Пологи під час війни: природні, партнерські, домашні, у бліндажі та з перепалюванням пуповини

Життя триває і під ракетними обстрілами. Під час них воно навіть народжується.

Мешканка Бучі народила вдома під час окупації, у Миколаєві жінка змогла зробити це прямо під час обстрілів російськими загарбниками пологового відділення, а у Чернівцях двійня з’явилася на світ одразу після сирени…

36 425 разів від початку повномасштабної війни «лелеки прилітали» на нашу землю – саме стільки дітей, за даними Міністерства юстиції, народилося в Україні з 24 лютого.

Найбільше малюків з’явилося на Львівщині, але ближча до нинішнього фронту Дніпропетровщина – на другому місці.

Як війна впливає на процес пологів та до чого готуватися вагітній Ольга Ситнік спеціально для WoMo дізнавалася у породіль.

Також історії появи дітей під час війни ми попросили прокоментувати двох експертів: лікарку-акушерку Ольгу Сьоміну та її італійського колегу, який нині активно консультує українських лікарів на тему позалікарняних пологів, однак поки просить не називати своє ім’я, щоб не мати проблем з перетином блокпостів до непідконтрольних українським військам територій.

Партнерські пологи у лікарні заохочуються

На третьому місці за кількістю народжених з початку війни Одеська область. Саме в Одесі, у 5-ій пологовій лікарні, свою другу донечку народила Марта Сусук.

Вагітність жінки проходила добре, але на шостому місяці УЗД показало вузол на пуповині, тож імовірним розвитком подій мав стати кесарів розтин.

Однак лікарка, яка вела вагітність Марти, порадила не спішити та простежити за подальшими змінами.

«За півтора місяця я знову пішла на УЗД і вузла вже не було. Сказали, що просто багато пуповини і вона накладається одна на одну, тож діагноз скасували», – пригадує жінка.

«Призначення кесаревого розтину, там де він не потрібен і жінка цілком могла б народити сама, досить часта проблема, і не лише в Україні», – коментує цю ситуацію італійський експерт.

За його словами, це трапляється тому, що пологові лікарні розцінюються як фабрики з виробництва дітей, хоча їхнім завданням має бути супровід та спостереження за тим, що фізіологічно відбувається саме собою, без втручання у процес та інстинктивну поведінку жінки.

Відновлення після природніх пологів швидше, ніж після кесаревого розтину. Природні пологи корисніші для немовляти та дають дитині сильний стартовий потенціал. 

«Якщо жінка змогла виносити, то з високою ймовірністю зможе і народити. Не варто недооцінювати її тіло», — каже лікар.

Нашій першій героїні зрештою дозволили народжувати природним шляхом, але вже у самих пологах лікарі зазначили, що породілля має плаский плідний міхур та запропонували простимулювати пологову активність.

«Прокололи міхур, відійшли води і пологи пришвидшились, тож народила за півтори-дві години», – уточнює Марта. 

Дитину трішки обтерли і відразу поклали на груди матусі, пуповину не перерізали, поки вона пульсувала.

Під час пологів можуть виникати три найпоширеніші проблеми: асфіксія, ацидоз та гіповолемія (шок). Всі вони можуть бути вирішені за допомогою кровообігу, тому так важливо швидко не перерізати пуповину. 

«Потрібно дати їй відпульсувати, а в цей час спостерігати за адаптацією немовляти, яка триває не перші хвилини, а години і для кожної дитини своя», – пояснює італійський лікар.

Якщо пологи відбулися поза лікарнею, то взагалі не варто перерізати пуповину допоки маму і дитину не доправлять до медиків. Якщо це не можна зробити протягом кількох днів, то варто дати пуповині підсохнути, а потім перепалити її над полум’ям свічки – це убезпечить від інфекцій.

Свою другу донечку Марта також одразу приклала до грудей. А її свекруха, яка була присутня на пологах, активно все це фільмувала.

«Новонароджена дитина інстинктивно шукає груди матері, – коментує лікарка-акушерка Ольга Сьоміна. 

Коли маля почне смоктати молоко, це спровокує скорочення матки та фінальний етап пологів поступовий вихід плаценти.

Обидва експерти сходяться на тому, що для легких пологів в першу чергу треба заспокоїти породіллю, щоб вона почувала себе впевнено в обставинах у яких народжує. Наприклад, Марта каже, що їй було спокійно, тож вона навіть не пам’ятає, чи були сигнали тривоги під час її пологів. «Трішки погано працюють вуха в цей час», – жартує вона.

Пригадує, що в післяпологовий період до підвалу лікарні спускалися на абсолютно всі сигнали тривоги. Жінка каже, що там до наступу російських військ встигли зробити гарний ремонт з електроенергією, обігрівом, водою, туалетом, ліжками і навіть повноцінним пологовим залом.

До речі, Марта зазначає, що лікарі нині радо вітають партнерські пологи. На відміну від коронавірусних часів, коли парі могли заборонити присутність чоловіка чи іншої близької людини, зараз таке бажання охоче задовольняється. 

«Наполегливо навіть просять, щоб у післяпологовій палаті хтось був присутній з матір’ю та дитиною. Щоб допомогли породіллі під час повітряної тривоги одягнутися та спуститися з дитиною в укриття, – зазначає одеситка і додає: Навіть не дуже звертали увагу, якщо немає вакцинації».

Важливо, щоб із жінкою був її чоловік. Навіть не доула, а саме законний представник, оскільки жінка під час пологів вважається не до кінця повносправною.

