й присутністю служниці Софі. Це три жінки, ізольовані від зовнішнього світу, які підтримують одна одну в межах жорсткої соціальної системи. Жіноча дружба тут — це спільне мовчання, співучасть і захист. Фільм чітко показує, як жіночі зв’язки формуються в умовах обмежень і контролю.
“Клуб перших дружин“
“Три жінки знову збираються разом після того, як усіх їх залишили чоловіки. Вони різні за характером і статусом, але об’єднані однаковим досвідом — різким виключенням із «успішного життя». Фільм показує дружбу як інструмент відновлення контролю: героїні не просто підтримують одна одну, а разом формують нову стратегію життя.
“Приховані фігури“
Кетрін, Дороті й Мері працюють у NASA в умовах расової сегрегації та системної дискримінації. Їхня дружба — це чітко функціональний союз: обмін інформацією, захист одна одної та гумор як спосіб виживання. Тут немає сентиментальних сцен, натомість є конкретні вчинки. Це фільм про професійну дружбу, яка дозволяє рухатися вперед у ворожому середовищі.
“Книжковий клуб“
Чотири подруги багато років зустрічаються, щоб обговорювати книжки, але насправді обговорюють власне життя. Фільм зосереджується на періоді, коли жінки знову стикаються зі змінами: самотністю, новими стосунками, тілесними трансформаціями. Жіноча дружба тут — це звичка говорити чесно і слухати без оцінок, навіть коли життя вже не вписується в очікувані сценарії.
“Країна вина“
Група подруг вирушає у спільну подорож на день народження. Проте вікенд оголює старі конфлікти й нові страхи. Усі героїні перебувають на різних етапах життя, і це створює напругу. Фільм показує дружбу як постійну роботу — з незручними розмовами, образами й необхідністю переглядати правила близькості.