Олександра Фідкевич про книжку “Як начинити гадюку салом”: Мені важливо, щоб люди не відмовлялися від своїх ідей, не боялись розпочинати та розбудовувати свої бізнеси та бренди

У лютому українське видавництво #книголав видало книжку “Як начинити гадюку салом”. Це — покрокова інструкція про побудову бізнесу на творчості від підприємиці та директорки проєкту «Євген Клопотенко» Олександри Фідкевич.

В інтерв’ю WoMo Олександра розповідає про процес роботи над книгою та особисту авторку “кухню”.

Як народилась ідея написати книжку «Як начинити гадюку салом»?

Це було восени 2021 року. На той час наш з Євгеном бізнес уже набув певної популярності. Я відчула, що ми зробили щось велике й прекрасне. А також — усвідомила, що подібного проєкту в Україні немає. Тобто, наш досвід побудови бізнесу на творчості — унікальний. Тоді ж виникла думка проаналізувати й структурувати все набуте за ці роки. Та одягнути наш досвід у книгу.

«Книголав» був першим видавництвом, до якого ви звернулися?

Так, раніше у цьому видавництві друком виходили книжки Євгена, тож у мене вже був  позитивний досвід співпраці. До видання своєї першої книжки я поставилася професійно. Спочатку дізналася, як зацікавити видавництво. Після, створила великий презентаційний файл з описом структури книжки, дослідженням цільової аудиторії й надіслала у «Книголав». Мені було надзвичайно приємно, що видавництво одразу зацікавилося ідеєю. Насправді я морально готувалася до проходження страждань, з якими зіштовхуються всі автори-початківці під час пошуку видавництва. Було погоджено, що я напишу книжку до кінця липня 2022 року — такі таймлайни я поставила самостійно. На вечір 23 лютого, за кілька годин до початку повномасштабної війни, я написала половину. Й уже у березні ми з редактором домовилися  продовжувати роботу. Втім, було важливо переписати готові розділи з урахуванням факторів війни. Останній розділ книги я здала у жовтні 2022 року. 

Я структурувала книжку за математичним підходом. Сторінки поділила на розділи, розділи — на знаки. Кожен розділ тезисно розписувала у блокноті, а потім — у ширшому форматі на ноутбуці. Тому проблема “чистого аркуша” мене оминула. Для мене книжка стала пріоритетом. Щоб віддати її вчасно, я підлаштувала своє життя під роботу над нею. Затягувати не хотілось, адже інформація повинна бути актуальною та дієвою. А на друк та промоцію видання теж потрібно немало часу.

Вважається, що книжку можуть написати або письменники, або ті, хто вміють добре писати, як було у вас?

Насправді письменницький навик мені вдалося напрацювати. Я виросла у філологічній родині. Всі навколо мене багато читали, і я, звісно, теж. Виявляється, коли багато читаєш, то легко й пишеш. Уже під час створення рукопису я, так би мовити, “розписалася”. Почала отримувати задоволення під час роботи над кожним розділом. Вмикала музику, заварювала чай, запалювала свічку й поринала у творчість. Створена атмосфера надихала мене та дарувала відчуття задоволення від процесу. Важкою працею це не було. Після завершення роботи над книжкою, я навіть всерйоз задумалась, а чи не стати мені письменницею. Й уже навіть обговорила декілька потенційних ідей із моєю редакторкою.

Чим ваша книжка зацікавила видавництво?

Багато авторів укладають договори, але до книжки у них справа не доходить. Вони менше думають про саму книжку, ніж про факт, що вони її видадуть. На жаль, таких історій багато. Я думаю, що у моїй ситуації важливими були два моменти. Перший — спрацювала моя ретельна підготовка. Перед тим, як пропонувати видавництву співпрацю, я чітко сформувала та досконало виклала ідею книжки. Адже в цьому й криється сенс усієї роботи — чому та для кого це видання буде потрібним. Другий момент — моя книжка мала підсилити читацький інтерес до книжок Євгена. Оскільки я розповідаю про залаштунки нашого бізнесу. 

Мені важливо, аби читачі відчули, що ця книжка — натхнення. Щоб люди не відмовлялися від своїх ідей, не боялись розпочинати та розбудовувати свої бізнеси та бренди. У ній закладено багато психологічних аспектів: від побудови взаємодії з командою до налагодження стосунків із зовнішнім світом. 

Скільки часу пішло на редагування та видання?

Я здала книжку у жовтні, а на початку грудня вже побачила фінальний макет. Розділи книги у видавництво я надсилала у процесі роботи над ними. А редактори дуже швидко повертали мені  рукопис із коментарями та правками, які я оперативно враховувала. У ході роботи, я зрозуміла, що оперативність у цій справі дуже важлива. Бо ти як автор ще знаходишся у відповідному “тематичному полі”. Значно важче враховувати правки під час роботи над новим розділом. Так текст втрачає “соковитість” та динамічність.  

Книжку відправили на друк наприкінці грудня. А світ вона побачила 12 лютого — на мій день народження. Коли я починала писати, то поставила собі за мету взяти книжку в руки у статусі іменинниці. І нам це вдалося попри війну та інші перепони.

Які нові навички ви набули під час створення книжки?

Я чітко пам’ятаю ту мить, коли надіслала останній розділ книги у видавництво і закрила ноутбук. Здавалося, що частина мого мозку відмерла. Так багато інформації я вивантажила зі своєї голови. Наступного дня я навіть написала допис у соцмережах про те, що до моїх соціальних ролей: українки, директорки, дружини та мами додалася ше одна — і це роль  авторки. Для мене цей момент став народження особистого  авторського голосу. 

Я спокійно ставлюся до ролі сірого кардинала нашого із Євгеном проєкту. Втім, мені було важливо стати власним потужним голосом. За даними передпродажів, кількість замовлень перевищила очікування — і мої, і видавництва. Тепер я боюсь не виправдати очікувань. Хоча  вже отримую відгуки, що мені вдалось стати джерелом натхнення для читачів. Мені приємно, що мої думки про розвиток бізнесу та спосіб ведення справ відгукуються у людей. 

Який наклад?

Чотири тисячі примірників. Та варто зазначити, що у сучасному світі книжка — не лише типографічний продукт. Навколо кожного видання є маркетингова стратегія, яка впливає на продажі. Наприклад, коли я писала книжку, то викладала у соціальні мережі історію створення кожного розділу. Так тривало протягом всього процесу. Зараз я з нетерпінням очікую на фізичну презентацію видання. Мені хочеться, щоб це була розмова про життя та сенси книги, які її наповнюють. До всього, у мене є хобі — створення різноманітних плейлистів. Тому для своєї книжки я також створила плейлист із треками, які я слухала, коли писала. Певна, це допоможе читачам зануритися в особливу атмосферу.

Коли я обирала обкладинку для своєї книги, пішла до книжкової крамниці та проаналізувала полиці. Обкладинки бізнес-книги здебільшого мають два кольори — білий або сірий. Мені ж хотілося, щоб обкладинка моєї книги була яскравою та привертала увагу читачів на відстані. І щодо назви. Мені неодноразово говорили: яка гидота — гадюка, сало… Та для мене — це те, що треба. “Як начинити гадюку салом” — ця назва у всіх викликає емоції. Й відповідно спонукає зазирнути всередину. 

Вікторія Покатіс