«Наприклад, якщо жінці потрібно перелити кров чи зробити якусь операцію, то документ просять підписати когось із рідних», – пояснює Ольга Сьоміна.

Присутність на пологах партнера також може простимулювати пологову діяльність у породіллі, зазначає лікарка-акушерка. «Присутність чоловіка так само налаштованого, як і жінка, дає більше шансів на природній процес. Також лише любов та її прояви, зокрема, обійми та поцілунки, можуть простимулювати появу у жінки вдосталь окситоцину – гормону, який відповідає за природні пологи», – додає експертка.  

Магія плану пологів

Ірпінчанка Галина Будівська разом з чоловіком народжували свою другу дитину в Тернополі. «Приїхали на огляд до лікаря, а виявилося, що вже починаються пологи, – пригадує жінка. Нас відпустили ще погуляти. Тож ми пройшлися біля озера, з’їздили в Епіцентр та докупили, що нам треба».

Під час пологів Галина радилася зі своєю акушеркою, яка саме виїхала з України. З нею вона народжувала першу донечку у Києві майже чотири роки тому. Будівська прийшла у лікарню зі своїм планом пологів. Вона по пунктах описала, що і як мало б відбуватися за ідеальних умов. 

Тернопільський лікар до побажань пацієнтки дослухався. Однак на певному етапі породіллі запропонували проколювання міхура, оскільки не було достатнього розкриття. «Претензій до лікаря щодо цього я не маю. Все інше було максимально природно, як я і хотіла», – каже Будівська.

«Попередньо написати план пологів та обговорити його з лікарем – це дуже розумний крок, – схвалює дії породіллі лікарка-акушер Ольга Сьоміна. Взагалі вагітній варто бути обізнаною у питанні пологів. Треба читати протоколи, знати свої права і брати на себе відповідальність за себе та дитину, аби тебе сприймали серйозно». 

Якщо у жінки є внутрішня впевненість, що вона народить сама, то хороший акушер-гінеколог обов’язково буде до цього дослухатися, – коментує італійський експерт.

«У моєму плані було написано про перерізання пуповини після припинення її пульсації, тому так і зробили.  Дали перерізати її чоловікові, сфотографували на пам’ять навіть, – з посмішкою зазначає Галина. Дитину поклали мені на живіт відразу, хоча знаю, що там можуть робити по-іншому, але оскільки я наперед все проговорила, то зробили як я хочу».

Так і має бути. Плацента працює значно краще, ніж машина екмо, яку використовують для реанімації та підтримки життя новонароджених, – коментує італійський експерт.

Дві години новонароджена полежала на мамі, й тільки після цього відбулися всі зважування та вимірювання. Час повітряних тривог перечікували у коридорі, у підвал не спускалися.

Домашні та позадомашні пологи

Киянка Настя Гаврилюк народила свого сина вдома, хоч і не в себе. Це друга її дитина.

«Мої пологи пройшли саме так, як я хотіла, окрім того, що у війну, яку не міг передбачити жоден план, – зізнається вона. — З початку вагітності у мене було загострене відчуття «дому». Мені хотілося бути вдома, пересипати крупи з пакетів у баночки, облаштувати все для догляду за малюком, обирати нову постіль, наповнювати морозилку заготовками їжі на післяродовий період. Ще рік тому для мене домашні пологи були чимось дивним, а вагітною я відчула, що хочу саме такі. Щоб нікуди не їхати, навіть якщо це 5 хв до пологового».

Ще у вагітність жінка готувалась народжувати поза медичним закладом – вивчала багато інформації про фізіологію та стадії пологів, проходила спеціальні курси, готувалась фізично і морально, ходила до остеопата, на акушерські зустрічі та навіть тренувалася полегшувати перейми разом з доулою. «От і не вір після цього в жіночу чуйку чи інтуїцію», – жартує Настя.

З початком війни подружжя, разом з меншою донечкою, виїхало у Черкаси. «Я вирішила не відходити від свого плану домашніх пологів, незважаючи на війну і новий дім, – розповідає мама. — Через чати допомоги вагітним і мамам знайшла акушерку. Ми познайомились, вона провела нам з Женею експрес-курс підготовки до пологів. Ми докупили усе необхідне й тепер уже точно були готові».

На терміні 40 тижнів і 3 дні Настя Гаврилюк народила вдома свого сина. Каже, пологи були дуже швидкими, тож якби збиралася у пологовий, то народила би десь у машині. 

Знаю одне – треба довіряти своїй інтуїції, – певна мама двох.

Експертка Ольга Сьоміна з нею абсолютно згодна: «Пологи – це інстинктивний процес. Якщо жінка певна, що вона народить сама, то так і буде. Нещодавно жінка народила третю дитину самотужки, після двох кесарських розтинів. Її всі відмовляли, але вона була налаштована рішуче і народила соло, сама вдома». 

Лікарка-акушерка розповідає також історію, як нещодавно телефоном консультувала пологи, які відбувалися у бліндажі під Маріуполем. Жінці «асистували» комбат та двоє солдатів.

«Пологи неочікувано відбулися в дорозі, – пояснює лікарка. – За цих обставин головне, що могла зробити жінка – це прийняти і відпустити ситуацію, щоб природа зробила все сама. Народилася здорова дівчинка. Взагалі нині маю спостереження, що дівчаток народжується більше. Буде мир!».

Ольга Ситнік