Про книгарні і кав’ярні: 4 книги від професіоналів

Підбірка книг, написаних власниками букіністичної крамниці та мережі кав'ярень

Я ціную професіоналів. У будь-якій сфері. Якщо мені потрібен сантехнік — він має бути найкращим. Якщо потрібен мийник вікон — він повинен знати свою професію від і до: розумітися на найкращих засобах для миття вікон, мати відповідне обладнання (а не которотенький пристрій для миття лобового скла автомобілю, з яким до мене кілька років тому заявилася одна мийниця вікон; у результаті вікна ми мили разом моєю шваброю для підлоги), якщо я хочу випити кави — я за першої ж можливості оберу знайомого баріста, який вміє на око відрізнити арабіку від робусти, віртуозно приготує каву, а на додачу, якщо буде час, розкаже щось про історію кави або про новинки індустрії. Я вже мовчу про те, наскільки важливі професіонали у більш серйозних галузях, особливо в медицині.

Оглядачка WoMo Надія Купріненко розповідає про книги від двох професіоналів, які, на відміну від мотиваційної літератури, що вже набила оскомину, занурюють у справжні будні своїх професій. 

Перший — Шон Байзелл, власник букіністичної книгарні у шотландському містечку Вігтаун. У своїх книгах «Щоденник книгаря» та «Сповідь книгаря» він день-у-день описує один рік зі свого життя, яке нерозлучне з його книгарнею. Ніякої романтизації професії, підлабузьської любові до покупців, жодної мотивації для тих, хто мріє про свою книгарню. На диво, після прочитання цієї книги мати свою книгарню мені захотілося ще більше.

Другий — Колін Гармон, власник мережі кав’ярень 3fe з ірландського Дубліну. І він знає про роботу кав’ярень буквально все. Чим і поділився у книзі «Що я знаю про роботу кав’ярень».

Мені здається, Шон Базйелл і Колін Гармон мають познайомитися (якщо ще ні) й об’єднати бізнеси, бо ніщо так не пасує до кави, як книжка, і ніщо так не пасує до книжки, як кава. Думаю, на їхній спільний бізнес чекав би не менший успіх, ніж на їхні книжки.

І за книгарнею Шона, і за мережею кав’ярень Коліна можна спостерігати у соцмережах, що виводить події з їхніх книжок на окремий рівень — рівень причетності.

«Щоденник книгаря»
Шон Байзелл

видавництво «Наш формат», 2021 рік

Щодня протягом року автор книги і власник найбільшої книгарні у шотландському Вігтауні робив записи у фейсбук, фіксуючи події з життя книгарні та власного. А потім ці записи перетворилися на книгу. І дуже швидко — на світовий бестселер.

Ситуації с відвідувачами, часто кумедні і навіть химерні, описані з натури та з неперевершеним британським гумором.

«Знову прегарний день, який зранку трошки припсував покупець у шортах і вовняних шкарпетках по коліно, який перевернув стос книжок і так і лишив їх на підлозі. Одразу по тому інший покупець із хвостиком і капелюхом, припускаю, позиченим у клоуна, купив «Алхіміка» Пауло Коельо — напевно, навмисно, щоб підірвати мою віру в людство і зіпсувати мені настрій».

«Я саме повертався з кухні із чаєм, коли покупець у спецівці та поліестрових штанах, сантиметрів на 15 коротщих, ніж треба, ледь не вибив мені чашку з рук і спитав:
— А у вас тут ніхто не вбивався? Було таке, щоб хтось упав із драбини у книгарні й убився?
Я відповів:
— Ще ні, але сподівався, що сьогодні пощастить.»

«Відвідувачка старшого віку сказала, що її читацький клуб у наступному місяці читає «Дракулу», але вона не пам’ятає, що той написав».

Шон люто ненавидить Amazon, послугами якого він змушений користуватися та через якого має купу неприємностей з онлайн-замовниками, та Kindl, один з примірників якого він навіть розстріляв із рушниці, перетворивши гаджет на арт-об’єкт.

«Під час вересневого книжкового фестивалю я зауважив, що Еліот витягнув із розетки одну з моїх настільних ламп і натомість поставив заряджатися свій кіндл. Це мене так обурило, що я аж поскаржився Робу, а він вигадав помсту. Ми завантажили Еліоту на кіндл книжку «Усе у твоїх руках: Високе мистецтво вагінального фістингу». Навряд чи його дружина була в захваті».

