5-6 жовтня у Києві відбудеться просвітній фестиваль «Освіта Дивосвіту 2024», який стане платформою для обміну думками про майбутнє української освіти. Виставка для батьків і майбутніх учнів продемонструє широкий спектр освітніх можливостей — від дитячих садочків до програм для дорослих. На форумі зберуться експерти, які обговорюватимуть виклики та трансформації, необхідні для розвитку суспільства та освіти в Україні.
Однією з ключових учасниць форуму буде Ольга Дуда — дослідниця когнітивних процесів, практичний філософ і засновниця цілісного підходу до освіти Open Circle. Вона вже багато років працює над створенням системи освіти, яка охоплює всі аспекти розвитку особистості та відповідає запитам сучасного світу. У своєму інтерв’ю нашому виданню Ольга розповіла про нові виклики, які постають перед сучасними освітянами та батьками, про особливості нового покоління, народженого після 2005 року, та про важливість вибудовування нового діалогу в освітньому середовищі. Окрім цього, Ольга поділилася своєю візією цілісної освіти, яка інтегрує тілесний, емоційний, інтелектуальний і духовний розвиток людини, а також пояснила, як свобода в освіті може допомогти формувати творчих та відповідальних громадян.
Розкажіть про тему виступу на форумі, будь ласка!
Людина нової епохи диктує нові запити на освіту. Ми можемо від себе передбачати, очікувати чи бажати чогось від наступних поколінь, але в реальності нам доводиться максимально старатись, щоб вибудовувати діалог, бо те, що хочемо лише ми, не буде сприйнято. Тема мого виступу — це дослідження специфіки дітей «нової епохи», що народились з 2005 року. Я спробую дати короткі, але сутнісні відмінності покоління, що народжене після 2005 року, у порівнянні з минулими поколіннями.
Яким першочерговим питанням присвячений форум та чому він актуальний тепер? У чому його відмінність він інших освітніх подій? Чому ви вирішили взяти участь в “Освіті Дивосвіту”?
Останні новини
Освіта — це відповідь на те, як людство розуміє сенс поняття Людина. Кожна система освіти ставила за наріжний камінь образ людини, яка здається потрібною, розвинутою, гідною… Я хочу вплинути на побудову нового концепту освіти, де ми бачимо людину цілісною, що поєднує в собі тілесну, чуттєву, ментальну та духовну компоненти. Гадаю, що саме такі публічні заходи є майданчиками для спільного створення найкращого для освітнього руху, для колаборації науковців, освітян, мислителів, батьків та молоді.
Як, на вашу думку, свобода в освіті сприяє формуванню творчих та відповідальних громадян?
Свобода — це складне і багатошарове поняття. Завдання освіти дати механізми реалізації та усвідомлення свободи, її сили та наслідків. Навичка використання свободи має найкращу форму у творчості, що дарує людям самореалізацію. Самореалізовані люди здатні побудувати громадянське суспільство, суспільство, що готове до самоорганізації, до контролю та створенню необхідних інституцій. Це все єдиний процес, що впливає на ідентичність кожного.
Розкажіть про нову парадигму освіти, яку ви представите на форумі. Як вона пов’язана з новою парадигмою людини?
Нова парадигма освіти — це лише пропозиція-відповідь на образ людини нової епохи. Було б безглуздям нехтувати дійсністю: діти інші, їх свідомість має більшу швидкість за нашу, вони по-іншому створюють соціальні зв’язки, мають іншу систему цінностей, вірять в інше та піддають сумніву старі істини. Отож, хочемо ми чи ні, але маємо закріпити сильні сторони молоді й обережно досліджувати те, що ми не розуміємо. Бо те, що ми не розуміємо, не є небезпечним, скоріше ми просто не розуміємо, для чого ці якості людині даються, бо ще не можемо прогнозувати майбутніх викликів. А ті, виклики, які ми вже бачимо з впровадженням штучного інтелекту, віртуальних та доданих реальностей, ми маємо опрацьовувати вже зараз, співпрацюючи з новим поколінням.
Чому цілісний освітній підхід важливий саме зараз? Чим він відрізняється від інших освітніх методологій?
Зараз я вважаю, що людство різними шляхами йшло до пошуку цілісного підходу, правильно сказати, що я надаю нового бачення старим пошукам цілого. Було б неправильно перекреслити пошуки Штайнера чи шкіл Сходу, які прагнули цілісного розвитку людини ще задовго до мене. Я вважаю, що моя задача була в тому, щоб подати в сучасному розумінні необхідність розвивати цілісну свідомість, опираючись на свої спостереження та дослідження науковців в поведінковій психології, нейронауці. Основною метою було подати максимально прозоро і по можливості — максимально просто — пояснити складну систему Людина, що існує, як і Всесвіт з проявленими та непроявленими частинами.
