Повернення після декрету під час війни: топвиклики для професійного зростання

Після народження дитини у жінки змінюється не лише сприйняття власного статусу та тіла, а й бачення професійної реалізації та економічної незалежності. Одні жінки хочуть змінити попереднє місце роботи, інші — напрям діяльності. Хтось починає думати про власну справу, наприклад, про перетворення хобі на бізнес. Є й такі, які знають, що як раніше вже не буде і не можуть визначитися, куди рухатися далі. І це нормально. Незалежно від того, до якої категорії належить жінка, якщо вона прагне професійної реалізація і фінансової спроможності, однаково проходитиме шлях з декрету на роботу. З чого почати цей шлях, щоб він був успішним?

Проблема не у відсутності робочого місця, а у небажанні змінювати традиції та мислення

Материнство — особливий гендерний компонент, який часто не враховують у рекомендаціях щодо пошуку роботи та кар’єрного зростання. Хоча він є одним із ключових і впливає на успішність процесу. Кожна мама насамперед людина, яка має соціальні та трудові права. Наразі права жінок, які народили, порушуються, існує помітна дискримінація жінок з маленькими дітьми на ринку праці. В Україні відсутні механізми підтримки жінок під час повернення на ринок праці. Бракує робочих місць з можливістю працювати дистанційно чи неповний робочий день. Зазвичай проблема не у відсутності робочого місця як такого, а у небажанні змінювати традиції та мислення, у небажанні експериментувати і трохи більше довіряти працівникам. Наприклад, жінка може виконати зазначений обсяг роботи не за 8 робочих годин, а за 6, щоб встигнути забрати дитину з садочка. Чи готовий роботодавець зберегти відповідну заробітну плату з меншою кількістю годин?

Проблема потребує комплексного рішення: від культури ставлення до потреб мами з маленькою дитиною до лактаційних кімнат. Відсутність можливостей мобільно та швидко підвищити кваліфікацію, ознайомитися з нововведеннями у сфері роботи. Раніше про це мало говорили і не було розуміння проблеми, хоч сама проблема і була. Наразі мами не планують випадати з професійної сфери на три роки. Тож роботодавцям краще бути зацікавленими у збереженні та розвитку своєї команди, щоб відносини компанія-працівник були win-win. Наприклад, жінки, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, можуть отримувати щомісячні розсилки з новинами компанії та приєднуватися до тренінгів. Можна розробити велком-програму повернення на роботу. Для компанії — це про інвестиції в команду і корпоративну культуру, а для жінки — це бажання працювати ефективніше в компанії, яка не тільки дає їй місце роботи, а й дбає про неї. Звісно, цих кроків не достатньо для зміни всієї системи, але достатньо, щоб почати рухатися в напрямку розвитку держави з рівними можливостями.

Українська економіка може отримати до $23,6 млрд, якщо будуть створені умови для повернення жінок на ринок праці

Через війну посилюються психологічні виклики, які проживає мама (від постійної тривоги до ПТСР), унеможливлюється залишення дитини, виникають логістичні та ресурсні проблеми.

Не накопичуйте злість – повертайтесь на роботу

Єдиної правильної відповіді не існує. Це завжди індивідуальна історія.

«Яка це мама, як вона буде себе почувати, хто тепер стане фігурою прив’язки до дитини, як це відобразиться на тому, коли вона повертатиметься з роботи. Якщо мама на роботі почуває себе чудово і повертається щасливою та задоволеною, то для дитини це великий плюс, бо, перш за все, дитині важливо бачити маму щасливою і задоволеною», — пояснює Оксана Королович, психологиня PhD, яка спеціалізуються на системно-сімейному підході.

Експертка зазначає, що мама, яка сидить вдома і постійно знаходиться з дитиною, тому що «так потрібно», так написано в книгах або так рекомендують близькі, і при цьому вона не забезпечує власних соціальних потреб і не має можливості проявлятися як особистість, накопичує злість і агресію на дитину, тим самим робить гірше і собі, і малюкові. Інша справа, коли мама вимушена працювати. Вона напружується на роботі і в цей же момент хвилюється за дитину, для якої не може знайти об’єкт прив’язки. В таких випадках потрібно приділяти більше уваги тілу та своїм емоціям.

«Тобто завжди дивимося не на процес, а на потреба це чи необхідність, на що і як впливає вибір, як себе почуває дитина, якого вона віку, чи може вона бути в комунікації з іншим членом родини, наскільки близький контакт і тощо. Повторюся, єдиного правила чи закону немає — все індивідуально,» — підкреслює Оксана Королович.

Ретельна підготовка полегшить сепарацію з дитиною

Мама зможе вийти на роботу з мінімальним стресом, якщо вона і дитина будуть готовими. Це про почуття довіри, вміння бути один без одного, розуміння власних почуттів і цілей. Мами часто відчувають провину за свої бажання або за дитячі сльози через розлуку. Часом через це вони можуть змінити своє рішення професійно реалізуватися. З цим потрібно працювати, щоб процес зміни звичок і адаптації до нових, пройшов гармонійно. Сльози в процесі адаптації — це нормальне і природне явище.

«Дитина має право на сум, їй потрібен час, щоб звикнути до нових обставин і відпустити маму від себе. Емоції потрібно проживати, сльози мають бути виплакані, щоб потім відчути полегшення», — наголошує психологиня Ольга Карпенко.

Щоб сепарація була гармонійною, вона радить придумати з дитиною ритуал прощання/вітання з мамою. Це можуть бути обійми, побажання гарного дня, якась дрібничка, принесена мамою у подарунок.

