Пожежі — загроза для природи та здоров’я людей

В Україні триває пожежонебезпечний період. З початком осені почастішали підпали сухої рослинності, які через відсутність опадів та високі температури переростають у масштабні пожежі. За даними Міндовкілля, через недбалість людей та навмисні підпали в екосистемах України цього року вже сталося 440 пожеж, що охопили площу в 400 гектарів. При цьому понад 900 випадків пожеж (на площі 15,6 тисячі гектарів) — спричинено воєнними діями.

Фото: Юрій Іваненко

У Всесвітньому фонді природи Україна (WWF-Україна) підкреслюють: пожежі мають значний негативний вплив на всі компоненти екосистем. Викиди шкідливих речовин в атмосферу, забруднення токсичними сполуками ґрунтів, поверхневих і підземних вод, втрата біорізноманіття — лише деякі з руйнівних наслідків.  

Втрата біорізноманіття і шкода здоров’ю людей

Пожежі призводять до втрати біорізноманіття. Масова загибель представників флори і фауни, може порушити харчові ланцюги, що спричиняє довгострокові зміни у структурі всієї екосистеми. Подібні зміни призводять до зникнення чутливих видів рослин і тварин та появі інвазійних видів.

Також пожежі спричиняють значні зміни водних екосистем. Зокрема, це стосується погіршення якості води. Попіл, згорілі рештки рослин і тварин, потрапляють у водойми. Це може збільшити концентрацію різних хімічних сполук у воді, включаючи важкі метали (як-от свинець, ртуть), азот, фосфор.

Значні викиди діоксиду вуглецю (CO₂) під час пожеж посилюють парниковий ефект, що сприяє зміні клімату.

Боротьба за людей: які рішення працюють у 2026 році

8 липня 2026 року в Києві HR Wisdom Summit 2026 об’єднає HRD, CEO та керівників компаній для обговорення найгостріших викликів ринку праці. Учасники говоритимуть про утримання талантів, адаптацію ветеранів, нові моделі управління командами та розвиток навичок, необхідних бізнесу вже сьогодні.

Таким чином, пожежа — це не лише “про обгорілі дерева”, а й загибель тварин і рослин, втрату біорізноманіття, зміни в мікрокліматі, погіршення якості ґрунтів та водойма, а також роки для відновлення екосистем.

Негативний вплив на здоров’я населення

  1. Продукти горіння містять шкідливі хімічні сполуки, які можуть бути канцерогенними і потрапляти в організм людей через питну воду у колодязях або їжу, вирощену на забруднених ділянках. Навіть після того, як безпосередні наслідки пожеж подолані, можуть виникати довготривалі проблеми для здоров’я населення: загострення хронічних хвороб, порушення функцій імунної системи тощо.
  2. Погіршення якості атмосферного повітря. Під час пожеж у повітря потрапляють продукти горіння, зокрема сажа, дрібнодисперсні частинки. Що може спричиняти респіраторні захворювання, алергії, а також погіршувати загальне самопочуття (що особливо небезпечно для людей з хронічними захворюваннями легень і серцево-судинної системи). 
Фото: Юрій Іваненко

Навмисні підпали сухої рослинності та недбале господарювання — одні з основних причин пожеж

За даними Міндовкілля, цьогоріч через російську військову агресію вогонь охопив 15,6 тисяч гектарів. Проте активізація неконтрольованих навмисних підпалів сухої рослинності, необережне поводження з вогнем, а також недбале господарювання лишаються вагомою причиною пожеж. 

Торфова пожежа найбільш складна і небезпечна по своїй тривалості — вона може тліти місяцями

Для прикладу, експерти WWF-Україна наводять критичну ситуацію з пожежами, які мали місце у вересні, у Київській та Чернігівській областях. 

“Згідно з відкритими супутниковими даними, пожежі, наслідки яких відчувають нині кияни, відбувались на території Вишгородського (Київщина) та Козелецького (Чернігівщина) районів. Так, пожежа захопила значну частину об’єктів природно-заповідного фонду — осушене болото на території Міжрічинського регіонального ландшафтного парку, й лісові, переважно соснові насадження у Чернинському заказнику. Найімовірніше пожежа спровокована близькістю до населених пунктів”, — зауважує керівник напряму “Ліси” WWF-Україна Михайло Богомаз

“Торфова пожежа найбільш складна і небезпечна по своїй тривалості — вона може тліти місяцями. Площа, “пройдена” пожежею, займала декілька сотень гектарів як мінімум — це те, що вдається встановити наразі тільки супутниковим моніторингом. Наслідком такої пожежі є викиди тисячі тонн CO₂. Буквально горить торф, і увесь закумульований ним вуглець просто напряму, одномоментно потрапляє в атмосферу. Ще «покращує» наш клімат, робить його ще теплішим”, — підкреслює Михайло Богомаз.

Як попередити пожежі? 

Справа в тому, що, для прикладу, в осушених екосистемах та у штучно насаджених, зокрема, хвойних лісах ризик виникнення пожеж зростає вдвічі! 

Оскільки в поточний сезон спостерігається низький рівень води, а в лісах загалом — дуже низький рівень вологості, пожежа при вітрі зі швидкістю 10 м/с поширюється миттєво. За таких умов вогонь може не згасати, доки не випаде достатня кількість опадів або глибокий сніг.

Фото: Юрій Іваненко

“Недбале водокористування в минулому, зокрема осушення значних територій, призводить до серйозних змін ландшафту та порушення функціонування екосистем. Це спричиняє зміни у водному балансі та погіршує здатність таких територій утримувати вологу. Осушені землі, особливо під час тривалих бездощових періодів, стають більш вразливими до посух і пожеж, вимагаючи особливо уважного ставлення та раціонального господарювання. Відновлення природних водних об’єктів, таких як болота та озера, є необхідним кроком для покращення стану цих територій та запобігання подальшим екологічним проблемам”, — пояснює керівниця напряму “Вода”  WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко

Процес відновлення екосистем після пожеж може бути складними і тривалими.  

У WWF-Україна підкреслюють: одним зі шляхів попередження та поширення пожеж, в тому числі лісових, є збереження в природному стані та відновлення водно-болотних угідь. 

“Критично необхідно попереджати виникнення пожеж, а для цього дуже важливо відновлювати заплавні території та водно-болотні угіддя, обводнювати їх. Адже саме ці водні екосистеми природним шляхом утримують вологу та слугують надійним бар’єром від “раптових” загорянь у межах лісових масивів. Тому їх захист є надзвичайно важливим як для збереження природних екосистем, так і підтримки здоров’я населення!”, — підсумовує Оксана Коноваленко.