Я намагаюсь дати розуміння того, як виводити в прояв непроявлені частини людини, інтегрувати їх в повсякденне життя і постійно поглиблювати свою ідентичність, яка допоможе знайти своїх людей, партнерів, справу, шляхи, щоб відчувати повноту життя.
Які основні виклики ви бачите для сучасної освіти в контексті глобальних змін? Як ваш підхід Open Circle може допомогти їх подолати?
Виклики вже набирають обертів:
- Це «кліпове мислення», середовище інформаційного преса, який не стимулює людину вчитуватись, аналізувати, мислити, переперевіряти, досліджувати. В поверхневій інформації свідомість не розвивається, а мозку дуже добре зайняти комфортну енергонезатратну позицію.
- Існування онлайн і офлайн реальностей розмиває поняття цінності, присутності, контакту з собою і з предметом дослідження. Є ризик втратити зв’язок з реальністю та цікавість до неї.
- Штучний інтелект — це насамперед загроза етичного характеру. Чи є покарання за генерацію відео з оголеним зображенням вас без вашого дозволу? А що буде, коли таке відео легко реалізують однокласники про свого однолітка і розпустять ходити по соцмережі знайомих? Як бути з таким та рядом інших «злочинів» проти гідності, які стають легкодоступними навіть дитині?
- Зміна поглядів на гендерну політику, модель родини/батьків веде до зміни на всю систему соціальних відносин, і ми не пройдемо це випробування, якщо не заведемо культуру бути відповідальним.
Можете поділитися кейсами або прикладами, як ваш підхід до освіти інтегрує знання у свідомість людини? Як це відбувається на практиці?
Коли ми працюємо за підходом OpenCircle, то розвиток тілесної свідомості пришвидшує в одних розуміння математичних знань, в інших тягу до природничих наук або нарешті, легше вивчення мов. Але основне не успішність в навчанні по предмету – головне, це інтеграція знань у свою систему свідомості як частину набутого цінного досвіду, що використовується активно в щоденних питаннях, читанні, творчості. Ми досягаємо не вміння читати, а навичку вдумливо читати. Не математичні основи, а навичку бачити математику в житті, текст стає відкритим співбесідником, що змушує людину бути активним слухачем, а не пасивним. Змінюються не форми здобутків, а якість відношення до знання і що це знання несе саме тобі.
Як цілісний підхід до освіти сприяє розвитку творчих та відповідальних громадян?
Коли у тебе цілісна свідомість, то твоя тілесна частина завершується не тільки тим, як ти ставишся до свого тіла, своєї кімнати, будинку, вулиці, але тобі також є діло до того простору, де ти живеш. Як Роман Ратушний, у свій час, не міг не виступати проти забудови Протасового Яру і зупинив цілу систему корупційних рішень. На жаль, він загинув на фронті, але і після його смерті боротьба триває, але вже за сприяння тих людей, яким він передав це відчуття включеності та небайдужості. І це лише один приклад. Складно уявити людство, де всі цілісні, або хоча б 20% людей, тоді ми матимемо абсолютно іншу мапу світу, звичаї та розуміння один одного. Підхід виробляє таку включеність на всіх рівнях – тілесному, чуттєвому, ментальному, духовному. Звичайно, це не відбувається одразу, але люди в основному проходять цей шлях за рік і стають точкою власних змін, потім впливають на родини, і своїми проєктами та ідеями — на всіх навколо.
Як ви бачите роль вчителів у новій освітній парадигмі? Які зміни необхідні у підготовці педагогів, щоб вони відповідали новим реаліям?
Вчитель — це людина, яка сама прагне цілісності, ось основна вимога. Якщо намір йти до власної цілісності є щирим, то діти будуть поважати і йти за вчителем, де на шляху вони неодноразово можуть помінятись функціями, хто кого веде, але врешті виграють усі.
Чи є у вашій практиці приклади успішного застосування освітніх моделей з інших країн, які гармоніюють з цілісним підходом?
Є напрацювання як підхід інтегрується в людей інших національностей, і це важливо. Адже ми працюємо в дискурсі людина-людина, а не людина-система. Тому я не ставила за ціль інтеграцію підходу в системи освіти інших країн, достатньо, щоб в тих країнах були прибічники підходу, які точно будуть впливати на зміну системи освіти.
Як філософські принципи, закладені в підхід Open Circle, можуть змінити наше уявлення про знання та навчання?
Три світи Карла Поппера — абстрактний, об’єктивний та суб’єктивний, що постійно співпрацюють; пізнаване і непізнаване; принцип «сродної праці» Григорія Сковороди; розуміння свободи за Еріком Фромом і багато того, про що намагається говорити феноменологія, онтологія та екзистенційна психологія. Людина як система складних зв’язків, які здатні себе пізнавати, регулювати й головне — моделювати своє майбутнє, як індивідуальне, так і впливати на долю свого Роду, народу, країни.
