Леся СайкоОскар Фінґал О’Флаерті Вілс Вайлд (1854–1900) – ірландський поет, драматург, прозаїк та есеїст, який увійшов в історію як блискучий майстер дотепного слова та один із найяскравіших представників естетизму. Його життя було таким же екстравагантним і сповненим парадоксів, як і його твори. Пропонуємо вашій увазі низку цікавих фактів про цю непересічну особистість.
Походження та освіта
Повне ім’я з трьома по-батькові: Повне ім’я письменника — Оскар Фінґал О’Флаерті Вілс Вайлд.
Видатні батьки: Батько, сер Вільям Вайлд, був відомим лікарем-офтальмологом та отохірургом, якого навіть посвятили в лицарі. Він також займався благодійністю, відкривши безплатний диспансер для бідняків. Мати, Джейн (Елджі) Вайлд (писала під псевдонімом “Сперанца”), була поетесою та ірландською націоналісткою.
Лінґвістичні здібності з дитинства: Початкову освіту Оскар отримав вдома. Він опанував французьку та німецьку мови ще в дитинстві, а пізніше вивчав італійську та давньогрецьку.
Блискучий випускник: Він закінчив Королівську школу із золотою медаллю, а потім Трініті-коледж (Дублін) також із золотою медаллю. Навчання в престижному Оксфордському університеті він завершив із відзнакою.
Денді, естет та майстер стилю
Втілення естетизму: Оскар Вайлд був одним із найвизначніших прихильників руху естетизму, який проголошував принцип “мистецтво заради мистецтва” (Art for art’s sake), ставлячи красу та форму вище за мораль чи корисність.
Екстравагантний зовнішній вигляд: Він був відомий своїм вишуканим та екстравагантним стилем одягу. Він носив яскраві костюми, оксамитові штани до колін, довге волосся та прикрашав свої кімнати павиним пір’ям, ліліями та соняшниками, ставши живою іконою дендизму.
Професійний імітатор: Вайлд був надзвичайно спостережливий і міг імітувати манери та жести відомих людей. Подейкували, що його голос був професійною імітацією голосу знаменитої актриси Сари Бернар.
Редактор жіночого журналу: Протягом 1887–1889 років він був редактором журналу “Світ жінки” (The Woman’s World, перейменований ним із The Lady’s World), прагнучи висвітлювати не лише моду, а й думки та почуття жінок.
Творчість та життя
Один роман, що прославив світ: Попри величезну славу, Оскар Вайлд написав лише один роман — культовий «Портрет Доріана Ґрея» (1891).
Король афоризмів: Вайлд був неперевершеним майстром дотепних висловів, парадоксів та афоризмів, багато з яких стали крилатими. Опитування BBC у 2007 році визнало його найдотепнішим британським співвітчизником в історії.
Політичні погляди: Хоча його твори часто ігнорували суспільні проблеми, у своєму єдиному політичному есе «Душа людини за соціалізму» (1891) він виклав анархічні та соціалістичні ідеї.
Жорстоке ув’язнення: У 1895 році Вайлд був звинувачений у “грубій непристойності” (гомосексуалізмі, який був кримінальним злочином) і засуджений до двох років каторжних робіт. Час, проведений у в’язниці Редінга, став однією з найдраматичніших сторінок його життя.
«De Profundis»: У в’язниці він написав довгий лист-сповідь, який пізніше був опублікований під назвою «De Profundis» (“З глибини”).
Смерть у вигнанні: Після звільнення він був змушений емігрувати до Франції, де помер у бідності в Парижі у віці 46 років від гострого менінгіту, спричиненого вушною інфекцією.
Останні слова: Його останні слова часто цитують: “Мої шпалери й я боремося на дуелі не на життя, а на смерть. Одному з нас доведеться піти”.
Прийняття католицизму: Перед самою смертю Вайлд був умовно охрещений у Католицькій Церкві.