Октябрина Лісовська, засновниця благодійного проєкту «КОЛО ТУРБОТИ» про те, як врятувати дітей від травмуючого досвіду війни

24.06.2022

З 27 лютого Октябрина Лісовська, засновниця ГО «Центр соціального лідерства», разом з командою почала співпрацювати з медичними закладами в межах гуманітарної допомоги, спілкуватися із лікарями, волонтерами, експертами, щоб зрозуміти, як бути максимально корисні для дітей у час війни. Так, разом з дитячим фондом ООН в Україні (UNICEF) та під патронатом НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України вона заснувала благодійний проєкт «КОЛО ТУРБОТИ», який надає кваліфіковану психологічну допомогу дітям від 0-6 років та їхнім батькам, які пережили психотравмуючі події під час війни. Наразі фонд почав працювати вже у 4-х містах України, серед яких Київ, Львів, Умань, Дніпро.

У проекті «Незламні» Октябрина розповіла про те, як під час війни продовжує працювати над подоланням стигми медичного страху дітей та  недовіру до психологів в батьків та розвинути дружню до дітей комунікативну культуру в медичних закладах.  

Робота над майбутнім дітей до війни

Ми розробляємо та втілюємо програми, спрямовані на підтримання здоров’я та благополуччя дітей. Діти — це найкраща інвестиція, адже, коли співпрацюєш із дитиною, ти вже співпрацюєш із майбутнім. Діти — щирі, вони є своєрідним індикатором: якщо їм добре у місті, то у такому місті буде добре кожному. 

Протягом останніх чотирьох років ми всі свої сили вкладали у розбудову дружнього до малюків дизайну в громадських та робочих місцях. Ми розробили модулі для грудного вигодовування, створили меблі для малюків, які зможуть громадському простору додати дружності та комфорту. Проводили багато інформаційно-освітніх заходів, щоб популяризувати ідею здорових та дружніх до малюків просторів, щоб люди усвідомили, що ігнорування прав дітей у громадському просторі призводить до відсутності лідерства, безвідповідальності, нелюбові до рідного міста та країни загалом. Наприклад, организовували освітні вебінари для органів місцевого самоврядування, марафон заходів до тижня підтримки грудного вигодовування: свято-акція для батьків, лекції від експертів, публічні обговорення законодавчого врегулювання питань захисту та підтримки грудного вигодовування в громадських місцях та на робочому місці відповідно до стандартів та практик ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей. 

Діти – це маркер розвитку громади. Це можливості не тільки в довгостроковій перспективі. Заради безпеки, здоров’я та благополуччя дитини люди обирають місто та країну, де жити та працювати.

Більшість наших громадських місць схожі страшною та принижуючою гідність і мобільність людини універсальністю. Ви ж знаєте, що майже 40% жінок зустрічаються з шеймінгом грудного вигодовування в громадському місці, і що 1 з 10 жінок кидає годувати дитину зіткнувшись із таким явищем. Ми вважаємо, що це потрібно змінювати: ми маємо створювати дружні до дітей громадські простори, тоді наші діти будуть зростати з довірою та любов’ю і до свого міста, і до своєї країни.

З ГО «Центр соціального лідерства» ми також реалізували декілька ініціатив. Наприклад, програма «Тут раді дітям» (відео-влог про кращі практики дружнього до малюків дизайну).

В сюжеті про АЗС ОККО показали яким чудовим конкурентоспроможним інструментом може стати дружній до дитини дизайн: починаючи від наявності дитячого здорового меню і закінчуючи можливістю комфортно відвідати вбиральню, коли у тебе на руках немовля.

Ще один наш проєкт «Сонячні листи» — унікальна, на мій погляд, волонтерська ініціатива, яка створила багато ціннісних інструментів. По-перше, завдяки проєкту вдалося згуртувати локальні ком’юніті — родини загиблих на сході героїв та небайдужих людей, які листувалися та допомагали одне одному поза програмою протягом багатьох років.

Тоді, у 2014-2015 роках, дуже гостро стояла проблема забезпечення дітей, які втратили батьків у війні на сході. Також потрібно було надати психологічну підтримку родинам, які втратили найдорожчих. Нагальним було питання із статусом для родин добровольців. Це окрім фінансово-побутових викликів, які доводилося долати кожній родині, що втратила годувальника.

По-друге, коли наша команда вже не могла фінансувати проєкт, усі наші співробітники стали волонтерами «Сонячних листів». 

Під умовним «шевством» «Сонячних листів» було більше 600 родин. В період з 2014-2020 рік ми зібрали та доставили їм десь близько 4 000 подарунків на суму більше 2,5 млн грн  

Всі наші проєкти спрямовані на дітей, адже ми вважаємо саме дітей ключовими агентами змін. Діти гостро переживають втрату найдорожчих і саме в цей час вони не мають залишатися із горем наодинці. Поруч мають бути і близькі люди, і громада, яка підтримує, надає дитині докази, що вони не самі, що їх втрата — це й наша втрата, що ми — українці, стоїмо один за одного.

