Тетяна Марінова
Лікарка педіатр-неонатолог, консультантка з питань грудного вигодовування, медична блогерка, авторка і ведуча програм на каналі «Медичний» Марина Шакотько видала книжку з обнадійливою назвою “Летить лелека. Книжка-антистрес для батьків”. Але Womo.ua цієї новини виявилось замало, тому авторку і медикиню ми одразу закидали запитаннями про материнство, актуальні для наших читачок.
Велика кількість “лякалок” на кожному кроці батьківства пов’язана з відсутністю простих знань про новонароджених малюків
Марино, як виникла ідея створити книгу “Летить лелека”? Які основні цілі ви ставили перед собою, коли почали працювати над нею?
Ідея написання книги виникла ще в часи, коли я працювала педіатром-неонатологом у пологовому будинку. Я бачила, як багато тривог і переживань, пов’язаних із народженням дитини, доглядом за нею, мають сімейні пари-породіллі. Велика кількість обмежень, заборон і забобон, всіляких “лякалок” на кожному кроці батьківства, на мою думку, пов’язана з відсутністю простих знань про новонароджених малюків, розуміння їх потреб, особливостей життя у перші місяці від народження. Тоді й виникла ідея написати книгу, в якій простою і зрозумілою батькам мовою пояснити, як влаштоване їх “3-4 кілограмове щастя”, дати щось на кшталт “інструкції з експлуатації”. Бо знання дають впевненість, а впевненість — дієвий засіб проти паніки і тривоги. Така собі формула “спокійного батьківства”.
Ваша книга розвінчує багато поширених міфів про догляд за дітьми. Які міфи ви вважаєте найбільш шкідливими та чому?
Міфи, які лякають, забороняють і підтримують тривожність. З появою дитини у родині рівень тривожності і так зашкалює. А коли з кожного кутка лунають “доброзичливі поради”, що ще більше лякають — тут і до післяпологової депресії недалеко. А ще — і розбіжності, і сварки в родині, бо немає одного визначеного рішення щодо багатьох питань. Наприклад, чого мамі-годувальниці не можна їсти ті чи інші продукти. Суворі обмеження в їжі негативно впливають на настрій і самопочуття жінки, у якої нещодавно змінилось все життя. Якби це ще було доречно — добре, можна потерпіти. Але якщо це зовсім недоречно і навіть шкідливо, то це зовсім інша історія. Або порада щодо грудного вигодовування по годинах: я не раз мала справу з недостатньою кількістю молока у мами годувальниці і, як наслідок, недостатній набір ваги дитиною, через ось такі недолугі поради. Багато “лякалок” з приводу того, як можна/не можна носити дитину на руках. Скільки тривоги вони викликають у батьків! А про лікування дітей взагалі можна окрему книгу написати. Тому здоровий глузд і обізнаність – найперші помічники сучасних батьків.
Депресія — не забаганка, це хвороба, і дуже підступна
Що вас спонукало звернути особливу увагу на тему післяпологової депресії (ппд)? Як часто зустрічалися ви з цими проблемами у своїй лікарській практиці? Чи змінився відсоток жінок, які стикнулися з ппд?
Ця тема актуальна. Я сама мала прояви “бейбі блюза”, тому писала про це не тільки з позиції лікаря. В нашому суспільстві особливе ставлення до ролі Мами. Вважається, що кожна жінка, яка народила, обов’язково має бути дуже щаслива (бо хтось, наприклад, не може виносити і народити дитину). Вона має радіти і насолоджуватись своїм новим статусом, бо діти – це найбільше щастя в родині. Так, з цим не посперечатись, але за цим щастям стоїть дуже багато всього. Зміна звичного режиму життя (особливо режиму сну), зовнішності, величезна відповідальність за свою крихітку (щоб не нашкодити дитині, нічого не пропустити, бути хорошою мамою), нові обов’язки. А якщо додати складні сучасні реалії (життя під час повномасштабного вторгнення, іноді коли немає поруч партнера і є тривога за його життя, або життя в евакуації чи в чужій країні), то картинка стає ще яскравішою. Не кожна жінка має відчуття вселенського щастя від усвідомлення, що вона стала мамою. І це не залежить від кількості дітей і від того, наскільки бажана і жадана ця дитина. Просто одразу на перший план можуть вийти інші почуття. До речі, за ці почуття багатьом мамам стає соромно і вони сварять себе за них і знаходяться в відчутті провини перед дитиною і партнером.
