У лютому українське видавництво #книголав видало книжку «Як начинити гадюку салом». Це — покрокова інструкція про побудову бізнесу на творчості від підприємиці та директорки проєкту «Євген Клопотенко» Олександри Фідкевич.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaВ інтерв’ю WoMo Олександра розповідає про процес роботи над книгою та особисту авторку «кухню».
Як народилась ідея написати книжку «Як начинити гадюку салом»?
Це було восени 2021 року. На той час наш з Євгеном бізнес уже набув певної популярності. Я відчула, що ми зробили щось велике й прекрасне. А також — усвідомила, що подібного проєкту в Україні немає. Тобто, наш досвід побудови бізнесу на творчості — унікальний. Тоді ж виникла думка проаналізувати й структурувати все набуте за ці роки. Та одягнути наш досвід у книгу.



«Книголав» був першим видавництвом, до якого ви звернулися?
Так, раніше у цьому видавництві друком виходили книжки Євгена, тож у мене вже був позитивний досвід співпраці. До видання своєї першої книжки я поставилася професійно. Спочатку дізналася, як зацікавити видавництво. Після, створила великий презентаційний файл з описом структури книжки, дослідженням цільової аудиторії й надіслала у «Книголав». Мені було надзвичайно приємно, що видавництво одразу зацікавилося ідеєю. Насправді я морально готувалася до проходження страждань, з якими зіштовхуються всі автори-початківці під час пошуку видавництва. Було погоджено, що я напишу книжку до кінця липня 2022 року — такі таймлайни я поставила самостійно. На вечір 23 лютого, за кілька годин до початку повномасштабної війни, я написала половину. Й уже у березні ми з редактором домовилися продовжувати роботу. Втім, було важливо переписати готові розділи з урахуванням факторів війни. Останній розділ книги я здала у жовтні 2022 року.
Я структурувала книжку за математичним підходом. Сторінки поділила на розділи, розділи — на знаки. Кожен розділ тезисно розписувала у блокноті, а потім — у ширшому форматі на ноутбуці. Тому проблема “чистого аркуша” мене оминула. Для мене книжка стала пріоритетом. Щоб віддати її вчасно, я підлаштувала своє життя під роботу над нею. Затягувати не хотілось, адже інформація повинна бути актуальною та дієвою. А на друк та промоцію видання теж потрібно немало часу.
Останні новини
- Українські фільми «Бачення метелика» і «Залізні метелики» покажуть у Гаазі
- ГО «Землячки» зібрали 3 млн гривень на взуття для українських захисниць
- В ООН закликають зменшити використання води
- Ув’язнена росією українська журналістка Ірина Данилович оголосила сухе голодування: реакція МЗС України
- В Україні відбудеться світовий марафон щодо захисту прав і свобод українських жінок Новости на главной
Вважається, що книжку можуть написати або письменники, або ті, хто вміють добре писати, як було у вас?
Насправді письменницький навик мені вдалося напрацювати. Я виросла у філологічній родині. Всі навколо мене багато читали, і я, звісно, теж. Виявляється, коли багато читаєш, то легко й пишеш. Уже під час створення рукопису я, так би мовити, “розписалася”. Почала отримувати задоволення під час роботи над кожним розділом. Вмикала музику, заварювала чай, запалювала свічку й поринала у творчість. Створена атмосфера надихала мене та дарувала відчуття задоволення від процесу. Важкою працею це не було. Після завершення роботи над книжкою, я навіть всерйоз задумалась, а чи не стати мені письменницею. Й уже навіть обговорила декілька потенційних ідей із моєю редакторкою.
Чим ваша книжка зацікавила видавництво?
Багато авторів укладають договори, але до книжки у них справа не доходить. Вони менше думають про саму книжку, ніж про факт, що вони її видадуть. На жаль, таких історій багато. Я думаю, що у моїй ситуації важливими були два моменти. Перший — спрацювала моя ретельна підготовка. Перед тим, як пропонувати видавництву співпрацю, я чітко сформувала та досконало виклала ідею книжки. Адже в цьому й криється сенс усієї роботи — чому та для кого це видання буде потрібним. Другий момент — моя книжка мала підсилити читацький інтерес до книжок Євгена. Оскільки я розповідаю про залаштунки нашого бізнесу.
Мені важливо, аби читачі відчули, що ця книжка — натхнення. Щоб люди не відмовлялися від своїх ідей, не боялись розпочинати та розбудовувати свої бізнеси та бренди. У ній закладено багато психологічних аспектів: від побудови взаємодії з командою до налагодження стосунків із зовнішнім світом.
Скільки часу пішло на редагування та видання?
Я здала книжку у жовтні, а на початку грудня вже побачила фінальний макет. Розділи книги у видавництво я надсилала у процесі роботи над ними. А редактори дуже швидко повертали мені рукопис із коментарями та правками, які я оперативно враховувала. У ході роботи, я зрозуміла, що оперативність у цій справі дуже важлива. Бо ти як автор ще знаходишся у відповідному “тематичному полі”. Значно важче враховувати правки під час роботи над новим розділом. Так текст втрачає “соковитість” та динамічність.
Книжку відправили на друк наприкінці грудня. А світ вона побачила 12 лютого — на мій день народження. Коли я починала писати, то поставила собі за мету взяти книжку в руки у статусі іменинниці. І нам це вдалося попри війну та інші перепони.


Які нові навички ви набули під час створення книжки?
Я чітко пам’ятаю ту мить, коли надіслала останній розділ книги у видавництво і закрила ноутбук. Здавалося, що частина мого мозку відмерла. Так багато інформації я вивантажила зі своєї голови. Наступного дня я навіть написала допис у соцмережах про те, що до моїх соціальних ролей: українки, директорки, дружини та мами додалася ше одна — і це роль авторки. Для мене цей момент став народження особистого авторського голосу.
Я спокійно ставлюся до ролі сірого кардинала нашого із Євгеном проєкту. Втім, мені було важливо стати власним потужним голосом. За даними передпродажів, кількість замовлень перевищила очікування — і мої, і видавництва. Тепер я боюсь не виправдати очікувань. Хоча вже отримую відгуки, що мені вдалось стати джерелом натхнення для читачів. Мені приємно, що мої думки про розвиток бізнесу та спосіб ведення справ відгукуються у людей.
Який наклад?
Чотири тисячі примірників. Та варто зазначити, що у сучасному світі книжка — не лише типографічний продукт. Навколо кожного видання є маркетингова стратегія, яка впливає на продажі. Наприклад, коли я писала книжку, то викладала у соціальні мережі історію створення кожного розділу. Так тривало протягом всього процесу. Зараз я з нетерпінням очікую на фізичну презентацію видання. Мені хочеться, щоб це була розмова про життя та сенси книги, які її наповнюють. До всього, у мене є хобі — створення різноманітних плейлистів. Тому для своєї книжки я також створила плейлист із треками, які я слухала, коли писала. Певна, це допоможе читачам зануритися в особливу атмосферу.
Коли я обирала обкладинку для своєї книги, пішла до книжкової крамниці та проаналізувала полиці. Обкладинки бізнес-книги здебільшого мають два кольори — білий або сірий. Мені ж хотілося, щоб обкладинка моєї книги була яскравою та привертала увагу читачів на відстані. І щодо назви. Мені неодноразово говорили: яка гидота — гадюка, сало… Та для мене — це те, що треба. “Як начинити гадюку салом” — ця назва у всіх викликає емоції. Й відповідно спонукає зазирнути всередину.
Вікторія Покатіс