Він описує свою роботу не лише як продавця книг, а як і покупця, оскільки багато людей з тих чи унших причин змушені продавати свої бібліотеки. Тоді вони кличуть Шона, який приїздить на місце, оцінює бібліотеку і купує все або найцікавіше з того, що є.

Найцікавішим часто виявляються книжки про залізницю та рибальство. І першодруки та примірники з автографами авторів.

А ще у книгарні Шона живе кіт — хуліганистий і огрядний Капітан, який тішить відвідувачів і має свою сторінку в інстаграмі.

«Сповідь книгаря»
Шон Байзелл

видавництво «Наш формат», 2020 рік

Це ще один рік із життя Шона та його книгарні. Здається, якщо я потраплю колись у Вігтаун (а таке бажання завдяки книгам уже є), я вітатимусь на вулицях з мешканцями, бо вони так часто бувають у крамниці автора і з такими детальними і влучними характеристиками ним описані, що немає жодних сумнівів, що я упізнаю кожного.

Як і перша книга, «Сповідь» має щоденні звіти про інтернет-замовлення, кількість покупців у крамниці та виручку за день. З’являються нові і вже знайомі персонажі. Була рада знову зустріти Нікі — ексцентричну напарницю Шона по книгарні, яка не уникне слушного моменту підняти його на кпини. Треба сказати, що у них це взаємно.

«Нікі заскочила попередити, що, можливо, в суботу приїде на роботу із запізненням. Коли ми домовлялися про це, розмова передбачувано здійснила непердбачуваний поворот.
Нікі: Є в мене дві подружки, які перемальовують макіяж лялькам Bratz. Вони близнята.
Я: Близнята? Ідентичні?
Нікі: Ага, інколи.»

«Нікі чергує у книгарні. Предмет її любові, теж зв Свідків Єгови, буде на вихідних у нашому районі — даватиме виступ у странрарському Залі Царства.
Нікі: Мені треба скинути 10 кіло за два дні.
Я: І як же?
Нікі: Ну, я поголила ноги. Це мінус два кіло.
Я: Що вдягнеш на зустріч?
Нікі: Вдягнуся так, ніби я польська комуністка в 1972-му.
Ми вирішили, що найефективніший спосіб скинути 10 кіло за два дні — це ампутація. Зійшлися на думці, що найкраще відрізати голову: це ще й вирішить проблему з вибором зачіски».

Покупці так само торгуються з Шоном за зайвий фунт, мешканці сусідніх містечок так само продовжують запрошувати його на оцінку приватних бібліотек, Капітан все товстішає, у крамниці все більшає книжок, Amazon продовжує наступ на дрібних книготоргівців.

«Ранок був тихим, доки об одинадцятій годині спокій не порушила жінка середнього віку у спортивній куртці. Вона волала до свого чоловіка:
Жінка: Баррі!.. Баррі!.. Баррі!..
Баррі: Що, люба?
Жінка: Баррі, а я читала «1984»?

«Що я знаю про роботу кав’ярень»
Колін Гармон

видавництво «Наш формат», 2021 рік

Я ніколи не відкривала бізнес, керуючись книжками, тож не можу судити, наскільки це дієво, але у цій книзі автор настільки детально описує кожен етап роботи кав’ярні — від вибору правильного місця, комунікацій, взаємодії з орендарями, особливостей ранкової і обідньої роботи закладу, до комунікацій, контрактів, безпеки, підрахунків прибутку та збитків, і, звичайно, нюансів приготування кави — що впевнено скажу: ця книга точно не стане марно витраченим часом. Важко навіть припустити, що автор міг не торкнутися якось аспекту кавового бізнесу — і все це у книзі на 263 сторінки.

Без зайвих слів він просто у передмові ставить на місце мрійників і романтиків: «Не раз я бачив, як насправді управління кав’ярнею перетворюється із мрії на нічне жахіття. Її власник може збанкрутувати, вичерпати всі ресурси, залишитися з порожніми руками. Це мінлива індустрія, де точиться постійна боротьба за те, щоб не вилетіти з гри. А якщо вам нічого не вдасться, то за вами вже вишикувалася черга тих, хто певен, що їм неодмінно пощастить».