Простори, дружні до дітей навіть під час війни

За дослідженнями ВООЗ, що проводили у таких зонах збройного конфлікту, як Афганістан, Балкани, Камбоджа, Чечня, Ірак, Ізраїль, Ліван, Палестина, Руанда, Шрі-Ланка, Сомалі та Уганда, виявили, що психологічні травми, зумовлені війною, мають довготривалі наслідки для дитячої психіки: що конфлікт довший, то  наслідки тяжчі. Для 20% дітей пережитий  травмувальний досвід став перешкодою до повноцінної участі у повсякденному житті та призвів до повної втрати дієздатності, депресії чи самогубства.

Також, діти, які зіткнулись із війною переживають різні гострі форми стресу, страждають від таких проблем як тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, дисоціативні розлади (добровільна соціальна ізоляція, деперсоналізація, дереалізація, небажання розмовляти, кататонічний синдром), поведінкові розлади (зокрема агресія, асоціальна і злочинна поведінка, схильність до насильства). Тому, вся наша команда була інфікована бажанням зробити все від нас залежне, аби допомогти дітям відновити здоров’я, подолати наслідки війни. Ми порадилися з нашими менторами, експертами з НДСЛ «ОХМАТДИТ» і вже 28 лютого запустили ініціативу «Дитинство: територія безпеки», яка потім органічно переросла у проєкт «Коло турботи».

Цей проєкт має допомогти трансформувати медичні заклади на підтримувальні простори, дружні до дітей. Нашій команді дуже хочеться сприяти становленню якісної та доступної системи психологічного здоров’я для дітей до шести років: подолати стигму медичного страху та недовіру до психологів у батьків й розвинути дружню до дітей комунікативну культуру в медичних закладах, починаючи від вхідної групи і закінчуючи дитячим туалетом.

Бачити результат — найголовніша мотивація 

Я розглядаю волонтерство, як інвестицію в те, щоб моя та наша країна ставала кращою, це процес, який не варто переривати. На мою думку, волонтерство має зрости в людині. Бо це насамперед мотивація вкладатися у розвиток добра у світі, відповідальність за якість життя у своїй спільноті. Це можна виховувати, самостійно розширюватися.

Ми зараз живемо за часів акселерації душі: коли серед абсолютного зла добре видно нутро людини, її світло, те, заради чого вона прийшла у цей світ. 

Ми з чоловіком працюємо разом понад 16 років: разом пройшли Майдани, разом волонтерили. Тож коли почали падати бомби, кожен органічно почав робити те, що умів найкраще: фандрейзити, вибудовувати логістику, організовувати волонтерський десант. Тож тим, хто зараз може відчувати кризу лідерства та самоорганізації, можемо сказати, що це нормально — взяти час на роздуми та перезборку себе та своїх цінностей, адже кажуть, що ми цілком оновлюємося протягом семи років.

Октябрина та Гліб Лісовські

Для мене справжнє відновлення — це бачити результат. Спочатку зміни неочевидні, вони існують тільки у твоїй голові, прогнозах. Але потім, коли бачиш, як діти світлішають, змінюються батьки, розправляються плечі у лікарів, ти розумієш, що ми всі — команда: батьки, лікарі справжнє коло турботи та підтримки.  І разом ми зможемо створити дружню до дітей країну. 

Публікацію підготувала команда WoMo.ua за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. У публікації висловлено виключно погляди авторів, вони не обов’язково відображають позицію Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.

Незламні

«А Сашка з 38 квартири разом з Богданом прибила ракета. Їм відірвало голови»: волонтерка Ольга Зайцева про життя українців у сірій зоні

Незламні

Після полону ви маєте розказати, як вас катували, бо інакше країна-агресор отримає менше покарання, ніж має: правозахисниця Юлія Полєхіна про те, як відновити права українців після неволі

Незламні

Моя мета на найближчі роки у професійній площині — притягнути рф до відповідальності не на папері, а на ділі. Я прагну і вимагаю справедливості для своєї країни і своїх людей: Ірина Мудра про створення міжнародної організації зі стягнення активів росіян та роботу у Мін’юсті

Незламні

Здавалося, що у 2017 році ставлення до жінок у ЗСУ почало покращуватись, але зараз воно погіршилося в рази: Ірина «Незламна» Терехович-Сопко про доленосні зустрічі під час війни

Незламні

Я ніколи не думала, що під час війни потрапити на війну так важко — Анастасія Блищик

Незламні

Я мріяла, щоб наша лікарня працювала з Гарвардом, Єлем, Стенфордом та Шаріте, і сьогодні це вже реальність: Мар’яна Свірчук про Національний реабілітаційний центр «Незламні», де вміють повертати людей до повноцінного життя