До повномасштабного вторгнення Лєра Лєденко працювала піарницею на українському телебаченні. Але у лютому 2022 року вона взяла свого песика і переїхала до Франції. Тут їй вдалося заснувати власну комунікаційну агенцію. Час від часу на власній сторінці Лєра розповідає про свій шлях, відмінності у комунікації та ділиться цікавими інсайтами. Спеціально для WoMo Лєра розповіла про негласні правила робочої комунікації та офісного життя. І тут є над чим замислитися.
Лєра Лєденко, засновниця комунікаційної агенції в Парижі Oh my brand!
«Привіт! Є хвилинка? Отже, є клієнт, якому потрібно закрити 1,2,3… Зможеш взяти?» — так почалася розмова з моєю українською подругою по роботі. Для нас це цілком прийнятно (принаймні було раніше), а от європейці прийняли б мене за хамку (і мали б рацію).
Уже понад рік, як я відкрила комунікаційну агенцію в Парижі Oh my brand! 90% моїх клієнтів — французькі компанії, яким я допомагаю підвищити Brand awareness та підсвічувати експертність на ринку.
У перші місяці роботи стало зрозуміло, що мені потрібно не лише суттєво адаптувати інструменти та свої підходи, але й способи комунікації. Те, що працювало, скажімо, у телевізійному бізнесі, цілком неприйнятно тут. Швидкість, манера писати листи, ставити завдання колегам — усе потребувало суттєвих доопрацювань.
У процесі трансформацій для себе я виділила наступні негласні правила робочої комунікації та офісного життя. Звичайно, тут варто зробити поправку на те, що є різні сфери, і я припускаю, що у шоубізнесі можуть працювати інші закони, але я буду говорити про свій досвід у сегменті IT.
Лагідна комунікація
Пам’ятайте, що спілкуєтеся з живою людиною, а не з Chat GPT. Тому перш ніж переходити до суті справи на зумі чи живій зустрічі, потрібно побудувати лагідну комунікацію. Не зайвим запитати, як справи, настрій, а потім у максимально коректній формі пояснити суть справи. Без вимог, натиску, та, не дай Боже, маніпуляцій чи претензій. Закінчити лист/спілкування теж потрібно, потурбувавшись про комфорт співрозмовника, перепитати, чи все зрозуміло, сказати, що ти поруч, якщо виникнуть будь-які запитання.
Ставити завдання у формі наказу — неприпустимо.
Особистий час не розкіш, а норма
Під час обіду про роботу ми зазвичай не говоримо, а якщо й говоримо, то в аспекті цікавих новин, а не роздавання нових завдань. Існує одне негласне правило, що з 12 до 13:00 робочі зустрічі не призначаємо. Обід — особистий час людини, вона має на нього повне право. Цікаво, що французи можуть годину розмовляти про лазанью чи страйк транспорту, але не про тему нового релізу.
Зміна довкружжя не тотожно лінощам
Знайома фраза від начальника : “Ти граєш у теніс, роботи немає? Я зараз знайду”. Тут всі добре розуміють, що якщо співробітник пограє у настільний футбол, зробить пробіжку навколо Сени чи прочитає книжку після обіду, то якість роботи це тільки покращить, а також знизить потенційне емоційне вигорання.
Ніяких голосових повідомлень
Як максимум — залишити повідомлення на автовідповідачі зі стислим викладенням суті та проханням передзвонити, коли буде зручно. Голосові повідомлення в месенджерах? Ні! По-перше, вся комунікація має відбуватись в пошті та Teams, а по-друге, голосові повідомлення незручні всім, крім того, хто їх записує. Написати колезі по роботі у Whatsapp, Telegram чи Facebook вважається неприпустимим.
Голосові повідомлення незручні всім, крім того, хто їх записує.
Ненормативна лексика — неприпустимо
Ніщо не може виправдати ненормативну лексику, грубість, перехід на особистості чи пресинг у робочій комунікації: ні стрес, ні високе навантаження, ні висока посада людини. Це просто неприпустимо.
Бути командою, а не відділяти себе від колективу
Перший час мене дивувало, що власники компаній спокійно можуть сидіти на корпоративі зі стажерами за одним столом, на конференції не вимагають для себе перший ряд і спокійно сидять в кінці залу. Що інвестор великого IT-стартапу може розкладати самотужки по залу мерч, а не перекладати це на підлеглих.
Мінімум соціальної дистанції — максимум поваги та демонстрації рівності.
“Ні” роботі 24/7
Щоб добре працювати, потрібно якісно відпочивати — правило, яке поважають у корпоративному середовищі. Під час відпустки, лікарняного, вихідного чи після 18:00 можна не очікувати, що тобі будуть відповідати на робочі запитання, навіть якщо це забирає лише хвилину. Пояснювати чому немає сенсу. Так само і те, що якщо співробітник має право на 7 тижнів відпустки на рік, то він має в неї піти і начальник не має жодного права його не пустити.
Право на приватність
Якщо ти хочеш запостити когось із колег в соціальних мережах, то це потрібно узгодити з усіма, хто є на фото. Цей момент регулює законодавство Франції, і на фізичну особу чи компанію можуть подати в суд за використання неузгодженого фото. Тому часто співробітник підписує папери на згоду бути присутнім в тому ж інстаграмі компані. Тим паче неприпустимо робити скрін екрана під час робочих відеодзвінків без попередження та публікувати в особистих соцмережах.
Щомісячний звіт – “робота/відпочинок”
Цікаво, що щомісячні звіти із власниками компаній проходять у максимально дружній атмосфері — із келихом пива, музикою, а потім невеличким тимбілдингом, наприклад, у караоке-клубі чи за грою в петанк. Навіть у таких речах прослідковується прагнення знизити рівень стресу в робочому середовищі, якого і так вистачає щодня.
Дні народження – не концерт “Софії Ротару”
Дні народження на роботі не заведено святкувати. Максимум іменник приносить круасани до сніданку. Це все. Ніяких тортів, піц чи, не дай боже, алкоголю в робочий час. Колеги чи партнери не скидаються на подарунки та квіти навіть власникам компанії. Є два простих пояснення. 1. День народження — це інтимне свято для друзів та родини. 2. Будь-який подарунок, крім коробки шоколаду чи печива, може розцінюватися як корупція.
Два роки поспіль колеги в офісі клієнта мені запалюють свічки на кексі та співають “Joyeux anniversaire” лише тому, що знають, що я до такого звикла. І це мене неймовірно чіпає. Адаптувавшись до таких “правил”, я усвідомила, що вперше не відчуваю на роботі стресу. Є завдання, дедлайни, стандарти роботи, але відсутня боротьба з вітряками, яка забирає дуже багато внутрішнього ресурсу.