«Якщо ви плануєте відкривати власну кав’ярню, вам необхідно звикнути до того, що реальність дуже відрізняється від уявлень (і вона далеко не така гламурна). Щодня вам доведеться робити безліч справ: від миття туалетів до ремонту розеток, кухонних раковин і такого іншого».

Набивши гуль на власному досвіді, але не полишивши омріяне заняття, Колін Гармон зізнається: «Кавовий бізнес неймовірно захопливий, тому я радію, що ним займаюся. Він динамічний, прогресивний та інклюзивний — багатьом галузям тут є чого повчитися. А в його основі перебуває одна проста мета — гостинність».

«Моєю першою кав’ярнею був прилавок на колесах у холі нічного клубу. Для мене найважливіше — почати. Ви ніколи не знаєте, куди можете дійти».

Після книги «Що я знаю про роботу кав’ярень» Коліна Гармона сама собою проситься до прочитання наступна книга:

«Нові кавові правила»
Джоржан Майклмен, Закері Карлсен

видавництво Старого Лева, 2021 рік

Завдяки цій книзі ви нарешті зможете відрізняти робусту від арабіки (якщо ще не навчилися, як, наприклад, я), правильно приготувати каву вдома та, як справжній експерт, оцінити її у закладі.

«Ми живемо у золотій ері кави. Такої смачної високоякісної кави, як зараз, ще не було. Але як відрізнити добру каву від поганої?»

Книга від авторів блогу SPRUDGE містить 55 правил, починаючи від порад і рекомендацій, яких варто дотримуватися під час подорожей, до того, чому кава справді важлива і як швидко знайти хорошу кав’ярню у будь-якій місцевості. Історія появи напою, регіони вирощування, принципи обсмажування, нюанси приготування — все тут.

«Нові кавові правила» прекрасно ілюстровані американською ілюстраторкою та художницею коміксів Келсі Вротен, роботи якої публікувалися у найвідоміших виданнях світу, наприклад — в The New York Times та The New Yorker, The Pitch і багатьох інших.

Книга містить рецепти від авторів, методи заварювання кави в домашніх умовах, а ще поради, що можна робити з, наприклад, кавовою гущею.

«Кава дивовижно поєднується з їжею […] Очевидно, що розпочнемо зі сніданку: спробуй зробити вівсяну кашу на мигдалевому молоці зі свіжими фруктами і поєднай приготовану страву з філіжанкою своєї улюбленої теплої кави. Прикладом більш класичного й доволі примітивного поєднання, яке вочевидь принесе задоволення, є бекон, панкейки з кленовим сиропом і кава. Найкращий варіант можна скуштувати в Парижі в кафе Holybelly (повір нам).
Кава добре смакує майже з усіма видами хліба. Тому вона на диво вдало поєднується з такими стравами, як сандвіч з індичкою чи запеченим сиром під час обідньої перерви. А от на вечерю ми хотіли б внести каву до самої страви. Мелені кавові зерна чудово дововнять сухий маринад для м’яса. Або ж спробуй додати трішки завареної кави до соусу домашнього приготування для стейка. Окрім того, ввечері горнятко еспресо може стати ідеальним початкомі завершенням прекрасної трапези: як аперитив воно пробуджує розум і смакові рецептори, готоючи їх до прийому їжі, особливор якщо додати трішки Campari і газованої води; і як дигестив, доливши небагато граппи до еспресо і зрештою приготувавши напій, який італійці називають caffe corretto.»

«Якийсь час тому компанія Starbuks вдало представила свою ароматизовану й неароматизовану каву серії Via. На думку більшості людей, розчинна кава — несмачна. Та це було до того, як міленіали зрозуміли, що її справді можна зробити смачнішою.
Але як?
Спочатку беруть якісну каву, добре її заварюють та уважно й ретельно обробляють. Так отримують розчинну каву. Ось і весь секрет. Натомість, більшість комерційно доступної розчинної кави виготовлено із зерен низької якості. Якщо використовувати високоякісні боби, то можна зробити розчинну каву, яка смакуватиме по-справжньому добре. Нам подобається Sudden Coffee із Сан-Франциско і Voila з Ореґону. Проте розчинна кава входить до категорії продуктів, які швидко змінюються, і постійно з’являються нові бренди».

Джоржан Майклмен, Закері Карлсен у своїй книзі розвінчують міфи, передбачають майбутнє кави (ні, не гадають на кавовій гущі 🙂 ) та вважають, що кава може врятувати світ.