У свою книгу я навіть включила опитувальник на післяпологову депресію, щоб жінка або її родичі могли зорієнтуватись і вчасно звернутись за допомогою. Депресія — не забаганка, це хвороба і дуже підступна хвороба. Я не можу визначитись, чи змінився відсоток стосовно післяпологової депресії, бо в нашій країні взагалі адекватної статистики з цього приводу немає: багато жінок, які все ж звертаються за допомогою, роблять це в приватному порядку, ці випадки не фіксуються. Тому мені важко відповісти на це запитання. Обізнаність про депресію дійсно зростає, тому, можливо, і відсоток звернень ми можемо мати вищим.
Чи є якісь прості правила, які може виконувати жінка та пом’якшити перебіг ппд?
Так, не намагатись бути “ідеальною” у всіх сферах життя, намагатись спати та відпочивати при кожній нагоді і не соромитись просити про допомогу. Сон, відпочинок і хоча би трішечки часу для себе в рутині “мамських буднів” точно хороша профілактика “бейбі блюзу” і депресії.
Прикласти дитину до грудей не завжди дорівнює нагодувати дитину
У книзі ви порушуєте тему грудного вигодовування. Які найпоширеніші помилки роблять батьки у цьому питанні? І що їм варто знати, аби уникнути цих проблем?
Дуже важливо, щоб батьки готувались до цього процесу. На жаль, у нас, жінок, не завжди все так просто, як у котиків і песиків. Прикласти дитину до грудей не завжди дорівнює нагодувати дитину. Якщо малюк не правильно прикладений до грудей – мамі боляче, а дитинка залишається голодною.
До грудного вигодовування варто готуватись. Важливо розуміти, як утворюється грудне молоко і від чого залежить його кількість і якість. Це допоможе уникнути багатьох помилок і, головне, не піддаватися таким вкоріненим міфам, як “немолочні жінки”, “годування за режимом”, “дієта мами-годувальниці”, “нежирне молоко”, “плаче — значить голодний”.
Я взагалі раджу заздалегідь обрати компетентного консультанта з питань грудного вигодовування, мати з ним зв’язок і за потреби звертатися по допомогу. Це точно економить час, нерви, здоров’я мами й малюка.
Як ви знаходите баланс між своєю професійною діяльністю, блогерством і материнством? Що вам допомагає залишатися ефективною у кожній із цих ролей?
Прийняття своєї неідеальності. Я давно вирішила, що бути успішною у всіх ролях, може, й реально, але шкідливо для психіки і здоров’я. Тому дійсно балансую між усіма цими ролями. Іноді беру вихідні і проводжу їх з дітьми, майже не відволікаючись на роботу. Іноді готую їжу на кілька діб і попереджаю дітей, що “у мами запуск проєкту”. Іноді зникаю з блогу на кілька діб, а іноді провалююсь у блогерську діяльність з головою. Я не ідеальна. Я собі це дозволяю.
Як ви вважаєте, чи змінюється підхід до виховання дітей в Україні? Чи стають сучасні батьки більш відкритими до доказової медицини?
Так. Сучасний світ змінився. Ми не можемо виховувати своїх дітей так, як виховували нас, тому що вимоги до сучасної людини дуже змінились. Виховати вільну креативну стресостійку особистість не можна в межах суворої дисципліни і тотального підкорення навязаним авторитетам (леніну, сталіну, комсомолу тощо). А стосовно доказової медицини — так, завдяки великій кількості науково-орієнтованих лікарів, більшість з яких займається просвітницькою діяльністю на різних платформах — соціальні мережі, стрімінгові майданчики, медіа, радіо, література. Батьки починають прислуховуватись до доказових підходів у лікуванні і профілактиці хвороб.
Які, на вашу думку, ресурси та книги, крім “Летить лелека”, варто читати молодим батькам, щоб сформувати об’єктивне розуміння здоров’я та розвитку дитини?
На мою думку, варто слідкувати в соціальних мережах за доказовими лікарями, психологами, логопедами, педагогами. Вони публікують освітню інформацію, яку збирають у посібники, гайдлайни, публіцистичні і художні книжки.
У прагненні досконалості і бажанні робити все правильно можна втратити просту радість від батьківства
Що б ви порадили батькам, які намагаються знайти баланс між бажанням “бути ідеальними” та реальністю, яка часто виявляється зовсім іншою?
Визначитись з пріоритетами. Що для них важливіше — зовнішня картинка чи те, що відбувається всередині сім’ї? У прагненні досконалості й бажанні робити все правильно можна втратити просту радість від батьківства. А вона і є основою щасливої родини.
Я раджу свою формулу неідеальної мами: прийняти, що можна помилятись, що можна щось зробити не так, забути, переплутати, іноді бути не в настрої і не в ресурсі, але вміти визнавати свої помилки, вибачатись (неважливо, який вік дитини), поважати потреби і кордони свої і своїх близьких і робити роботу над помилками. Тоді буде неідеальна, але щаслива родина.