«Пам’ятайте, якість проведеного часу з дитиною важливіша за кількість», — підкреслює Ольга Карпенко і тому рекомендує щовечора виділяти час на гру з дитиною. Вибір активностей залежить від уподобань: грайте в настільні ігри, читайте казки, разом малюйте або просто бавтеся. Також важливо бути щирими з дитиною: розповідати їй про свою роботу пояснювати, чим ви займаєтеся та для чого це потрібно.

Мамі варто півищити самооцінку

Після народження дитини за руку з переоцінкою себе, своїх бажань і пріоритетів, у жінки часто з’являються сумніви, страхи та запитання без відповідей. Також давлять стереотипи. «Нічого не робила, поки сиділа з дитиною», «Жінки в декреті не розвиваються», «Я все забула», «Ніхто мене не візьме на роботу», «Нічого в мене не вийде» — ці та інші стереотипні думки не мають нічого спільного з правдою, але впливають на самосприйняття та сприйняття в цілому жінок з дітьми у суспільстві.

«В слові «самооцінка» схована його суть, яку більшість не помічає. «Само-», не «свекрухою-оцінка», не «мамою-оцінка», а саме «самооцінка». Тому самооцінку варто спочатку сформувати»,— пояснює психолог Костянтин Несвіт.

Для підвищення самооцінки він рекомендує просту вправу: напишіть 25 своїх сильних якостей. Далі під кожну з них пригадайте і тезово запишіть ситуацію, в якій ця якість проявилася. Таким же чином опишіть 25 своїх досягнень. Ці знання і будуть основою для самооцінки. Психолог рекомендує повертатися до цієї вправи і перечитувати відповіді щоразу, коли втрачається рівновага, тому що «всі зовнішні опори крихкі, лише маючи міцний внутрішній фундамент, ви ніколи не втратите чарівну себе».

Що робити з грудним вигодовуванням

Мами, які годують дитину грудним молоком, на перший погляд, стоять перед вибором: відтермінувати вихід на роботу до моменту закінчення годування або завершити грудне вигодовування раніше бажаного через вихід на роботу. Насправді, вони можуть не тільки існувати разом, а і взаємодопомагати.

«Є безліч переваг від такого поєднання. По-перше, грудне молоко — це найкраща їжа для дитини та емоційний зв’язок між мамою та малюком. Також грудне вигодовування — це профілактика розвитку післяпологової депресії і зручний ефективний спосіб компенсувати недостатню увагу дитині. Проте є і недоліки. Наприклад, щоденний процес зціджування, заморожування молока і слідкуванням за цим процесом», — розповідає Анна Могірчук, консультантка з грудного
вигодовування.

Щоб цей процес пройшов успішно, Анна радить читати якісну інформацію та звертатися до спеціалістів з грудного вигодовування, заручитися підтримкою близьких і заздалегідь підготувати власний банк грудного молока.

«Організувати можна все. Та чим менша дитина, тим більше допомоги та підтримки потребує мама: інформаційної, побутової, психологічної. Поєднання материнських і професійних ролей вимагає чіткого планування часу і уваги до тіла та емоцій», — підкреслює Анна Могірчук.

Повернення мами на ринок праці має три аспекти

Проблеми, пов`язані з працевлаштуванням мам, були завжди. З початком війни вони посились і збільшились. Відповідно сьогодні питання повернення мами на ринок праці має три аспекти: декрет,
війна, робота.

«На тлі війни кожна людина занурюється в стресовий стан, по-різному адаптується до нових умов і виходить з нього в ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) або в посттравматичне зростання. Війна трансформує кожного українця та українку. З одного боку, у частини людей зростає потреба активізуватися. Їм потрібно більше рухатися, працювати і комунікувати з людьми, щоб розподілити внутрішню напругу. А інша частина — завмирає, їм хочеться сповільнитися, зупинитися і все обміркувати», — розповідає Оксана Королович.

У мам додається хвилювання за дитину. Так влаштована психіка людини: чоловік більше хвилюється за жінку, а жінка — за дитину. Тобто, кожна мама перевантажена особистими процесами і відчуває
напругу від процесу пошуку безпеки для себе і для дитини. Окрім того, вони відчувають потребу виходу на роботу, щоб забезпечувати себе фінансово і краще почуватися емоційно, бо відбувається зміна діяльності.

«Коли мама хоче і може вийти на роботу — це добре. Важливо приділяти увагу тілу, бо війна — це постійний рух в стресі і робота може покращити її стан а може і, посилити напругу. Тому не
потрібно дивитися на інших, а треба звертати увагу, як вихід а роботу: вплине на конкретну маму і конкретну родину», — зазначає Оксана Королович.

Перший крок потребує від мам дисципліни

Перед тим, як почати пошуки роботи, потрібно зазирнути всередину себе. Недостатньо підготувати резюме чи протестувати ідею майбутнього бізнесу, щоб успішно почати працювати. Потрібна підготовка: психологічна та «материнсько-операційна». Варто дослідити вплив війни на себе, покращити самооцінку, налагодити перебування дитини з помічниками, перевірити готовність до сепарації, створити домашній банк грудного молока. Це базові материнські аспекти, які часто не враховуються при порадах, як знайти роботу. Материнство потребує додаткової дисципліни, уваги та часу. Якщо це враховувати, мама швидше сформує свій внутрішній трамплін для стрибка до професійного зростання.

Марина Марченко, співзасновниця та голова ГО «КПВМ «Лада»
Віталіна Нагорна, програмна директорка ГО «КПВМ «Лада»