Які теми для вас залишаються найактуальнішими і найважливішими у вашому блозі? На що варто звернути увагу сучасним батькам?
Теми профілактики хвороб (зокрема, вакцинація). Розвіювання міфів, пов’язаних із лікуванням хвороб дитячого віку, доглядом за малюками. Підліткова психологія.
“Гнучкість наше все” — це мій девіз і девіз, якого я раджу притримуватись сучасним батькам. Так, нам складно робити щось по новому, дотримуватись певних сучасних рекомендацій, якщо ми маємо свій досвід. Так, нас не щепили від грипу і вітрянки, і ми вижили. Але зараз існують вакцини від цих хвороб, то чому б не використовувати здобутки людства? Так, нас годували з 2 місяців яблучним соком і яєчним жовтком, які там шматочки в 6 місяців? Але зараз є наукові докази, що так не варто робити, то чому б не дослухатись до них? І таких прикладів дуже багато. Педіатрія потужно розвинулась за останні десятиліття, і мені, як лікарю і як мамі, дуже подобаються ці зміни.
Чи плануєте ви написати ще одну книгу? Якщо так, то про що вона буде?
Так! Маю дуже багато цікавих клінічних випадків: деякі смішні, анекдотичні, деякі сумні і навіть трагічні. Хочу об’єднати ці історії в книгу. Щоб на прикладі моїх пацієнтів, хтось міг уникнути власних помилок, хтось дізнатись про щось нове, а хтось просто посміхнутись.
Розкажіть, що ви читаєте, які книги останнім часом найбільше вас вразили?
Зараз найбільше читаю наукову літературу: протоколи, гайдлайни, рекомендації. Це необхідно для моєї практичної і блогерської діяльності, потрібно бути в курсі сучасних медичних новин. Із художньої літератури остання книга, що вразила мене — Н. Д. Уолш “Бесіди з Богом”. Ця книга потрапила мені в руки після смерті чоловіка і стала підтримкою в той складний період.
Чому вас вчать ваші діти?
Гнучкості. Щодня виходити за рамки своїх стереотипів. Наприклад, я в 41 рік не маю жодного татуювання і пірсингу, а донька має пірсинг носа в 15. Син зі своїм “філософським ставленням” до буденних питань дуже тригерить мене — організовану і структуровану особистість. Але, якщо я хочу бути щасливою мамою щасливих дітей, без гнучкості не обійтись. До речі, вона допомагає мені в інших сферах життя, тому це корисна навичка, яку варто напрацьовувати сучасній людині. Діти у цьому випадку — наші тренажери.
Автори фото Марини Шакотько Ірина та Дмитро Фролови
Про авторку
Марина Шакотько — лікарка педіатр-неонатолог, консультантка з питань грудного вигодовування, медична блогерка, авторка і ведуча програм на каналі «Медичний».
Марина Шакотько розпочала медичну карʼєру в 16 років: навчання в медичному коледжі, надалі — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Перша спеціалізація — неонатологія (галузь медицини, що займається новонародженими дітьми). 10 років роботи в одному зі столичних пологових будинків, приблизно 7000 пологів за цей час дали багато практичного досвіду, цінного для родин, що стають на шлях батьківства.
Останні сім років Марина працює педіатром-неонатологом і консультантом з питань грудного вигодовування в багатопрофільному медичному центрі. Тут її пацієнти — діти від народження і до 18 років.
З 2021 року веде свій медичний блог та є автором і ведучою програм на каналі Медичний. Марина популяризує здоровий спосіб життя і медичні знання серед батьків в своїх соціальних мережах, де її поради і рекомендації допомагають тисячам родин.
Про книжку “Летить лелека. Книжка-антистрес для батьків”
Зазвичай, разом з усвідомленням своєї нової ролі у майбутніх батьків з’являються перші тривоги й незліченна кількість запитань: які потреби має новонароджена дитина і як їх задовольняти? Як протікатимуть пологи і що буде відбуватись з мамою, плодом і партнером на кожному з цих етапів? Як підготувати простір для народження малюка? Які лікувально-діагностичні процедури варто обов’язково робити дитині в перші місяці життя і чому, а які симптоми і стани – не потрібно лікувати взагалі? Як налагодити грудне вигодовування і що робити, якщо материнство не приносить радість?
Лікарка педіатр-неонатолог Марина Шакотько доводить, що освічені, спокійні та впевнені батьки, які вчасно адаптуються до нових умов, – це найкращий внесок у здоров’я дитини. На основі 17 років практичної роботи і 15 років власного батьківства авторка сформувала практичні, науково обґрунтовані поради та відповіді на найбільш поширені запитання, щоб подорож батьківством була впевненою і спокійною!